«Весняна» хвиля ковіду: не хочеться лякати, але прогноз поганий
Весняна хвиля COVID-19 в Україні очікується значно вищою і стрімкішою, ніж осіння, і навіть більше – може стати національною катастрофою. Про це заявив співробітник Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України Володимир Галицький, додавши, що весняна хвиля епідемії триватиме до середини травня, а її пік припаде на початок квітня, і тоді щоденна кількість нових випадків захворювання може сягнути 40 тисяч за добу. Ці висновки базуються на даних вивчення розвитку епідемії протягом весни-літа минулого року у країнах Північної півкулі та протягом літа-осені минулого року у країнах Південній півкулі. Галицький також зазначив, що учені попереджали ще з осені, до моменту виявлення більш вірулентних штамів, що весняна хвиля неминуча і супроводжуватиметься високою кількістю важких випадків, що потребуватимуть госпіталізації, а також високою летальністю. Але стратегічний план протидії епідемії COVID-19 відсутній, суворіші заходи запроваджуються лише при перевищенні деяких рівнів, а не при виявленні загрозливих тенденцій.
Щоправда, після стрімкого поширення цієї інформації у ЗМІ з сайту НАНУ це повідомлення зняли. Чому? Відповіді немає. Але факт лишається фактом – весняна хвиля очікується важкою.
Осінній максимум госпіталізацій уже перевищено на 10%
Офіційна статистика захворюваності поступово іде вгору, за добу 11 березня вже маємо майже 13 тисяч нових випадків ковіду, найбільше за останні три місяці. І хоча за цим показником Україна ще не перевершила осінній максимум, проте за іншим, більш загрозливим, червону лінію вже перейдено. Як підрахував аналітик Євген Істребін, заповненість лікарень уже на 10% вище осінньої хвилі. Він прямо каже: ситуація, що склалася в лікарнях, критична. Зараз там перебуває 25142 пацієнтів з ковідом (+863), а пацієнтів з підозрою на ковід – 31950 (+697).
«Україна займає 1 місце в Європі (за кількістю госпіталізацій. – Ред.) серед великих країн з населенням у понад 30 млн людей. Темпи зростання госпіталізацій набувають загрозливих масштабів. Середній темп зростання госпіталізацій становить 650-660 пацієнтів за добу», – пише аналітик.
На запитання Укрінформу про те, що буде далі, Євген Істребін відповідає, що ми наразі знаходимося на стадії зростання: «На якій позначці і коли закінчиться це зростання – не відомо. Але враховуючи темпи заповнення лікарень, які перевищують осінній пік, – перспективи погані».
Про те, що нині ситуація найгірша за весь час, повідомила і відома інфекціоністка Ольга Голубовська. Підбиваючи підсумки року життя з пандемією, вона насамкінець пише: «Зараз, боюся, ми переживаємо найважчий період епідемії. Тому розслаблятися рано. Але – обов'язково переживемо».
У середовищі медиків загострення пояснюють поширенням на нашій території «британського штаму», який вважається більш заразним, і за попередньою інформацією, більш смертоносним за інші – на 64%. Професор клітинної мікробіології Редінгського університету (Англія) Саймон Кларк заявив, що висока летальність разом із швидким розповсюдженням означають, що «цей варіант вірусу становить серйозну проблему для систем охорони здоров'я і політичних стратегів». Проте даних про те, чи вплине це на лікування пацієнтів з ковідом, наразі немає.
Катастрофу потрібно відвертати, а не реагувати по факту
Тим часом в урядових колах усе частіше згадують про необхідність нового локдауну у разі погіршення ситуації. Директор Revival Institute for Future, інфекціоніст, консультант з управління змінами Вадим Арістов говорить, що реагувати на нинішню ситуацію потрібно терміново, аби не допустити надмірної летальності. «Що пізніше ми почнемо зупиняти ріст захворюваності, то більшим цей ріст буде і гіршими будуть наслідки. Адже коли трапиться, що загальні ліжка з киснем вже заповнені майже повністю – це означатиме, що цикл катастрофічного переповнення реанімаційних ліжок вже запустився. Тобто вже зараз визначилися люди, які поки що перебувають удома, але незабаром потребуватимуть допомоги в реанімаціях. Оголошувати посилення заходів під час переповнених загальних ліжок чи реанімацій – це реагування на катастрофу, що вже сталася. Цю катастрофу ми вже бачили за летальністю в реанімаціях за минулий рік, яка склала 76%. Для порівняння, у світі летальність у реанімаціях становить від 8% до 41,2%. Такий значний показник в Україні свідчить про прихований дефіцит реанімаційних ліжок і хронічне запізнення у наданні медичної допомоги на всіх етапах», – зазначає пан Арістов. На його думку, отримавши показники середини березня, потрібно рішуче відреагувати на прискорення темпів епідемії – закриттям кафе, ресторанів, непродовольчих магазинів, спортклубів тощо. «Зараз робота усіх інститутів, які не є критично важливими для суспільства, повинна бути обмежена. Якими б молодими і здоровими не були люди, які в часи розгону епідемії продовжують активне життя в публічних закладах, вони все одно хворітимуть, і головне – поширюватимуть інфекцію далі», – переконує стратег.
Водночас він зазначає, що наразі не так багато досліджень, щоб стверджувати те, що хвороба стала тяжче переноситися. «Можливо, у нас багато легких випадків, коли люди просто сидять по домівках, і не потрапляють у статистику захворюваності. Цю тенденцію помітно ще з грудня, коли пацієнтів з легкими симптомами сімейні лікарі стали рідше відправляти на безкоштовні ПЛР-тестування. В повній мірі ми бачимо лише госпітальну частку статистики – заповненість лікарень більш тяжкими випадками. А це може бути лише велика верхівка великого айсбергу. Тобто айсберг збільшився, але пропорції його, можливо, лишилися тими ж, як і були. Якщо айсберг великий – то велика і його видима частина, тобто частка тяжких випадків», – припускає Вадим Арістов.
Як же оцінити реальну картину? На думку експерта, це можна було б зробити на прикладі одного міста, провівши там масове тестування тестування і знизивши показник виявлення позитивних випадків на рівень 3-5%, а не 20-30%: «Тоді б ми побачили реальну пропорцію всіх випадків – безсимптомних, легких, середніх, важких. А зараз ми дуже залежні і від квот на тестування в місцевої влади, і від самозвернення громадян в приватні лабораторії. Тому повної кількості інфікованих ми не уявляємо, бачимо лише середні і тяжкі випадки».
А тим часом, деякі країни вже знову вводять локдаун. У Естонії обмежувальні заходи ввели на місяць – до 11 квітня, у Чорногорії закривають майже усі заклади, парки та обмежують пересування у 11 муніципалітетах – поки що на тиждень. У сусідній Польщі, де за добу зафіксували 21 тисячу нових випадків, теж заговорили про суворий карантин. Схоже, що незабаром в Україні теж наважаться на подібні кроки.
Юлія Горбань, Київ
Фото: Сергій Гудак, Укрінформ
