Суспільство має об'єднатися на традиції дружби і щастя - філософ

Суспільство має об'єднатися на традиції дружби і щастя - філософ

Укрінформ
Українському суспільству необхідно об'єднатися на його історичній традиції дружби і щастя, а важливий механізм об'єднання - освіта дорослого населення.

Так вважає український філософ і богослов Олександр Філоненко, про що він сказав під час публічної дискусії в Українському кризовому медіацентрі «Згуртованість суспільства через феномен культури», організованої Інститутом громадянського суспільства. 

Сьогодні як ніколи для об'єднання суспільства є важливим досвід української традиції дружби і щастя, прикладом якої філософ вважає спадщину Григорія Сковороди.

«Нас об'єднує досвід трагедій і горя. Але не менш важливим є те, що люди завжди поділяють потребу в щасті. І ось ця стара традиція згуртування - від античної філософії до цивілізації дружби в українській традиції сьогодні є вкрай своєчасною. І якщо говорити про український приклад, який надихає, то для мене це досвід Григорія Сковороди. Ця людина жила в епоху дуже слабких інституцій і все життя присвятила культивуванню цивілізації дружби», - зазначив Філоненко.

Важливим механізмом об'єднання суспільства на тлі трагічного історичного минулого філософ вважає освіту дорослого населення.

Читайте також: Майже 80% українців вважають себе щасливими

«Якщо повернутися до Голодомору і тих трагедій, з яких ми вибираємось і, може бути, в недостатній мірі розуміємо, наскільки глибокими є ці практики розлюднювання, суто освіти недостатньо. Ідеться не тільки про передавання умінь, навичок, цінностей, ідентичності, а й про відновлення самої тканини людяності. І коли ми думаємо про освіту як спосіб виховання певної чесноти, дуже важливо, що ми стоїмо перед величезною потребою освіти дорослих», - зазначив він.

Філософ вважає, що справжній культурний продукт не повинен зловживати словами, а вміти передавати зміст мовчанням, яке об'єднує людей більше, ніж слова.

«Людей більше, ніж слова, об'єднує те, про що вони мовчать. І справжній культурний продукт - це той, який передає не слова, а мовчання не з приводу того, що нас розділяє, а мовчання, яким хочеться поділитися, тому що є речі, які занурюють нас у захоплення, благоговіння. І справжній культурний продукт саме передає таке мовчання, допомагає людині відкрити велич життя. Для мене дефіцит якісних культурних продуктів полягає не в тому, що мало слів, - їх ніколи не бракує і навіть більше, ніж хотілося б, а набагато важливіше, щоб ці слова передавали вогонь захоплення. Це задає і визначає якість продукту», - сказав він.

На думку Філоненка, державній політиці в сфері культури необхідно зосередитися на організації ефективних комунікацій людей з визнаними авторитетами нації.

«Ніщо так не виховує, як живі зустрічі з великими людьми. Можна виховувати ідеями, книгами, передаванням знань, викладанням, але все ж величезну роль відіграє досвід зустрічей. І в цьому сенсі в будь-якому стані суспільства найвагоміше - це розуміння того, хто є такого роду авторитетом і лідером. Я думаю, в кожній сфері культури важливою є робота персоніфікації, уособлення, повернення осіб. Ми часто говоримо про пріоритети, потоки, орієнтації, думаючи, що особи - це спосіб реалізації та інструмент цих напрямків, а насправді все навпаки. Державна політика в культурі - це спосіб організувати місця ефективних комунікацій і зустрічей віч-на-віч», - зауважив він.

Читайте також: Щастя окремої людини має бути метою держави - Дробович

Філософ наголосив на важливій ролі громадянського суспільства, яке реалізує на перший погляд не очевидними засобами глибоку людську потребу не розгубитися за важких обставин.

«У 2014 році ми стали проводити в Харкові культурний фестиваль «Данте». Це була громадська ініціатива активістів, яка не мала жодного відношення до держави. Тоді була очевидною потреба в тому, щоб кожна людина за важких обставин знайшла шлях до власного серця і людяності. Якщо за важких обставин ми не знаходимо цю дорогу, то програємо за кризових обставин. Тоді це показало, що енергія згоди, соціального клею - це не оздоба життя, а найперше потреба. І вона усвідомлюється і приймається громадянським суспільством і майже ніколи не виходить від держави, і в цьому місія і покликання громадянського суспільства, яке формується відповіддю на цю найглибшу людську потребу не розгубитися за важких обставин», - вважає філософ.

Олександр Філоненко - професор філософії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

Фото: Біла Кава

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-