Світ у 2020 році. Тяжкі падіння і стрімкі злети

Світ у 2020 році. Тяжкі падіння і стрімкі злети

Укрінформ
Рік, що минає, був сповнений трагізму, але людство не втратило надію

Цей світ, здавалося, навесні стрімко падає у безодню пандемії, з якої людству вже не вибратися. До вірусної стихії додалися панічні настрої, руйнування бізнесу і цунамі агресивного божевілля, яке вилилося в теракти, війни, вуличні заворушення й жорстоке насилля влади над своїми громадянами.

Але наприкінці року, здається, почало розвиднюватися. З’явилася вакцина від коронавірусу. Добігають кінця темні часи правління непередбачуваного Трампа. Незважаючи на економічну невизначеність майбутнього, Ілон Маск не припиняє долати один за одним рубежі у русі до фантастичної мети - висадки на Марс. А отже, будемо жити!

Давайте озирнемося в минуле, і згадаємо деякі події року, що завершується.

1.ПОЖЕЖІ У АВСТРАЛІЇ           

Масштабні лісові пожежі охопили Австралію ще в вересні 2019 року і припинилися лише наприкінці лютого та у березні 2020 року після тривалого періоду сильних злив. Це стихійне лихо стало найбільш катастрофічним на континенті за всю історію спостережень.

У перші вихідні січня 2020 року стурбовані австралійці навіть вийшли на масові протести, щоб висловити невдоволення кліматичною політикою прем’єр-міністру Скотту Моррісону.

Унаслідок пожеж загинули щонайменше 33 людини, зруйновані тисячі будинків та вигоріло понад 12 млн гектарів землі.

Фото: NYT
Фото: NYT

За підрахунками вчених, близько трьох мільярдів тварин загинули або змінили місце проживання.

“Пожежі призвели до загибелі або зміни місця проживання 143 млн ссавців, 2 млрд 460 млн рептилій, 180 млн птахів і 51 млн жаб", - йдеться у звіті вчених.

Всього визначено понад 100 видів тварин, які втратили принаймні 30% їх середовища проживання. До списку потрапили коала, валлабі, а також види птахів, риб і жаб, які потерпіли і є одними з тих, хто потребує найбільшої допомоги.

Причинами пожеж називають спеку, яка тривала багато днів та вітер, який розганявся до кількох сотень км на годину.                       

2.ПАНДЕМІЯ COVID-19

Безперечно, 2020 рік залишиться в історії людської цивілізації Роком пандемії Ковіду. Перші повідомлення про «загадкову пневмонію», яка поширилася у китайському Ухані, з’явилися наприкінці грудня 2019 року. Після швидкого розповсюдження по всьому місту у наступні тижні хворобу почали фіксувати у різних куточках планети.

Попередньо китайськими вченими встановлено, що COVID-19, скоріше за все, передався від кажанів іншій тварині, від якої вже потім перекинувся на людей. Утім цю тварину, яка виступила «проміжною ланкою» між кажаном і людиною, поки ще не ідентифіковано.

30 січня Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила спалах коронавірусу міжнародною надзвичайною ситуацією. А вже 11 березня офіційно оголосила поширення COVID-19 пандемією загальносвітового маштабу.     

Фото: CTK/Укрінформ
Фото: CTK/Укрінформ

Наразі у світі 218 країн та територій зіштовхнулись з хворобою, викликаною вірусом COVID-19. Станом на 17 грудня 2020 року у світі зафіксовано 74 534 175 випадків коронавірусу, з них одужало 52 372 546, загинули 1 655 226.

Найбільше інфікованих виявлено в США - 17 392 618, в Індії наразі зареєстровано  9 951 072 випадків коронавірусу, а в Бразилії 7 042 695.

У ВООЗ заявили, щоб дієво зупинити поширення коронавірусу, близько 60-70% населення світу повинні мати імунітет або бути вакциновані.

На сьогодні понад 200 лабораторій по всьому світу працюють над створенням вакцини проти COVID-19. З них десяток кандидатів на вакцини з таких країн, як Китай, США, Росія чи Велика Британія, перебувають на останньому етапі.

9 листопада компанії Pfizer і BioNTech оголосили, що їхній розробка -вакцина BNT162b2, продемонструвала 95-відсоткову ефективність. Встановлено, що захист досягається через 28 днів після початку вакцинації, що складається із прийому двох доз.

