Е-декларування – як кістка в горлі. Історія питання

Е-декларування – як кістка в горлі. Історія питання

Укрінформ
Уже п’ять років не припиняються спроби приховати нажиті можновладцями статки від очей суспільства

3 червня стало відомо, що Володимир Зеленський ветуватиме закон про кримінальну відповідальність за відмову від декларування через те, що депутати знову внесли в його текст пом'якшувальні поправки.

Тож ми вирішили нагадати, як приймався цей законі та як його намагалися вихолостити. 

1. Для чого був потрібний закон про е‑декларування

Запуск процедури е‑декларування був необхідною умовою для подальшої співпраці з МВФ, фінансової допомоги Євросоюзу та результативного завершення переговорів про скасування візового режиму з ЄС.

2. Хто повинен подавати декларації

Згідно з законом, декларації повинні були подати службові особи, які на день початку подання декларацій (1 вересня 2016 р.) займали відповідальне й особливо відповідальне становище, а саме президент України, прем’єр-міністр України, член Кабінету міністрів України, народний депутат України, голова Фонду державного майна України, його перший заступник або заступник, генеральний прокурор України, директор Національного антикорупційного бюро України, голова Національного банку України та інші високопосадовці.

3. Яке покарання передбачалося за умисне неподання декларації

Законом було передбачене покарання за умисне неподання декларації – штраф від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, або позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

4. Як ухвалювали закон і намагалися відтягнути декларування

Декларування вводилося зі скрипом. У 2016 році закон ухвалювали двічі.

18 лютого 2016 року ВРУ ухвалила чотири антикорупційні закони (серед них і закон про е-декларування), які були передумовою візової лібералізації із Європейським Союзом.

Проте після прийняття цих нормативних актів серйозні суперечки викликав закон, який ухвалили 16 лютого, – про зміни до закону «Про запобігання корупції», які встановлюють обов'язковість електронного декларування доходів чиновників.

Хоча на вимогу експертів Євросоюзу депутати вилучили згадку про те, що електронне декларування доходів повинно було розпочатися лише із 1 січня 2017 року, але водночас парламент встановив, що кримінальна відповідальність за неправдиву інформацію у деклараціях відтерміновується на 2017 рік.

5. Перше президентське вето

12 березня 2016 року президент Петро Порошенко ветував закон щодо системи електронних декларацій та повернув його до Верховної Ради із пропозиціями, узгодженими з Євросоюзом.

15 березня 2016 року на сайті Верховної Ради було оприлюднено пропозиції президента до безвізового законопроєкту №3755 про електронне декларування для чиновників. Законопроєкт пропонувалося доповнити такою нормою: «У 2016 році службові особи, які на день початку роботи зазначеної системи займають згідно зі статтею 50 цього Закону відповідальне та особливо відповідальне становище, зобов'язані подати щорічні декларації за минулий рік у порядку, встановленому цим Законом, протягом 60 календарних днів після початку роботи системи».

Крім того, проєктом закону також пропонувалося ввести адміністративну і кримінальну відповідальність за надання завідомо недостовірних відомостей у деклараціях 2016 року.

Того ж дня ВРУ ухвалила закон про запровадження електронних декларацій чиновниками – цього разу у вигляді, який влаштував Євросоюз.

6.“Гнів на надвеликі прояви багатства”

У 2016 році, по закінченні передбаченого законом терміну подання, декларації майже всіх вищих посадових осіб держави стали причиною різкої критики, нерозуміння та несприйняття суспільства.

Оприлюднені декларації вразили не лише українське суспільство, а навіть американську та європейську спільноту. Іноземні ЗМІ тоді підрахували, що статки наших можновладців легко можуть покрити частину закордонних кредитів.

Заголовки західних газет почали рясніти подробицями про казкові багатства українських чиновників. Зокрема, польська Gazeta Wyborcza інтригувала своїх читачів заголовком: «Мільйони доларів у шкарпетках, гелікоптери, своя церква – українські політики заповнили майнові декларації». А найбільший подив викликали гори накопиченої готівки.

У свою чергу, висновок британської газети The Guardian щодо електронних декларацій звучить як вирок: «Коли голова НБУ тримає свої заощадження у доларах, навряд чи можна запевнити населення у стабільності національної валюти – гривні». Найгостріше прокоментували результати першого етапу е-декларування в Україні ЗМІ Великобританії та Німеччини.

Аналізуючи реакцію українського суспільства на задекларовані статки чиновників та нардепів, британська The Guardian констатує, що загалом дані е-декларацій викликали очікуване обурення українців. «Також відчутним став гнів на надвеликі прояви багатства, в той час як тисячі українців у армії отримують низьку зарплату, ризикуючи своїм життям на передовій у війні з сепаратистами, яких підтримує Росія», – йдеться в матеріалі «Україна приголомшена величезними грошовими резервами політичної еліти, які стають надбанням громадськості».

Впливове британське видання ВВС у матеріалі «Величезні купи готівки українських посадовців оприлюднені суспільству під тиском реформ» акцентує свою увагу на готівкових заощадженнях українських чиновників, нардепів та суддів. «Впровадження цієї реформи є необхідним для Києва, щоб продовжувати користуватися підтримкою своїх західних партнерів», – не без іронічного підтексту констатували у виданні. Цікаво, що сама стаття красномовно ілюстрована: на одному з фото зображена вітальня будинку «Хонка» в Межигір’ї, яку супроводжує підпис «українці були вражені тією розкішшю, до якої був схильний екс-президент Віктор Янукович». На іншому фото британські журналісти ілюструють кричущу бідність на вулицях української столиці. Зокрема, на фото зображені безхатьки, які сплять на зупинці громадського транспорту.

