Пристрасті за AstraZeneca: поки одні відмовляються, інші стають у чергу

Пристрасті за AstraZeneca: поки одні відмовляються, інші стають у чергу

Укрінформ
Є думка, що Україні варто скористатися перебірливістю деяких країн, аби пришвидшити імунізацію населення

Світом знову прокотилася хвиля призупинення вакцинації препаратом AstraZeneca, що вкотре підняло питання про безпечність і ефективність цієї вакцини. Утім, немає відповіді й на інше питання: чи не попахує ця одностайність спробами потіснити конкурента?

 Між тим, саме вакцину AstraZeneca від різних виробників в Україні наразі використовують найчастіше – із 940 тисяч введених доз 810 тисяч були здійснені препаратом, розробленим AstraZeneca. За відсутності альтернативи Україна найближчим часом продовжуватиме й надалі вакцинацію цим препаратом, очікуючи нові поставки до кінця травня. У МОЗі наголошують, що ризик побічних реакцій від вакцинації продовжує залишатися вкрай низьким, і будь-які ризики від щеплень нівелюються ризиками від самої хвороби.

Деякі країни можуть собі дозволити повністю відмовитися

Якщо у березні після повідомлення про випадки тромбозу, що могли бути пов’язані з вакцинацією, низка країн тимчасово призупиняла використання вакцини, то тепер деякі відмовляються взагалі.

Одним із таких прикладів є Норвегія. Там ще з 11 березня призупинили масову вакцинацію AstraZeneca після того, як зафіксували декілька випадків тромбозу (чотири з яких стали летальними) після введення 138 тисяч доз. Чому тепер повністю відмовилися? За словами прем’єр-міністра Норвегії Ерни Солберг, це рішення ухвалили у зв'язку з виникненням рідкісних, але серйозних побічних дій від цих векторних вакцин, що були розроблені за схожою технологією.

Та як пояснює Марія Бачмага, директорка громадської організації «PH-Capital. Експерти з громадського здоров'я» в колонці для «Української правди», фахівці урядової комісії, що приймали рішення, спиралися ще й на те, що ситуація в країні вже значно покращилася. «Фахівці вирішили, що в Норвегії вже більшість осіб, старших 65 років, і осіб з груп ризику вакциновані, ситуація з поширенням коронавірусу – більш-менш під контролем, уряд продовжує точково вживати обмеження і ризик смерті від COVID-19 для населення мінімальний. Також уряд підписав низку контрактів з виробниками РНК-вакцин, а саме Moderna і Pfizer, і таким чином забезпечив достатню кількість цих препаратів для населення Норвегії», – пише Марія Бачмага.

Марія Бачмага
Марія Бачмага

Данія взагалі першою відмовилася від використання препарату після того, як зафіксувала два тяжкі випадки тромбозу, один з яких став летальним. Більшість регіонів Канади теж вирішили припинити використання COVID-вакцини AstraZeneca для першого щеплення, хоча водночас у міністерстві охорони здоров’я Квебеку наголосили, що вакцина – безпечна. У Словаччині поки просто призупинили використання препарату після того, як фармрегулятор країни визнав, що смерть 47-річної пацієнтки була пов'язана з використанням вакцини від AstraZeneca. Щоправда ті, хто був вакцинований першою дозою, завершать вакцинацію.

Війна конкурентів?

Та чи не найбільшим ударом для AstraZeneca стала відмова Європейського Союзу продовжити контракт на нові замовлення після червня. Щоправда, таке рішення більшою мірою пов’язано з недотриманням контракту на поставку вакцин, через що Єврокомісія повідомила, що розпочне судовий процес проти виробника. ЄС уже підписав контракт на отримання 1,8 мільярда доз вакцини Pfizer/BioNTech упродовж 2021-2023 років, що використають для щеплення жителів ЄС, а також для перепродажу та пожертв іншим країнам. Виступаючи в Європарламенті, президент Франції Еммануель Макрон сказав, що вітає такий перехід до більш ефективних вакцин проти нових варіантів COVID-19. Він сказав, що Франція і Європа наразі продовжують щеплювати громадян цією вакциною, аби вийти з кризи, але рішення перейти на інші вакцини є «прагматичним», щоб реагувати на нові варіанти вірусу.

