Ліки замість вакцини: дорого, діють недовго, але – швидко

Ліки замість вакцини: дорого, діють недовго, але – швидко

Аналітика
Укрінформ
Новий препарат від AstraZeneca – не основна, але ефективна додаткова зброя проти ковіду

Останній вікенд цього 2020 пройшов під знаком початку масової вакцинації у Європі – 26 грудня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн засвідчила, що вакцину компаній Pfizer-BioNTech доставили до усіх 27 країн-членів ЄС. А тим часом їхній конкурент компанія AstraZeneca повідомляє, що випробовує новий препарат, який теж захищатиме від коронавірусної інфекції на деякий час. У його основі – антитіла до СOVID-19, і хоча на перший погляд може здатися, що про подібне ми вже чули на початку пандемії, коли хворим почали вводити плазму крові тих, хто перехворів, але все ж нинішня розробка особлива.

Антитіла отримали штучно і вони стануть методом профілактики

За інформацією The Guardian, разом із компанією AstraZeneca над препаратом працюють вчені з Університетського коледжу Лондона і наразі він проходить стадію клінічних випробувань.

Препарат являє собою комбінацію антитіл тривалої дії, що називаються AZD7442 і розроблені AstraZeneca. Але замість антитіл, які виробляє організм для боротьби з інфекцією, використані моноклональні антитіла, тобто створені в лабораторії штучно.

Імунолог Федір Лапій говорить, що якщо раніше повідомлялося про препарати на основі антитіл, які вводилися людям з терапевтичною метою, щоб вилікувати пацієнта з COVID-19, то тепер йдеться саме про профілактику.

Команда розробників сподівається, що випробування, яке незабаром розпочнеться за участі із 1000 добровольців, покаже ефективність такого захисту на термін від 6 до 12 місяців. Препарат пропонуватимуть тим, хто мав ризик інфікування коронавірусом упродовж попередніх восьми днів – тобто в інкубаційний період.

За задумом розробників, якщо препарат виявиться ефективним, то з його допомогою можна буде попереджувати спалахи інфекції у місцях скупчення людей, де їх неможливо ізолювати один від одного. Приміром, у студентських гуртожитках, у будинках для людей похилого віку, у стаціонарних лікарнях. Або ж захищати вразливих людей, які з тих чи інших причин не можуть бути вакциновані, пише ВВС.

Кетрін Хоуліхен
Кетрін Хоуліхен

Кетрін Хоуліхен, вірусологиня із Університетського коледжу Лондона (UCLH), що очолює дослідження цього препарату під назвою Storm Chaser, каже, якщо буде доведено ефективність засобу, то він стане цікавим доповненням до вже наявного арсеналу, що розробляється для боротьби з ковід-19. А поки ін’єкцію препарату, який вводиться двома дозами поспіль, зробили 10 учасникам, які зустрілися з вірусом вдома, в медичних установах чи студентських гуртожитках.

Чому це не замінить вакцину?

Утім не варто очікувати, що препарат, розроблений AstraZeneca, стане альтернативою вакцині, хоч здавалося б так само може захищати організм від інфікування. Імунолог, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО імені П.Л. Шупика Федір Лапій у коментарі Укрінформу пояснює чому.

Річ у тім, що імунопрофілактика буває активна і пасивна. Активна – це власне вакцинація, коли в організм вводять антиген – або мертвий вірус або частинку вірусу, отриману різними шляхами, і при цьому утворюється імунна відповідь та імунна пам’ять. Тобто це саме імунна система людини розпізнає збудник або його окремі компоненти і формує імунну відповідь. Найчастіше вакцинацію достатньо провести раз, щоб на багато років сформувався стійкий імунітет. За винятком грипу через мінливість штамів. Але й у випадку щеплення від грипу у людини, в тій чи і іншій мірі, формується клітинна пам’ять, яка якщо й не захищає повністю, то полегшує перебіг. Втім,« недоліком вакцинації є те, що, по-перше, не у всіх людей формується імунна відповідь, а, по-друге, потрібен час, щоб вона сформувалася», – говорить Федір Лапій.

А пасивна імунопрофілактика – це отримання антитіл до збудника або окремих його компонентів від тих, хто перехворів або в інший спосіб («з пробірки»). «Тобто це готовий продукт, і після його введення в організм уже не потрібен час для напрацювання імунної відповіді. Готові антитіла повинні нейтралізувати вірус – тобто він не зможе прикріпитися до клітин людини і відповідно інфекція далі не розвиватиметься», – каже імунолог.

Але недоліком такого методу є те, що антитіла, введені у такий спосіб із часом руйнуються. І оскільки це «чужа» імунна відповідь, то відповідно у людині, якій ввели такий препарат, не буде імунної пам’яті. Крім того, такий препарат буде значно дорожчим за вакцину. За словами вірусологині Кетрін Хуліхан, що очолює дослідження препарату, він коштуватиме «сотні фунтів за дозу» (100 фунтів – це наразі 134 долари).

Федір Лапій
Федір Лапій

Тому передусім такий метод імунопрофілактики розглядатимуть для людей, які не можуть бути вакциновані, мають протипоказання або для людей, у яких здатність стимулювати імунну відповідь буде низькою, наприклад, у літніх людей, переконаний пан Лапій. «Це розглядається як тимчасовий захист уразливих людей у гостру фазу COVID-19», – каже імунолог.

Подібні препарати від інших хвороб вже є, але у нас вони не зареєстровані

Препарати з подібним механізмом дії уже використовують у світі для тимчасового захисту від інших інфекцій. Приміром, є специфічний імуноглобулін проти вітряної віспи чи ж проти гепатиту В. Проте, каже Федір Лапій, вони не зареєстровані в Україні, хоча дуже потрібні. Насамперед, це стосується вагітних жінок, які не мають імунітету до вітрянки, але зустрілися з хворим; або – новонароджених дітей, які перебували в контакті з хворим. Якраз для таких випадків існує специфічний препарат проти вітряної віспи, який або вводиться заздалегідь і на певний час забезпечує захист або після контакту з хворим.

Що ж стосується законодавчого доступу до препарату AZD7442 в Україні, то нещодавно Верховна Рада підтримала законопроект 4314 про прискорений доступ до вакцин та інших медичних імунобіологічних препаратів для специфічної профілактики коронавірусної хвороби. Тобто якщо препарат схвалить регулюючий орган Великобританії (у такому разі там він зможе бути доступним уже в березні чи квітні), то .буде швидко зареєстрований і в Україні. Але питання у тому, коли він зможе бути у нас реально в наявності? Як бачимо наразі з досвіду отримання вакцин, Україні не варто розраховувати на близьку перспективу.

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-