ОТГ – комунікаційна перспектива чи вирок владі?

ОТГ – комунікаційна перспектива чи вирок владі?

Блоги
Укрінформ
Те, що центр життя зміщується в громади, усвідомлюють і світові інформаційні гранди

…Якщо боятись усього, що може статися, то наше життя
втрачає свій сенс, а нещастя – свої межі.
(Луцій Анней Сенека. Моральні листи до Луцілія. Лист XIII)

Питання щодо людського щастя належить до вічних. Проблема усвідомлення щастя – матеріальна чи духовна? Чи існує певний мікс? З одного боку – це монетарно-ресурсне забезпечення можливостей… З другого – якість усвідомлення себе і своїх потреб у цьому житті.

Чи дають українцям шанс на щастя управлінські реформи, які проводить держава за підтримки / спротиву суспільства? Насамперед, децентралізація, що, за задумом, має повністю змінити систему менеджменту, взаємин та пріоритетів на місцях, підвищити якість сервісу та вивести на новий рівень інфраструктурні рішення, зробити громади самодостатніми. І чи достатньо заявлених цілей, щоб громади і громадяни почували себе гідними життя, яке їм належить творити?

Процес децентралізації, який має докорінно змінити управлінську стилістику та суспільно-політичний розклад у країні, формально завершився формуванням об’єднаних територіальних громад, укрупнених районів та першими виборами в нових умовах. Глибинність і адекватність задуму та ефективність реалізації ми зможемо оцінити, мабуть, років за десять-двадцять. Бо механізм має запрацювати, його «шестерні» – притертися, а пересічні громадяни – побачити результат, відчути його в душі й гаманці.

Відтак це перша глобальна державницька реформа української влади, успішно доведена до логічного завершення, з одного боку, і така, що вимагає потужного продовження – з другого. Без невідкладного переходу цієї реформи на новий якісний, зокрема конституційний, рівень країна може потрапити в соціально-політичний «шторм» із прямими загрозами для подальшої долі суспільно-державного корабля.

За старої адміністративно-номенклатурної управлінської системи центральна влада опиралася на райони як базові державні функціональні стовпи керування, тотального контролю та різних форм диктату. Зараз така основа сильно видозмінюється, а в перспективі – зникає. Відносини держави і суспільства дедалі більше переходитимуть (мали би) на координаційно-партнерські та синхронізовано-паритетні відносини, в яких провідну роль на місцях відіграватимуть громади, зокрема об’єднані.

Тож постає питання про нову їхню якість. Щоб об’єднана територіальна громада її набула, вона має стати повноцінним середовищем життя. І не лише в межах регіону, а й у глобальному вимірі.

Цю якість необхідно формувати синергетичними зусиллями держави і суспільства, а такий процес є досить тривалим у часі. Це пояснюється необхідністю кардинально змінювати психологічно-ментальні установки громад (відповідно – й їхніх членів), які досі багато в чому базуються на пострадянському патерналізмі та тривалих популістських заграваннях олігархів, медійних монополістів та політичних пройдисвітів з виборцями щодо осучаснених соціальних гарантій.

Цивілізаційних чинників, що призведуть до кардинальних змін, чимало. Зараз зупинимося лише на одному з ключових моментів таких якісних змін – імплементації на рівні громад (населених пунктів) системи комунікацій центральної влади з громадянами. Таку систему (умовна назва – Державна програма розвитку всебічних (глобальних) комунікацій) доцільно вибудовувати на основі формування базових точок донесення позиції центральної влади до громад – локальної мережі контентних джерел. Складовими цієї мережі в перспективі мали б бути місцева газета (у початковий період – друкована), телебачення (YouTube-канал), радіо, офіційна соціальна мережа ОТГ, мобільні додатки тощо (Тут виникає потреба в розробці та впровадженні ще одного складника, приміром – Державної програми інфраструктурно-технологічного розвитку інформаційно-просторового середовища об’єднаних територіальних громад).

Важливо розуміти, що минулої ієрархічної системи звітно-примусових комунікацій на кшталт «влада говорить – населення слухає» більше не існує. Суспільство довело, що воно може не тільки не слухати звітування можновладців, а й успішно спілкуватися на горизонтальних рівнях, вирішуючи при цьому наявні проблеми навіть із закордонними партнерами.

До речі, горизонтальні зв’язки суспільства є потужним запобіжником посиленню автократичних тенденцій та намаганням утворити феодально-диктаторські анклави. Це свого часу досить докладно і переконливо, через історичні приклади та з посиланням на глибинні роботи колег, довів у своїй монографії «Підсумки імперій: занепад, розпад і відродження» професор Ратґерського університету (США) О.Мотиль. Український досвід державотворення засвідчує, що явної небезпеки сповзання країни до автократії немає, однак приклад деяких сусідніх країн підтверджує, що заспокоюватися зарано.

