15 квітня. Пам’ятні дати

Ідея створення банку була висунута французьким президентом Франсуа Міттераном. Рішення про його створення було ухвалено на сесії Європейської ради на рівні глав держав і урядів у грудні 1989 року у Страсбурзі.

ЄБРР – міжнародний фінансово-кредитний інститут, який надає допомогу країнам від Центральної Європи до Центральної Азії для проведення ринкових реформ, активного інтегрування економік цих країн у світову економіку, розвитку демократії. Його акціонерами є 65 держав, а також Європейська комісія та Європейський інвестиційний банк. ЄБРР надає цільові кредити під конкретні проекти приватним і державним структурам, а також здійснює прямі інвестиції, надає технічну допомогу (консультації, курси навчання банкірів та менеджерів тощо). З моменту заснування Банк реалізував понад 5,2 тис. проектів.

Варто нагадати, що саме ЄБРР відіграв надзвичайно велику роль на початку 1990-х, під час становлення нових східноєвропейських демократій, інвестуючи чималі кошти на розвиток їхнього малого і середнього бізнесу, стабілізуючи тим самим загальноєвропейську економіку.

В Україні ЄБРР є найбільшим міжнародним фінансовим інвестором. З початку своєї діяльності в нашій країні в 1993 році, банк профінансував 448 проектів на загальну суму в майже 14,6 млрд. євро.

Події дня:

В ніч з 14 на 15 квітня 1912 року, після зіткнення з айсбергом у водах Північної Атлантики, затонуло найбільше пасажирське судно початку ХХ ст. «Титанік». З 2200 пасажирів і членів команди в катастрофі загинуло понад 1500 осіб. Уламки гігантського корабля, які були на дні Атлантики біля острова Ньюфаундленд на глибині майже 4 тис. м, в 1985 році знайшла експедиція під керівництвом американського дослідника Роберта Балларда.

Цього дня, у 2014 році, на півночі Донецької області розпочались активні бойові дії. Як відомо, 12 квітня 2014 року, Краматорськ, як і Слов'янськ, був захоплений проросійськими бойовиками. Саме у цих містах українські військові й нацгвардійці чи не вперше зіткнулися з ворожими диверсійними групами. 15-16 квітня, в рамках операції з антитерору, український спецназ зайняв територію аеродрому у Краматорську, який мав стратегічно важливе значення, адже його злітно-посадкова смуга була здатна приймати транспортні літаки. Окрім того, аеродром був вигідною позицією, яка прикривала підходи як до Слов'янська так і до Краматорська. Згодом Краматорськ був зайнятий бойовиками, а в аеропорту продовжували утримували свої позиції українські силовики. Спроби вибити українців з тієї території були провальними. Захисників аеропорту поливали «Градами» та іншим важким озброєнням. На початку травня основні сили українців відійшли. На території аеропорту, майже в повному оточенні, залишився відносно невеликий загін - 186 військових. Весь час, до самого звільнення Краматорська, бойовики не раз намагалися штурмувати аеропорт і вибити українців. Фактично епопея оборони летовища тривала 47 діб, причому 17 з них в надважких умовах. Лише 5 липня нашими військами був звільнений Краматорськ, і аеродром став місцем базування штабу проведення АТО.

Ювілеї дня:

569 років від дня народження Леонардо да Вінчі (1452–1519), італійського живописця, скульптора, архітектора, інженера. «Да Вінчі» не було його прізвищем, воно лише означало «із Вінчі» (маєток неподалік Флоренції, де він народився). В Італії цього генія епохи Відродження називають просто Леонардо. Він був позашлюбним сином селянської дівчини й заможного флорентійського нотаріуса, власника маєтку, але молода жінка незабаром взяла шлюб з одним майстром, а хлопчик залишився з батьком. Він досить довго був єдиним сином синьйора П’єро: молодший брат з’явився в нього лише після четвертого шлюбу батька, коли Леонардо було 24 роки. Як єдиний син багатої людини, Леонардо здобув гарну освіту. Він почав самостійно працювати лише у 30-річному віці. І тут разгорнувся такой багатогранний талант, який не знав рівних в історії. До нас дійшли сімнадцять картин Леонардо – серед них «Джоконда» (вона ж «Мона Ліза»), «Таємна вечеря», «Поклоніння волхвів», «Мадонна Бенуа», «Мадонна Літта». Але Леонардо був не тільки художником, але й скульптором, архітектором; він залишив праці з механіки, анатомії, гідротехніки, космогонії, теорії пізнання; він передбачив багато майбутніх винаходів – зокрема, наприклад, парашут і гелікоптер.

139 років від дня народження Аристарха Терниченка (1882–1927), українського агронома, економіста і громадського діяча. В 1910 році, спираючись на підтримку агрономів, студентів, актив сільської молоді, організував у Києві сільськогосподарське видавництво «Рілля», яке у 1913 перетворене на товариство «Український агроном», з завданням – видавати науково-популярну сільськогосподарську літературу українською мовою і цим «давати агрономічну поміч селянській людності в Україні». В добу УНР працював у державних установах, призначався міністром землеробства. Згодом на адміністративних посадах в земських установах, був головою Київської філії сільськогосподарських наук, працював у Наркомземі, одночасно редагував часописи «Трудове господарство», «Село» та «Агроном». З 1923 – професор ветеринарно-зоотехнічного і сільськогосподарських інститутів у Києві. Автор праць з різних питань агрономічної науки, в т.ч. кількох підручників.