8 грудня індонезійська фармацевтична компанія Bio Farma заявила, що проміжні дані щодо випробувань вакцини, виробленої китайською компанією Sinovac, показали ефективність препарату до 97%.

8 грудня вакцинація від COVID-19 почалася у Великій Британії. Першими в країні вакцинують медиків та людей старших за 80 років.           

3.ВИХІД ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ З ЄС

31 січня о 23:00 за лондонським часом (01:00 за Києвом) Сполучене королівство Великої Британії та Північної Ірландії перестало бути членом Європейського Союзу. Прем'єр Джонсон у своєму зверненні до британців заявив, що Brexit – це «не кінець, а лише початок, момент світанку, коли піднімається завіса й розпочинається новий акт нашої величної національної п’єси».

Відповідно до умов Угоди про вихід, британська сторона дотримуватиметься європейського законодавства та міжнародних зобов’язань в рамках ЄС до завершення перехідного періоду, який спливає 31 грудня 2020 року. З 1 січня 2021 року Велика Британія остаточно залишить внутрішній ринок ЄС та Митний союз після майже п'яти десятиліть членства. Наразі сторони ведуть переговори щодо формату майбутніх відносин.

Для ЄС залишається принциповим дотримання Протоколу про Ірландію та Північну Ірландію, що має на меті зберегти цілісність ринку та відсутність жорсткого кордону, підтримати мирний процес відповідно до так званої угоди «Доброї п’ятниці». Крім того, у сторін зберігаються розбіжності щодо інституційних рамок правового поля та системи управління, від чого залежить захист громадян та бізнесу обох сторін, регулювання галузі риболовлі, зокрема збереження для європейських рибалок доступу до промислу у британських водах.

Як відомо, Велика Британія увійшла до Європейського Союзу 1973 року. У 1975 році у Британії відбувся перший референдум щодо виходу з Європейської економічної спільноти (ЄЕС). Тоді майже 70 відсотків виборців проголосували за те, щоб залишитись. 23 червня 2016 року було проведено ще один референдум, де 17 мільйонів британців (51,9% населення) проголосували за вихід із Єврозони, а 48,1% були проти виходу. У березні 2017 року Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії повідомило про свій намір вийти зі складу Європейського Союзу.          

4.ВБИВСТВО ДЖОРДЖА ФЛОЙДА ТА ПОВАЛЕННЯ ПАМ’ЯТНИКІВ “РАСИСТАМ”           

25 травня у Міннеаполісі – головному місті штату Міннесота у США, під час арешту із застосуванням сили поліцейський задушив темношкірого американця Джорджа Флойда. Правоохоронців викликав продавець магазину, який підозрював, що Флойд розрахувався з ним підробленою 20-доларовою банкнотою. На оприлюднених записах із камер спостереження помітно, що Флойд поводився спокійно та дозволив поліцейським надягнути на нього кайданки і відвести до службового авто.     

Через загибель американця на вулиці міста вийшли сотні людей, багато з яких були у масках з написом «Я не можу дихати». Невдовзі мирні демонстрації перетворилися у найбільші в історії США акції непокори.

За результатами розслідування четверо поліціянтів, причетних до інциденту, були звільнені, офіцер поліції Дерек Шовін, який фігурує у скандальному відео, заарештований. Йому висунули звинувачення у вбивстві.

Проте, хвиля протестів охопила практично всю територію Сполучених Штатів. Демонстрації переросли у вуличні заворушення, погроми та зіткнення з поліцією, а також паплюження пам'ятників історичним особам США. Загалом у Сполучених Штатах було звалено та спаплюжено кілька десятків монументів.

Президент Дональд Трамп виступив з заявою та оголосив про введення військ до Вашингтона для вгамування протестів.

Під час протестів і заворушень загинуло щонайменше 13 людей (станом на червень). Комендантську годину ввели у 40 містах, до боротьби з погромами влада залучила Національну гвардію.

44-й президент США Барак Обама висловився на підтримку протестувальників у країні, які виступають проти поліційного свавілля, а також закликав мерів американських міст провести реформи сил правопорядку.

Акції протесту проти поліцейського свавілля та расизму також пройшли у містах Великої Британії, Канаді, Франції, Австралії, Бельгії.

5.КОСМІЧНА ОДІССЕЯ ІЛОНА МАСКА

 У травні американська компанія SpaceX Ілона Маска стала першою приватною компанією, яка здійснила запуск пілотованого космічного корабля.

