Похайпили і стоп: як правильно висвітлювати смерті й вакцинації в медіа

Похайпили і стоп: як правильно висвітлювати смерті й вакцинації в медіа

Блоги
Укрінформ
Журналісти не мають перетворюватися на рупор вакцинації чи антивакцинації

Оскільки після новин у стилі "Смерть за два дні після вакцинації" явно очікується нова хвиля хайпу на тлі смерті військовослужбовиці, напишу вчергове про стандарти професії.

Є відоме латинське прислів'я, яке перекладається як "Після цього – не значить "внаслідок цього". Однак у випадках зі смертями після вакцинацій усі про це забувають, діляться на два табори й активно пропагують свою точку зору.

Журналісти не мають нікого ні за що агітувати й ставати ні на чий бік. Не перетворюватися на рупор вакцинації чи антивакцинації.

АЛЕ що журналісти мають робити – так це ставити професійні питання всім причетним і відповідальним.

Наприклад:

● Якщо є висновок, що смерть настала не внаслідок вакцинації, а просто збіглася в часі – як реально це відрізнити? Адже це питання турбує всіх, хто стежить за випадками смертей від тромбозу після вакцинації. Як чисто технічно відрізнити тромб, що утворився внаслідок вакцинації, від тромбу, що утворився тому, що і так мав утворитися? Я не знаю, але ж є судмедексперти, патологоанатоми – чому б не спитати в них, як робиться така експертиза, яка визначає, наслідок це чи ні?

●  Якщо вона померла "від ускладнення численних хронічних хвороб" – як так сталося, що молода здорова людина, яка служить в армії, причому не на строковій службі, а професійно, має такі численні хронічні хвороби, що може раптово померти? Це означає, що в нас погано поставлені обстеження військових? І це теж серйозне питання, яке теж треба ставити відповідальним людям. (Станом на вечір 24.03 стало відомо, що жінка працювала бухгалтером. Це виявилося важливою деталлю, тому що вона не мала стосунку до безпосередніх бойових дій, і вимоги до стану її здоров’я могли бути не такими, як до бойового складу).

●  Якщо випадки смерті після вакцинації пов'язані здебільшого з тромбами (навіть якщо в них винна не вакцина, а хронічні хвороби) – чи варто тоді задуматися про протоколи огляду пацієнтів перед вакцинуванням? Вирахувати групи ризику, у яких можуть загостритися ті самі хронічні хвороби? Призначати якісь аналізи, наприклад у разі схильності до тромбозів – аналіз крові? Про це можна спитати лікарів. Особливо з огляду на те, що вікові групи, які в перших лавах мають вакцинуватися – це якраз вік тромбозів, інфарктів, інсультів та інших судинних захворювань. До речі, ввечері того ж дня в Чернівцях від інсульту помер провізор військової аптеки, якого щепили тією ж вакциною 15 березня. Це свідчить про те, що тема – кого щепити і як готуватися до щеплення – дійсно може бути актуальною.

Тим часом ми всі перебуваємо на стадії третього етапу випробування вакцини (і не однієї, їх у світі зараз випробовується кілька), і результат цих випробувань поки що невідомий. Це не добре і не погано, це нормальний стан речей під час випробування будь-якого препарату, але про це треба пам'ятати (особливо, пишучи матеріали). Це якраз бекграунд, і він корисний. Як і бекграунд про те, яка наразі є частота побічних ефектів, скільки людей померло із загального числа вакцинованих, які висновки про них тощо.

Я особисто пам'ятаю, коли в мого сина різалися зуби, всі лікарі радили батькам препарат, який знімав біль і заспокоював дитину. Всі його охоче купували, а потім він зник з аптек: не пройшов третьої фази клінічних досліджень. Про те, що препарат перебуває на цій фазі, було написано в кожній анотації до кожного флакона, це не секретна інформація. І в Україні випробовується багато препаратів, які можуть або пройти цю фазу, або не пройти й не піти до, наприклад, Європи. А багато препаратів проходить і йде на всесвітні ринки. І без третьої фази немає всіх подальших. Це я пишу до того, що випробування – це нормально, третя фаза – досить масова, і нас чесно попереджають, що зараз у всьому світі багато вакцин перебувають саме на цій фазі. Це просто треба пам'ятати. 

Ну і ще моє улюблене – про абсолютні й відносні цифри. Кожна смерть від нової причини вражає. Як рік тому повідомляли про кожну смерть унаслідок коронавірусу, так тепер кожна смерть після (підкреслюю – не обов'язково внаслідок) вакцинації теж потрапляє на шпальти видань. Але чи багато видань дають відсоток померлих унаслідок вакцинації до загальної кількості вакцинованих тією чи іншою вакциною? Чи багато зіставляють цей відсоток з летальністю коронавірусу (3%)? Чи вдаємося ми до порівняння ризиків? Чи надаємо бекграунд і контекст? А це якраз робота журналіста.

Ніна Кур'ята
Інститут масової інформації; FB
 

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-