7. Відмова обладнання

Влітку 2016 року виявилося, що програмне забезпечення для заповнення і зберігання декларацій не готове до експлуатації. Кілька державних органів та компанія-розробник системи е-декларування звинувачували одне одного у недбалості, некомпетентності та навіть саботажі. Зрештою, запустити систему е-декларування у повному обсязі замість запланованої середини серпня вдалося опівночі 1 вересня, і то лише після особистого втручання в ситуацію Петра Порошенка.

8. Поправка проти активістів-антикорупціонерів

У березні 2017 року комітет Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції рекомендував парламенту прийняти в цілому президентський законопроєкт №6172 про внесення зміни до статті 3 закону "Про запобігання корупції".

Під час обговорення народний депутат від "Народного фронту" Тетяна Чорновол запропонувала встановити в законопроєкті, щоб електронні декларації подавали, зокрема, і кандидати в депутати, головні редактори та засновники ЗМІ, керівники органів громадських об'єднань, які здійснюють діяльність, пов'язану із запобіганням корупції, а також представники громадських рад та рад доброчесності при держорганах.

Тетяна Чорновол
Тетяна Чорновол

Під час голосування в комітеті з питанням декларацій для ЗМІ виникла плутанина, оскільки поправка з самим введенням декларацій підтримана не була, але в той же час була підтримана поправка до порядку такого декларування.

23 березня Верховна Рада України таки ухвалила Закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"», внесений президентом Петром Порошенком 14 березня. Закон був ухвалений з урахуванням поправки Тетяни Чорновол, якою зобов’язано до е-декларування громадські організації, що здійснюють антикорупційну діяльність, а також всіх контрагентів установ та організацій, що отримують кошти з програм міжнародної технічної допомоги, спрямованих на протидію корупції.

24 березня Верховна Рада спробувала скасувати результати голосування за закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", але їй не вистачило голосів.

25 березня Коаліція провідних неурядових організацій «Реанімаційний пакет реформ» звернулась до президента Петра Порошенка із закликом повернути до Верховної Ради ухвалений 23 березня закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"» для термінового повторного розгляду з виключенням норм, «які порушують права громадян і загрожують розвиткові демократії в Україні».

Попри це, зміни до закону про е-декларування було підписано президентом 27 березня, і 30 березня закон набув чинності.

9. Конституційний суд втрутився в боротьбу

Втім 27 жовтня 2020 року Конституційний суд визнав неконституційними низку положень антикорупційного законодавства. Внаслідок цього рішення Україна ризикувала втратити підтримку МВФ, Світового банку та інших міжнародних партнерів, а також безвізовий режим із ЄС.

Водночас ЗМІ повідомляли, що голова Конституційного суду Олександр Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у селищі Кореїз Автономної республіки Крим, на той час уже окованої Росією,оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не відобразив інформацію про це у своїй декларації про майно та доходи. При цьому, саме під головуванням Тупицького судді КСУ 27 жовтня 2020 року проголосували за визнання неконституційною статті про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації і скасували її.

Національне агентство з питань запобігання корупції направило до суду два протоколи щодо порушення Тупицьким ч.4 ст.172-6 (порушення вимог фінансового контролю) і ч.2 ст.172-7 (порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів) КУпАП.

Конфлікт інтересів стосувався рішення КС від 27 жовтня 2020 року, яким було скасовано кримінальну відповідальність за недостовірне декларування. У відомстві вважали, що під час ухвалення цього рішення Тупицький мав конфлікт інтересів, оскільки відносно нього тривала перевірка декларації.

Олександр Тупицький
Олександр Тупицький

27 травня 2021 року Голосіївський районний суд Києва закрив провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності голови Конституційного Суду Олександра Тупицького, якого президент Зеленський звільнив з посади судді.

«Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності Тупицького Олександра Миколайовича за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 і ч.2 ст.172-7 КУпАП закрити», – оголосила суддя.

10. Відповідальність відновили, але...

З огляду на негативний резонанс рішення КС 4 грудня 2020 року Верховна Рада відновила кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, передбачивши за брехню про статки штрафи й обмеження волі.

Проте у ЄС зазначили, що вважають це недостатнім кроком, а Венеційська комісія Ради Європи рекомендувала повернути тюремне ув’язнення за умисне приховування активів понад певну межу.

11. Чергова “хитра поправка”

Президент Володимир Зеленський 27 січня 2021 року вніс до Верховної Ради проєкт закону № 4651, який передбачав повернення покарання у вигляді обмеження або ж позбавлення волі за недостовірне декларування та неподання декларації.

3 червня 2021 року ВРУ підтримала закон, який передбачає позбавлення волі за недостовірне декларування, яку скасував Конституційний суд. Втім у його текст були внесені поправки, які пом'якшують відповідальність щодо декларування майна родичів або неподання декларації.

Після цього Національне агентство з питань запобігання корупції та Національне антикорупційне бюро закликали Володимира Зеленського ветувати цей закон, оскільки він дозволяє не декларувати майно членів родини.

12. Друге президентське вето

Увечері 3 червня стало відомо, що президент погодився ветувати Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (законопроєкт № 4651), який ухвалила Верховна Рада.

...Боротьба за право приховувати багатство, накопичене можновладцями, триває. Далі буде.

За публікаціями з офіційних джерел і матеріалами ЗМІ

Використані джерела: 1234567891011  

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-