30 травня з Космічного центру Кеннеді у Флориді відбувся випробувальний політ багаторазового космічного корабля Crew Dragon з двома американськими астронавтами на борту. Командир корабля -  Дуглас Герлі, командир по спільних операціях з МКС - Роберт Бенкен.

Після успішного кількамісячного польоту 2 серпня капсула Crew Dragon з астронавтами приводнилася в Мексиканській затоці біля узбережжя США.

У ніч на 16 листопада (за Києвом) відбувся запуск першого комерційного пілотованого космічного корабля Crew Dragon-1. Капсула Crew Dragon була запущена на ракеті Falcon 9 з Космічного центру Кеннеді у Флориді.

17 листопада космічний корабель з чотирма астронавтами успішно пристикувався до Міжнародної космічної станції (МКС). На борту корабля перебували астронавти NASA Майк Гопкінс, Віктор Гловер, Шеннон Вокер та астронавт JAXA Соїчі Ногучі. Вони приєднались на МКС до астронавтки NASA Кетлін Рубінс та двох російських космонавтів, які знаходяться на станції з середини жовтня.

 Місія астронавтів NASA і JAXA на МКС триватиме шість місяців і закінчиться навесні 2021 року.

На 2021 рік заплановані ще два пілотовані польоти Crew Dragon до МКС. В рамках одного з них на станцію відправиться астронавт Європейського космічного агентства ESA француз Томас Піке. Крім того, в найближчі 15 місяців буде здійснено чотири безпілотних польоти для доставки на станцію необхідних вантажів.           

6. БЧБ-ПРОТЕСТИ ПРОТИ РЕЖИМУ ЛУКАШЕНКА

9 серпня у Білорусі відбулися президентські вибори. На яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська - 10,1%.

Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін.

Відразу після виборів у країні почалися протести громадян, не згодних з офіційними результатами. Ці протести тривають до сьогодні. Силові органи Білорусі продовжують застосовувати невиправдане насильство проти учасників мирних демонстрацій, проводять масові арешти, а суди ухвалюють невиправдано суворі вироки.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і вирішив ввести персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікації.

За словами лідера білоруської опозиції Світлани Тихановської, з серпня понад 30 тисяч білорусів були затримані на вуличних протестах. Проти більш як 1000 протестувальників порушені кримінальні справи. Нині за гратами у білоруських в’язницях перебуває 156 політичних в’язнів.           

7. ОТРУЄННЯ НАВАЛЬНОГО І СЛІД ФСБ

20 серпня російському опозиціонеру Олексію Навальному стало зле під час польоту з Томська до Москви, він був терміново госпіталізований у лікарню Омська. Через два дні його перевезли до Берліна.

Німецькі фахівці встановили факт отруєння нервово-паралітичною речовиною групи «Новічок», що згодом підтвердили лабораторії Франції та Швеції. Матеріали було передано до Організації із заборони хімічної зброї.

Західні лідери вважають, що до отруєння причетні спецслужби РФ. Російська сторона все відкидає.

Після 32 днів лікування Навального виписали з клініки «Шаріте». Він заявив, що не сумнівається: за його отруєнням стоїть президент РФ Володимир Путін.

Автори спільного розслідування The Insider, Bellingcat і CNN за участю Der Spiegel дійшли висновку, що замах на Навального скоїла в Томську спецгрупа з восьми оперативників ФСБ із секретного підрозділу відомства, які діяли під прикриттям Інституту криміналістики ФСБ.

Осіб, причетних до отруєння, розслідувачі встановили за допомогою зіставлення даних білінгу стільникових телефонів з офлайновими базами даних.

Проаналізувавши бази даних авіаперельотів, розслідувачі з'ясували, що учасники групи літали в десятки міст Росії, куди літав Навальний.

Автори розслідування також стверджують, що в Томську була зроблена вже друга спроба отруєння Навального - за два місяці до цього ті ж співробітники скоїли замах на нього в Калінінграді; тоді постраждала дружина політика Юлія.

15 жовтня Уряд Великої Британії слідом за ЄС запровадив обмежувальні заходи проти 6 росіян і однієї організації за отруєння Навального.

 У листопаді переважна більшість держав-учасниць Конвенції про заборону хімічної зброї (КХЗ), включно з Україною, суворо засудили факт отруєння Олексія Навального на території Російської Федерації із застосуванням бойової отруйної речовини з групи «Новічок».           