Та зараз ми все ж таки про роль центру в сприянні становленню об’єднаних громад як самостійних і самодостатніх органів місцевого самоврядування. Нова комунікаційна політика мала би спиратися на максимальне залучення місцевих ініціатив, які б йшли від громадян. А для цього вони мають розуміти свою роль і вагу в системі самоврядування та самоствердитися як особистості. Ці аспекти, як вбачається, можуть бути реалізовані саме через формування зазначеної локальної мережі контентних джерел та її успішне функціонування.

Варто зосередити увагу на перспективності всебічної комунікації з членами громади через можливості сенсорної системи людини: дотик / тактильність (друковані ЗМІ), зір (телебачення, відео джерела), слух (радіо) тощо. Зазвичай у новітніх системах комунікації виділяється один, максимум – два аналізатори чуття, хоча для ефективності важливим є саме їхня повна сукупність, яка використовує різну темпошвидкість подачі контенту.

Контент такої локальної мережі доцільно вибудовувати на двох засадничих (методологічних) позиціях: з одного боку – центральної влади (пряма комунікація, тобто донесення першоджерела та деталізоване роз’яснення контексту), з другого – місцевих середовищ життя. Причому друга позиція має однозначно базуватися на місцевих факторах зростання, зосібна смарт-спеціалізації, глолокальному партнерстві тощо.

Комунікаційний процес, побудований на потребі якісного контенту, в основі якого лежить фактор зростання, сприятиме розвитку громади та мотивації її членів до активної участі в житті громади, пошуку нових форм самореалізації тощо.

Активація унікальних місцевих факторів зростання сприятиме розширенню можливостей громади, виходу на міжнародні партнерські відносини, отримання прямих інвестицій тощо.

Слід розуміти, що локальна мережа контентних джерел не обмежуватиметься кордонами громади. Зараз практично в кожному населеному пункті мешкають родичі і друзі тих українців, які працюють і живуть за кордоном. Звісно, всі вони підтримують зв’язки з малою батьківщиною. Завдяки ЗМІ і ЗМК громади можуть встановлювати прямі комунікаційні зв’язки з закордонними українцями і не лише останньої хвилі. Прогнозується, що значно зросте комунікація зі світовим українством минулих поколінь мігрантів, що мають сильні позиції своїх громад у державах, громадянами яких вони є, та потужні традиції підтримки України.

Отже, для налаштування системи всебічної комунікації центральної влади з громадами та формування нової якості об’єднаних територіальних громад доцільно опрацювати нормативно-правову базу та інфраструктурно-технологічні підходи до її реалізації. Імплементація запропонованих (в сукупності з іншими) змін у комунікаційній системі «влада-громада-громадянин» дозволить трансформувати інформаційно-медійну, мотиваційно-стимулювальну та соціально-психологічну атмосферу і забезпечити сталий модернізаційний рух країни через спроможність гідних громадян та громад.

Те, що центр життя зміщується в громади, зокрема його комунікаційно-контентний складник, усвідомлюють і світові інформаційні гранди. Так, Facebook нещодавно заявив, що оперуватиме місцевим ринком новин у Великій Британії. Можна припустити, що цей перший досвід з часом пошириться. Очевидно, що його приклад наслідуватимуть й інші глобальні комунікаційно-контентні гравці.

Зураб Аласанія
Зураб Аласанія

Розуміння новинного потенціалу громад, здається, є і в Україні. Так, в одному з інтерв’ю голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії України З.Аласанія розповів, що у найближчих планах компанії – робота в районах: «Є чотири пілотні філії – у Чернігові, Харкові, Франику й Одесі, де ми намагатимемося робити новини прямо з районів. Подивимося, що з цього вийде».

«Проба пера» в районах є цікавим експериментом, однак нам здається, що зараз це вже не так актуально, як років 5-10 тому, і до того ж не матиме запланованого ефекту. Нинішня «новинарня» має бути в об’єднаних територіальних громадах як комунікаційно-контентних центрах, що опікуються кожною громадою.

Питання паритетного, самодостатнього розвитку громад насправді є ключовим для успішного майбутнього нашої країни, де провідну роль відіграватиме ефективність стилістики урядування. Адже лише успішний і зацікавлений у розвитку своєї місцевості громадянин є продуктивним творцем цього майбуття. Владі залишається не боятися самостійності цього громадянина, довіряти йому, а головне – побачити в ньому партнера, що розширює потенціали влади та громади в мирному цивілізаційному поступі.

Валерій Король

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-