Водночас учений-біофізик Семен Єсилевський, який відстежує ситуацію довкола COVID-19, у коментарі «Громадському» не виключає, що така всесвітня обструкція одного розробника вакцин може бути пов'язана і з великим попитом на вакцини, і з конкуренцією.

«Якщо у конкурента виявляють якісь проблеми або побічні реакції, то це роздмухують. Спочатку критика лунала в бік AstraZeneca. І можна зрозуміти чому, адже вона дешевша, ніж Pfizer. А конкуренція у Pfizer велика, особливо на ринках бідніших країн», – каже він. Науковець додає, що у Оксфорді вирішили дослідити побічні ефекти Pfizer, про які мало говорять, що можна вважати початком війни між виробниками.

Все ж побічних реакцій у Астри більше за інших

Водночас комітет з безпеки Європейського агентства з лікарських засобів, який у квітні дійшов висновку, що утворення незвичайних тромбів у поєднанні з низьким вмістом тромбоцитів повинні бути внесені в список дуже рідкісних побічних ефектів вакцини AstraZeneca, продовжує займати раніше озвучену позицію про те, що переваги використання вакцини AstraZeneca переважають ризики.

Утім, частота виникнення небажаних подій після щеплення нею продовжує залишатися вищою, ніж у конкурентів. Це підтверджують сухі цифри – порівняння частоти виникнення побічних ефектів AstraZeneca та Pfizer. Імунолог Андрій Волянський навів дані з Великобританії станом на 5 травня, де було введено приблизно однакову кількість доз вакцин – по 25 мільйонів AstraZeneca та Pfizer. Загальна кількість побічних реакцій у першої склала близько 622 тисяч, а у другої – близько 159 тисяч. Випадків тромбозу після вакцинації AstraZeneca зафіксували 888, з яких 17 летальних, після Pfizer – 117, з яких 6 летальних. Інсульт – 650 випадків проти 198, інфаркт міокарду – 201 випадок проти 85.

Щодо результатів по Україні, то оновлені дані нещодавно представив Державний експертний центр МОЗу. Згідно з аналізом несприятливих подій після імунізації, інформація про які надійшло до ДЕЦ, то найчастіше вони виникали після вакцинації CoviShield (тобто AstraZeneca виробництва Індії) – у 0,22% від загальної кількості використаних та AstraZeneca-SKBio (тобто виробництва Південної Кореї) – 0,078%. Після введення вакцини Комірнаті (тобто виробництва Pfizer) – 0,021%, а Коронавак (виробництва китайської компанії Sinovac) – 0,016%. Як бачимо, наведені дані засвідчили певну відмінність у частоті виникнення побічних реакцій навіть між вакцинацією різних виробників AstraZeneca.

Україна поки не серед країн, що можуть собі дозволити перебирати

Але Україна, судячи із планів МОЗу, наразі не збирається відмовлятися від вакцини AstraZeneca. Головний санітарний лікар Віктор Ляшко розповів, що українців, які отримали першу дозу вакцини AstraZeneca у період з 24 лютого до 10 березня 2021 року, почнуть щеплювати другою дозою з 19 травня. Решту громадян, які були щеплені вакциною AstraZeneca, вакцинують другою дозою з наступних поставок. До кінця травня Україна має отримати 1 мільйон 200 тисяч доз вакцини AstraZeneca, частина з яких, надійде від Інституту сироватки крові Індії (Covishield), а іншу частину (700 тисяч доз ) Україна має отримати через глобальну ініціативу COVAX.

Оснат Лубрані
Оснат Лубрані

Координаторка системи ООН в Україні, координаторка з гуманітарних питань Оснат Лубрані, у блозі на Укрінформі закликала вакцинуватися будь-якою із наявних вакцин. Вона наголошує, що усі вакцини зі списку ВООЗ для використання в надзвичайних ситуаціях пройшли суворий процес перевірки і оголошені безпечними.

Семен Єсилевський, який поділяє подібну позицію, вважає, що «для країн другого і третього світу, зокрема для України, зараз відкривається прекрасне вікно можливостей отримати вакцини, від яких поспішно відмовляється зажерлива Європа». Він додає, що цей шанс треба швидко використовувати, тому що таких охочих скоро буде багато. Приміром, Литва, Естонія та Чехія одразу висловили зацікавленість в тому, аби отримати невикористані дози вакцини AstraZeneca, від якої відмовилася Данія.

Юлія Горбань, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-