Чи правда, що у школах вже закривають старші класи?

Чи правда, що у школах вже закривають старші класи?

Укрінформ
Навчання в ліцеях після 9 класу заплановане лиш з 2027 року, запевняють у МОН. Але Київ піде на це раніше. Пояснити це немає кому?

Україна тривожиться. У соцмережах та батьківських групах стала поширюватися інформація, що у деяких школах з наступного навчального року закривають 10-11 класи, і учні будуть змушені іти на навчання у інші заклади. Причому переважно про це повідомляли батьки школярів столиці. Такі зміни нібито пояснюються підготовкою до наступного етапу реформи Нової української школи, згідно з яким передбачається поділ навчальних закладів на гімназії (1-9 класи) та ліцеї (5-12). Але ж повною мірою трансформація планується на 2027 рік, коли в 10 клас підуть перші учні Нової української школи. Тож Укрінформ з’ясовував, що ж усе таки відбувається?

Київські школи вже склали плани трансформацій

Обговорення того, що деяким дев’ятикласникам доведеться переходити в інші школи – а точніше ліцеї, у батьківських спільнотах розпочалися з початку 2021 року. Учнів і батьків просто поставили перед фактом – прямо посередині навчального року. Тож зрозуміло, що батьківському обуренню не було меж. Адже попереду в школярів державна підсумкова атестація, а тепер ще й доведеться шукати місце для продовження навчання в інших закладах. Приміром, про це повідомили у 316-й школі столиці.

Щоправда, у цьому випадку варто відділити зерно від полови, адже про обов’язкове платне навчання під час здобуття повної середньої освіти не може бути й мови. До обговорення долучилися й батьки з інших районів Києва, які поширили плани трансформацій мережі навчальних закладів кожного району, складені на період 2021-2024 років. У цих планах вже визначено, яка школа за цей час стане гімназією, а яка – ліцеєм. Більшість реагують розгублено – бо не отримали поки ніяких роз’яснень від адміністрації шкіл, і власними силами намагаються з’ясувати хоч якусь додаткову інформацію.

У МОН запевняють, що до 10-х класів зараховуватимуть, як і раніше

Після того, як панічні настрої батьків дійшли до Міністерства освіти, там поспішили запевнити, що жодного випускника 9-х класів не буде позбавлено права на продовження здобуття повної загальної середньої освіти. Щоправда пояснення вийшло ну, дуже заплутаним. Судіть самі: «Зарахування до 10-х класів закладів загальної середньої освіти цьогоріч, як і минулого року, відбуватиметься після видання наказу про переведення до нього учнів 9-х класів цього ж закладу освіти, які не виявили намір припинити навчання в ньому і не були відраховані або переведені до іншого закладу освіти відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти». Якщо перекласти бюрократичну мову зрозумілою, то, схоже, йдеться про те, що переведення школярів у 10-й клас відбуватиметься так і раніше – просто наказом директора і до тієї ж самої школи, якщо цього бажає учень.

29 січня під час години запитань до уряду у Верховній Раді міністр освіти Сергій Шкарлет спростував чутки про те, що не всі учні зможуть перейти до 10-11 класів і сказав, що її поширили російські та проросійські канали.

Наталія Піпа
Наталія Піпа

За більш детальним роз’ясненням ситуації Укрінформ звернувся по коментар до народної депутатки Наталії Піпи, яка є секретаркою комітету з питань освіти, науки та інновацій. Вона наголосила, що переходити до ліцеїв потрібно буде лише в 2027 році. У 2024 очікується пілотування реформи, але відпрацьовувати такий розподіл будуть на одному навчальному закладі в кожній області.

«Профільна школа потрібна для того, щоб кожен учень міг обрати, чим він хоче більше займатися – математикою, гуманітарними науками, спортом чи мистецтвом. Тобто йдеться про спеціалізацію ще зі школи, щоб діти більш свідомо обирали професію і це дозволить зменшити кількість предметів у старших класах із 20 до 12. При цьому ліцеї будуть двох типів – професійного (на базі училищ) і академічного (готуватимуть до закладів вищої освіти). Академічні ліцеї ставлять собі за мету досягнути такого рівня, щоб підготовка учнів до ЗНО відбувалася без репетиторів», – пояснює суть майбутніх змін Наталія Піпа. Також вона додає, що іще однією із переваг профільних шкіл буде наявність хорошої інфраструктури у профільних класах. «Відкрити хороші класи хімії чи фізики у кожній із трьох шкіл важко. Але коли треба інфраструктура тільки для одного кабінету хімії чи фізики, то можливостей для цього значно більше. А поки ж ми нерідко маємо кабінети фізики без приладів, а кабінети хімії – без реагентів», – говорить депутатка.