8. ВІЙНА ЗА НАГОРНИЙ КАРАБАХ

27 вересня Вірменія та Азербайджан почали бойові дії в Нагірному Карабаху, взаємно звинувативши одне одного в обстрілі прикордонних територій і провокуванні насильства. Обидві країни оголосили воєнний стан і мобілізацію.

Бойові дії тривали 44 дні.

Міністерство оборони Азербайджану заявило, що внаслідок війни у Нагірному Карабасі загинуло 2 783 азербайджанські військовослужбовці. Міністерство охорони здоров'я Вірменії оголосило, що під час бойових дій у Нагірному Карабасі з вірменської сторони загинуло більш як 2,3 тисяч військових.

9 листопада Президент Азербайджану Ільхам Алієв, прем'єр Вірменії Нікол Пашинян і президент Росії Володимир Путін підписали угоду про припинення війни в Нагірному Карабаху. Відповідно до цієї угоди, вірменська сторона втрачає значні території Нагірного Карабаху і всі окуповані райони навколо нього. В Нагірному Карабаху будуть розміщені російські й турецькі миротворці.

Відповідно до угоди про мир у Нагірному Карабаху, 1960 російських «миротворців» перебуватимуть у регіоні п'ять років з автоматичним продовженням, якщо будь-яка зі сторін не заявить про намір призупинити ці домовленості.

 Кількість та повноваження турецьких миротворців визначатиме президент країни, який подавав відповідний проєкт указу на розгляд парламенту.

Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах спалахнув у 1988 році. Після шести років війни, в 1994 році, був підписаний бішкекський протокол, згідно з яким Баку та Єреван домовилися про припинення вогню. Нагірний Карабах проголосив себе незалежною «республікою», проте Азербайджан не визнав цього, заявивши, що цю територію окупувала Вірменія.           

9.ЖОРСТОКІ ТЕРАКТИ У ЄВРОПІ

Ісламісти у Франції

Зранку 29 жовтня у базиліці в Ніцці чоловік зарізав трьох людей та ще кількох поранив. Одній жінці вбивця відтяв голову. Нападника затримано. Відомо, що нападник 21- річний мігрант із Тунісу та в’їхав до Франції 20 вересня цього року.

Національна антитерористична прокуратура класифікувала злочин як вбивство та посягання на вбивство, пов’язані з діяльністю терористичної організації.

16 жовтня у Франції в передмісті Парижа Конфлан-Сент-Онорін чоловік, озброєний кухонним ножем, обезголовив шкільного вчителя, який нібито демонстрував карикатури на пророка Мухаммеда. Нападник - 18-річний уродженець Москви, який з дитинства мешкав з батьками у Франції, був застрелений поліцією.

Президент Франції Еммануель Макрон, який прибув на місце злочину, заявив, що напад на вчителя є ісламістським терактом.

6 грудня підозрюваного у вбивстві вчителя поховали у Чечні. На похорон прийшли близько 200 осіб. Глава Чечні Рамзан Кадиров, коментуючи вбивство, відкинув причетність чеченців, оскільки Анзоров, за його словами, виріс у Франції.           

Напад у Відні

2 листопада ввечері у центральній частині Відня, де розташовані численні кафе, а також синагога та церква, озброєний автоматом чоловік почав стріляти по людях. У результаті терористичного акту загинули четверо людей, ще 23 особи отримали поранення.

Нападника, який був пов'язаний з терористичною організацією «Ісламська держава», ліквідував поліцейський спецпідрозділ. Взято під варту 8 підозрюваних у наданні допомоги терористу.

Міністр внутрішніх справ Австрії заявив, що з боку поліцейсько-контррозвідувальної служби BVT було здійснено «неприпустимі помилки». Так, було відомо, що словацька спецслужба раніше інформувала своїх австрійських колег з BVT про спробу купівлі майбутнім терористом набоїв для автомата Калашникова у липні у Братиславі. Австрійська сторона встановила цю особу – ним виявився Куйтім Фейзулай, який раніше був засуджений в Австрії за терористичною статтею і достроково звільнений. Однак BVT не вжило подальших заходів, як і не поінформувало про це владу. Крім того, Фейзулай зустрічався в Австрії влітку з людьми, які перебували у полі зору німецької спецслужби. Якихось висновків та дій з цього приводу австрійською спецслужбою не було прийнято.

