Спрей проти ковіду з Естонії: ні, ще не панацея…
Днями ЗМІ облетіла майже сенсаційна інформація про створення спрею проти коронавірусу в Естонії. Заголовки відкритим текстом проголошували панацею. Повідомляється, що назальний спрей під назвою BioBlock, захищає не тільки від вихідного штаму SARS-CoV-2, виділеного в Ухані, а й від інших, які прийшли за ним і викликали занепокоєння у Всесвітньої організації охорони здоров'я. Відсутність конкретних фактів і відповідей на очевидні запитання насторожувала. Естонські учені запатентували технологію виробництва спрею від ковіду, але чи означає це, що універсальний засіб проти коронавірусної інфекції знайдено? Як з’ясував Укрінформ, найімовірніше, що ні. Хоча місцеві регуляторні органи дозволили виробляти і реалізувати препарат, але ліками його офіційно не називають, як, власне, і самі розробники.
Незвична технологія на основі молозива
На сайті біотехнологічної компанії Icosagen, яка разом із Тартуським університетом та Естонським університетом природничих наук розробила BioBlock, йдеться про те, що це натуральний продукт, який виготовляється на основі молозива корів (перше молоко після пологів). Науковці використали незвичну технологію: вводили антигени білка SARS вагітним коровам, а потім з молозива виділяли антитіла до SARS-CoV-2.
«Молозиво володіє найкращою природною здатністю забезпечувати новонародженому первинний імунітет за рахунок антитіл, вироблених матір’ю. Ми розробили технологію очистки антитіл в молозиві і в результаті отримали препарат, який можна використовувати для виготовлення спрея для носа і горла, що може придушити коронавірусну інфекцію», - пояснив Март Устав, професор Технологічного інституту Тартуського університету, а також головний виконавчий директор Icosagen, який керував розробкою нової технології. При цьому він наголосив, що це не ліки, а противірусний препарат, що діє на поверхні слизових оболонок носоглотки, де він може специфічно знешкоджувати вірус SARS-CoV-2.
Але, знову таки, привертає увагу те, що точна ефективність препарату наразі невідома - конкретні цифри у відсотковому співвідношенні розробниками не були представлені.
Про ефективність спрею BioBlock на сайті компанії-розробника у травні зазначили так: «Тести показали, що ці антитіла ефективні не лише проти першого штаму вірусу, який походить з Уханю, але і проти нових, більш поширених варіантів з Великобританії (B.1.1.7), Південної Африки (B.1.351) і Бразилії (P.1). Він був вивчений як в біохімічних, так і лабораторних експериментах з живим вірусом SARS-CoV-2 в Тартуському університеті BSL-3, що підтвердили його широку активність». Пізніше Март Устав підтвердив ефективність препарату проти штаму «Дельта», щоправда знову ж таки не озвучивши цифри.
Повідомляється, що за результатами клінічного дослідження, антитіла, що містяться в назальному спреї, лишаються на слизовій оболонці, забезпечуючи захист на 24 години. Одна з керівників проекту і глава фармкомпанії AS Chemi-Pharm, що брала участь у створенні препарату, Рут Олтьєр уточнила, що SARS-CoV-2 BioBlock може бути корисний там, де людям важко тримати дистанцію один з одним – у транспорті, в ресторанах, школах, на спортивних тренуваннях тощо. Проте вона підкреслила, що препарат не може замінити вакцинацію чи носіння масок - він є додатковим заходом для розриву інфекційних ланцюжків віруса. Його ціна – майже 26 євро.
Знищити вірус спреєм ще не вдавалося, надія – на вакцини
З огляду на відсутність конкретних показників ефективності препарату виникає питання – а чи буде він дієвим? Лікар-інфекціоніст Євген Щербина в коментарі Укрінформу говорить, що наразі цей препарат не зареєстрований міжнародними регуляторами як засіб для лікування чи профілактики ковіду. Фахівець висловлює сумніви у ефективності такого препарату, додаючи жартома, що люди багато чого готові придумати, аби тільки не вакцинуватися. «На ринку немає подібного препарату, який би ефективно працював проти вірусів чи бактерій у вигляді бар’єрного захисту – тобто щоб можна було його вприснути кілька разів на день і бути захищеним. Тому малоймовірно очікувати, що цей препарат зарекомендує себе як ефективний. Уже чимало препаратів, які позиціонували себе як перспективні у лікуванні ковіду, виявилися недієвими. Коли їх перевірили незалежні медичні організації, стало зрозуміло, що дані були сфальсифіковані, а препарат насправді не працює проти ковіду. Приміром, так було з колхіцином, івермектином тощо», - говорить Євген Щербина.
Втім, експерт додає, що вакцини у вигляді спрею давно існують на ринку і є дієвими. «Наприклад, існують вакцини від грипу у вигляді спрею (приміром, FluMist, що з’явилася ще в 2003. – Авт.). Можливо, вони менш ефективні, ніж класичні інактивовані вакцини у вигляді ін’єкцій, але те, що вони надають захист, підтверджено. Не виключено, що працюючи над назальними вакцинами проти ковіду, учені удосконалять технології і зроблять їх ще ефективнішими», - вважає інфекціоніст.
Власне, деякі експерти навіть вважають, що назальні вакцини матимуть перевагу над ін’єкційними. Зокрема, таку думку поділяє Трой Рендал дослідник запалення, імунології та імунотерапії з Університету Алабами в Бірмінгемі, який є одними із авторів статті в Science з назвою «Запах вакцини». Автори зазначають, що оскільки SARS-CoV-2 – це респіраторний вірус, то дивно, що лише 7 зі 100 вакцин, що проходять випробування, вводяться в ніс. При цьому переваги інтраназальних вакцин включають безголкове введення, доставку антигену до місця інфекції і вироблення імунітету безпосередньо у слизовій оболонці дихальних шляхів. В коментарі Нealthline Трой Рендал пояснив, що ідея полягає в тому, щоб перемогти коронавірус, поки він ще знаходиться в носі, і попередити запальну імунну відповідь в легенях. Рендал зазначив, що ін’єкційні вакцини забезпечують імунну відповідь по всьому тілу, але в слизовій оболонці носа, де SARS-CoV-2 спочатку найбільше приживається, такі вакцини забезпечують слабку відповідь.
Над однією з назальних вакцин працює компанія AstraZeneca, яка буквально кілька днів тому представила результати випробувань препарату на тваринах. Дослідження показало, що інтраназальна вакцинація макак-резусів і хом'яків дозволила знизити концентрацію вірусу в мазках з носа і знизити вірусне навантаження в бронхах і тканинах нижніх дихальних шляхів. У той час як ін’єкційна вакцина захистила від пневмонії, але не знизила виділення SARS-CoV-2 із верхніх дихальних шляхів. Та це вже тема для окремої публікації, яку Укрінформ підготує незабаром.
Юлія Горбань, Київ
