Суспільство має об'єднатися на традиції дружби і щастя - філософ
Так вважає український філософ і богослов Олександр Філоненко, про що він сказав під час публічної дискусії в Українському кризовому медіацентрі «Згуртованість суспільства через феномен культури», організованої Інститутом громадянського суспільства.
Сьогодні як ніколи для об'єднання суспільства є важливим досвід української традиції дружби і щастя, прикладом якої філософ вважає спадщину Григорія Сковороди.
«Нас об'єднує досвід трагедій і горя. Але не менш важливим є те, що люди завжди поділяють потребу в щасті. І ось ця стара традиція згуртування - від античної філософії до цивілізації дружби в українській традиції сьогодні є вкрай своєчасною. І якщо говорити про український приклад, який надихає, то для мене це досвід Григорія Сковороди. Ця людина жила в епоху дуже слабких інституцій і все життя присвятила культивуванню цивілізації дружби», - зазначив Філоненко.
Важливим механізмом об'єднання суспільства на тлі трагічного історичного минулого філософ вважає освіту дорослого населення.
«Якщо повернутися до Голодомору і тих трагедій, з яких ми вибираємось і, може бути, в недостатній мірі розуміємо, наскільки глибокими є ці практики розлюднювання, суто освіти недостатньо. Ідеться не тільки про передавання умінь, навичок, цінностей, ідентичності, а й про відновлення самої тканини людяності. І коли ми думаємо про освіту як спосіб виховання певної чесноти, дуже важливо, що ми стоїмо перед величезною потребою освіти дорослих», - зазначив він.
Філософ вважає, що справжній культурний продукт не повинен зловживати словами, а вміти передавати зміст мовчанням, яке об'єднує людей більше, ніж слова.
«Людей більше, ніж слова, об'єднує те, про що вони мовчать. І справжній культурний продукт - це той, який передає не слова, а мовчання не з приводу того, що нас розділяє, а мовчання, яким хочеться поділитися, тому що є речі, які занурюють нас у захоплення, благоговіння. І справжній культурний продукт саме передає таке мовчання, допомагає людині відкрити велич життя. Для мене дефіцит якісних культурних продуктів полягає не в тому, що мало слів, - їх ніколи не бракує і навіть більше, ніж хотілося б, а набагато важливіше, щоб ці слова передавали вогонь захоплення. Це задає і визначає якість продукту», - сказав він.
На думку Філоненка, державній політиці в сфері культури необхідно зосередитися на організації ефективних комунікацій людей з визнаними авторитетами нації.
«Ніщо так не виховує, як живі зустрічі з великими людьми. Можна виховувати ідеями, книгами, передаванням знань, викладанням, але все ж величезну роль відіграє досвід зустрічей. І в цьому сенсі в будь-якому стані суспільства найвагоміше - це розуміння того, хто є такого роду авторитетом і лідером. Я думаю, в кожній сфері культури важливою є робота персоніфікації, уособлення, повернення осіб. Ми часто говоримо про пріоритети, потоки, орієнтації, думаючи, що особи - це спосіб реалізації та інструмент цих напрямків, а насправді все навпаки. Державна політика в культурі - це спосіб організувати місця ефективних комунікацій і зустрічей віч-на-віч», - зауважив він.
Філософ наголосив на важливій ролі громадянського суспільства, яке реалізує на перший погляд не очевидними засобами глибоку людську потребу не розгубитися за важких обставин.
«У 2014 році ми стали проводити в Харкові культурний фестиваль «Данте». Це була громадська ініціатива активістів, яка не мала жодного відношення до держави. Тоді була очевидною потреба в тому, щоб кожна людина за важких обставин знайшла шлях до власного серця і людяності. Якщо за важких обставин ми не знаходимо цю дорогу, то програємо за кризових обставин. Тоді це показало, що енергія згоди, соціального клею - це не оздоба життя, а найперше потреба. І вона усвідомлюється і приймається громадянським суспільством і майже ніколи не виходить від держави, і в цьому місія і покликання громадянського суспільства, яке формується відповіддю на цю найглибшу людську потребу не розгубитися за важких обставин», - вважає філософ.
Олександр Філоненко - професор філософії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
Фото: Біла Кава