З огляду на це стало відомо про відсторонення від посади очільника віденського земельного управління (LVT) Федерального відомства з питань захисту конституції та боротьби з тероризмом (BVT).           

10. ОБРАНИЙ БАЙДЕН І НЕЗГОДНИЙ ТРАМП           

3 листопада 2020 року у США відбулися вибори президента. Найбільшу кількість голосів вибірників (306 з необхідних 270) набрав демократ Джо Байден.

14 грудня перемогу Байдена формально затвердила переважна більшість членів Колегії вибірників. Тепер він може офіційно називатися обраним президентом США.

Новий президент вступить на посаду 20 січня 2021 року.

Чинний глава Білого дому Дональд Трамп й досі не визнає результати виборів, заявляючи про начебто масові фальсифікації, «крадіжку виборів» тощо, а його адвокати озвучували конспірологічні теорії.

Цьогорічна президентська кампанія стала однією з найбільш напружених і брудних за останні кілька десятиліть американської історії. На її хід дуже вплинула епідемія коронавирусу і ексцентричний характер Трампа. Він, зокрема, закликав приходити на дільниці для голосування, у той час, як Байден просив своїх прихильників голосувати поштою, щоб не ризикувати своїм здоров'ям. Це призвело до того, що багато «поштових» голосів (які підраховуються в останню чергу) були віддані на користь кандидата від демократів. В кількох штатах, де Трамп уже оголосив себе переможцем, Байдену вдалося «вирвати» перемогу буквально на останніх відсотках підрахованих голосів. Штаб Трампа засипав суди позовами про визнання виборів недійсними і готовий боротися за примарну перемогу аж до самого дня інавгурації.

Після приходу в Білий дім нової адміністрації Джо Байдена Україна розраховує на більшу підтримку США у протидії російській агресії, боротьбі з корупцією та проведенні судової реформи в Україні.                      

11. КИТАЙЦІ НА МІСЯЦІ          

23 листопада ракетою-носієм «Чанчжен-5» був запущений китайський місячний зонд «Чан'е-5». 30 листопада комплекс посадкового модуля із вбудованим злітним апаратом відокремився від станції, виведеної на кругову навколомісячну орбіту. 1 грудня він здійснив успішну посадку на поверхню Місяця.

3 грудня посадковий модуль станції здійснив забір ґрунту на Місяці і відправився у зворотній шлях.

Зразки було забрано у найбільшому місячному морі (рівнина на Місяці, вкрита темною застиглою лавою - ред.) – «Океан бур». Воно сформувалося 1,2 мільйона років тому і вважається порівняно молодим в історії Місяця. Цей його район раніше ще не досліджувався.

Зонд успішно пристикувався до орбітального комплексу і перемістив на нього близько двох кілограмів зразків породи, що були зібрані з поверхні Місяця. 

До цього Китай вже здійснив кілька зустрічей і стиковок своїх космічних кораблів на земній орбіті. Однак цього разу маневр уперше був здійснений на відстані 380 тисяч кілометрів від Землі.

 16 грудня китайський зонд доставив зразки місячного грунту на Землю.

 Китай став третьою країною у світі після СРСР та США, яка зуміла доставити місячний реголіт на Землю, і першою, яка реалізувала такий проєкт із 1976 року.

Китайська програма вивчення Місяця стартувала в 2003 році. Вона була назвала «Чан’е» на честь богині Місяця в китайській міфології. Перший зонд «Чан’е-1» був запущений у жовтні 2007 року. Пекін планує висадити людей на південний полюс Місяця протягом найближчих 10 років.   

12. ПЕРМОГА МАЇ САНДУ НА ВИБОРАХ У МОЛДОВІ

Ця подія є важливою для України. Адже після тривалого перебування на президентській посаді у Молдові проросійського Ігора Додона, нарешті, у результаті другого туру президентських виборів, які відбулись 15 листопада, його змінила проєвропейськи налаштована Мая Санду, яка є симпатиком України. Вона набрала 57,72% голосів, нинішній президент Ігор Додон - 42,28%.

Повноваження чинного президента закінчуються 23 грудня, інавгурація Санду відбудеться 24 грудня.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час візиту у Молдову і зустрічі з обраним президентом Молдови Маєю Санду передав запрошення від президента Зеленського відвідати Україну з візитом. Санду прийняла запрошення і зазначила, що візит до України буде її першою закордонною поїздкою на посаді президента.

Підготувала Марина Алексєєнко          

Перше фото:  Getty Images

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-