Дорослішати – означає взяти на себе відповідальність за те, що нам самим потрібно
Чимало людей, у тому числі тих, яких я дуже поважаю, відкинули мою тезу "треба дорослішати".
Україні та українцям потрібно зробити лише одну річ.
Лише одну.
СТАТИ ДОРОСЛИМИ.
А це означає:
1. Нам ніхто нічого не винен.
2. Світ крутиться не навколо нас.
3. Ми самі за себе відповідаємо. Ніхто не прийде і не зробить за нас те, що мусимо зробити ми.
4. Обрáзи, істерики, дешевий шантаж, порожні вимоги, звинувачення всіх у своїх бідах – не працюють.
5. Світ не чорно-білий. Друг мого друга – не завжди мій друг. Ворог мого ворога – не завжди мій друг. Ворог мого друга – не завжди мій ворог.
6. Добро не перемагає зло в остаточному рішучому двобої, а треба довго важко працювати, щоб це сталося, і бути готовим до того, що не все вдасться з першого разу.
7. Кожен думає передусім про власні інтереси, а не про те, як тобі коханому зробити приємно. Свої інтереси треба усвідомлювати й жорстко обстоювати.
8. Не можна безперешкодно порушувати правила. Не можна обманювати. Не можна шахраювати. Воно не минеться.
9. Немає простих швидких рішень складних застарілих проблем.
10. Поки ми живі – є надія.
Одні зрозуміли це так, ніби я написав, що Захід хороший і ніколи не помиляється. З їхньої точки зору, теза про дорослішання не сумісна з тезою про помилки чи зраду Заходу.
Інші, навпаки, зрозуміли це так, ніби я написав, що не треба співпрацювати із Заходом. З їхньої точки зору, теза про дорослішання не сумісна з тезою про необхідність співпраці з США, ЄС, МВФ.
Давайте розбиратися.
По-перше, треба дорослішати – не обов'язково означає, що ми погані діти, а хтось хороший дорослий, тож нам треба в усьому їх слухатися. Може бути навпаки – ми хороші діти, а хтось – поганий дорослий. І це набагато гірша ситуація, бо шансів у хорошої дитини проти поганого дорослого немає. А це означає, що не просто треба дорослішати – це треба робити негайно і дуже швидко. Головна ідея тези "треба дорослішати" – ми самі за себе відповідаємо, ніхто не зобов'язаний зробити нам добре, і наші прохання, істерики та шантаж марні. Більше деталей – у першому коментарі.
Тепер давайте розберемося щодо співпраці із Заходом.
Теза про дорослішання суперечить тезі про співпрацю лише в одному випадку – якщо розглядати її в парадигмі "зовнішнього управління", нав'язаній нам Росією. Тобто якщо всі ці речі, яких вимагає від нас Захід, – верховенство права, прозоре корпоративне управління, незалежні регулятори, приватизація, дерегуляція, професійна державна служба, натовські стандарти в армії, прозорі публічні закупівлі тощо – якщо це все погані речі, які нам не потрібні, а Заходу потрібні від нас заради якихось його корисливих інтересів. Тоді, в цій парадигмі "зовнішнього управління", дорослішати означає відмовитися від поганих речей, які нам нав'язують зовнішні корисливі суб'єкти.
Якщо ж виходити з того, що всі перелічені речі потрібні нам самим, тоді дорослішати – означає взяти на себе відповідальність за те, що нам самим потрібно. І приймати допомогу від тих, хто хоче нам у цьому допомогти.
Дописи в стилі «"ха-ха", про дорослішання пишуть ті самі люди, які кажуть, що нам потрібен МВФ» виглядають як «"ха-ха", про дорослішання пишуть ті самі люди, які кажуть, що треба отримати атестат про середню освіту». Якщо дорослішання – це кинути школу та якнайшвидше отримати свій перший тюремний строк, тоді сентенції про дорослішання й атестат виглядають несумісними. Якщо ж дорослішання – це про відповідальність за власне життя, про освіту, професію й гідне місце в суспільстві – тоді суперечності нема.
Отже, якщо якісь тези вам здаються суперечливими – відрефлексуйте рамку, в якій ви її сприймаєте. Можливо, ця рамка нав'язана чи то місцевим дрібним бандитом, чи то великим бандитом з Луб'янки.
Хоча, не виключаю, дійсно є люди, які вважають ліберальну економіку, демократію, права людини поганими речами, від яких треба відмовитися. Тоді дивно, чому вони читають мою стрічку.
Валерій Пекар
FB
реклама