Проте Київ хоче першим перевести дев’ятикласників у ліцеї

Але схоже, що столиця все ж таки налаштована піти своїм шляхом. 28 січня заступник голови КМДА Валентин Мондриївський повідомив, що у столиці «першими трансформують певні типи навчальних закладів».

Валентин Мондриївський
Валентин Мондриївський

«Наразі в Києві існує дисбаланс у наповнюваності шкіл. Деякі з них заповнені понад свою потужність, а в деяких кількість учнів менша за наявні місця. Тож для забезпечення освітніх потреб сучасного суспільства ми маємо переформатувати такі заклади: школи-дитячі садочки, навчально-виховні комплекси, вечірні (змінні) школи, середні школи І-ІІІ рівнів, спеціалізовані школи з поглибленим вивченням окремих предметів, спеціальні школи-інтернати та санаторні школи. Саме таких назв більше не буде в освітньому середовищі! Хочу одразу розвіяти міф та запевнити, що після трансформації місць у навчальних закладах вистачить усім!» – сказав Валентин Мондриївський.

Втім, виявляється, що рання трансформація закладів середньої освіти – не «учорашнє» рішення. Як йдеться на сайті Департаменту освіти і науки КМДА, мала місце дворічна робота «педагогічних колективів, управлінців, представників батьківської громади щодо аналізу потужностей, матеріально-технічної бази, кадрового потенціалу, досягнень закладів освіти міста» (відповідний наказ був виданий департаментом освіти 11 січня 2019 року). Після чого якраз і були представлені перспективні плани трансформації (один з яких ми наводили вище для Дарницького району) на засіданні колегії Департаменту 28 січня.

Але рішення про те, чи відбудеться така трансформація з 1 вересня 2021 року, так і не було прийнято. До цього питання планують повернутися після прийняття ряду підзаконних актів, що належить до повноважень центральних органів влади.

Юрій Кононенко
Юрій Кононенко

Власне, таку ситуацію передбачали у МОН, про що говорив начальник головного управління шкільної освіти МОН Юрій Кононенко у коментарі ТСН: «На цьому етапі нашого життя це не буде масовим явищем. Це можуть бути окремі рішення органів місцевого самоврядування. Вони мають право провести реорганізацію закладів, а також повинні обов’язково забезпечити, щоб всі діти мали можливість здобути повну загальну середню освіту. Повною мірою ця реформа старшої школи розпочнеться тоді, коли діти, які пішли до першого класу у 2018 році, переходитимуть до десятого. Тобто це 1 вересня 2027 року", – розповів Юрій Кононенко.

Принципові питання – коли, навіщо, що далі?

Власне, наразі незрозумілим залишається не тільки час, відколи столиця планує втілювати згадані зміни, а й власне і їхня мета. Адже реформа Нової української школи – це не лише про поділ закладів на гімназії та ліцеї, а головне – про нову навчальну програму. А її поки ще немає, як і немає підручників, технічної бази і по-новому підготовлених учителів. Якщо нинішній задум у тому, щоб для початку лиш фізично розділити навчальні заклади, то уже мав би бути хоча б приблизний план дій учня і батьків – що робити вже зараз? Шукати заклади освіти, де можна буде продовжити навчання на власний розсуд і вподобання, чи ж можливостей для вибору не буде?

Укрінформ відправив інформаційний запит до Департаменту освіти Києва із проханням прокоментувати повідомлення про те, що деякі школи будуть реорганізовані вже з наступного навчального року. Проте, як зазначили в Департаменті, такого рішення Київською міською радою не ухвалювалося. (Саме Київська міська рада є засновником закладів середньої освіти комунальної форми власності у місті Києві і приймає рішення про їхнє утворення, реорганізацію, перепрофілювання чи ліквідацію). А нині ж до 2024 року розробляються лише проєкти планів трансформації закладів загальної середньої освіти. Тому схоже, що наразі говорити про реорганізацію шкіл з 2021 року як про доконаний факт, не доводиться.

Юлія Горбань, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-