17 грудня. Пам’ятні дати
Як відомо, після петроградського більшовицького перевороту, в Україні активізувались збройні виступи більшовиків, що прагнули встановити диктатуру своєї партії, 20 листопада Центральна Рада своїм III Універсалом проголосила створення Української Народної Республіки у складі федеративної Росії.
Проголошення УНР викликало невдоволення більшовицького уряду. В ніч з 11 на 12 грудня більшовики спробували підняти повстання у Києві, проте зазнали поразки: українські війська, підконтрольні Центральній Раді, придушили повстання, а заколотників вислали ешелонами за межі України.
17 грудня 1917 року більшовицький уряд Росії за підписами Володимира Леніна та Лева Троцького надіслав до Центральної Ради «Маніфест до українського народу», в якому в ультимативній формі вимагалось припинити роззброєння більшовицьких полків та спільно діяти проти Білої армії. На виконання ультиматуму надавалось 48 годин. Однак, 20 грудня 1917 року Генеральний секретаріат надіслав відповідь за підписом Володимира Винниченка та Симона Петлюри, відкинувши всі ультимативні вимоги, які були розцінені як втручання у внутрішні справи УНР, що стало початком радянсько-української війни.
Після того, як Центральна Рада відхилила ультиматум росіян, більшовики почали відкриту агресію проти України. На боротьбу проти УНР було перекинуто 3 більшовицькі російські армії.
Вже 22 грудня червоноармійські загони під проводом Володимира Антонова-Овсієнка зайняли Харків, де через три дні проголосили створення Української Народної Республіки Рад як автономної частини Російської Радянської Республіки. 9 січня 1918 року був зайнятий Катеринослав (Дніпро), 20 січня – Полтава.
Усвідомлюючи загрозу, що повстала перед Україною, 22 січня 1918 року, Центральна Рада прийняла IV Універсал, в якому проголосила УНР «самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу».
Проте, більшовиків це не зупинило: 27 січня загони під командуванням Михайла Муравйова під Бахмачем з’єднались із тридцятитисячною більшовицькою армією, що перейшла український кордон поблизу Сум, розпочавши наступ на Київ, який був взятий 8 лютого 1918 року.
На той час від повного розгрому Україну врятував, укладений 9 лютого 1918 року, Берестейський мирний договір, відповідно якого півмільйонний контингент австро-німецьких військ почав займати територію Лівобережної України. 3 березня Брест-Литовський мирний договір між країнами Четверного союзу і Росією зобов’язав останню визнати незалежність УНР. Протягом березня-квітня німецькі і австрійські війська зайняли всю Лівобережну Україну, до кінця травня - Донеччину і Крим, що змусило більшовицьку Росію 12 червня 1918 року підписати з УНР тимчасовий мирний договір.
Православна церква вшановує сьогодні пам’ять великомучениці Варвари і мучениці Юліанії. Варвара (у перекладі з грецької «чужоземка») була християнською мученицею, страченою, згідно з легендою, у Єгипті за часів репресій проти християн на початку IV століття. Разом з Варварою мученицькою смертю померла і Юліанія. З ХІІ століття мощі св. Варвари знаходяться в Україні, нині – у Володимирському соборі Києва. Зазвичай святій моляться від раптової та насильницької смерті.
Події дня:
Сьогодні День народження авіації (від латинського avis – птах). Саме в цей день, у 1903 році, в небо піднявся перший, оснащений двигуном, планер братів Вілбера і Орвілла Райт. Ідея повітроплавання дуже серйозно зацікавила братів з самого дитинства. Вони вивчили всю наявну на той момент літературу про польоти, багато експериментували, навіть побудували кілька планерів. Для того щоб збільшити підйомну силу крила, проводили нескінченні досліди у, власноруч створеній, аеродинамічній трубі. І, нарешті, результатом всіх експериментів став літальний апарат «Флаєр-1». 17 грудня біля містечка Кітті-Хок (штат Північна Кароліна) о 10.35 в присутності п’яти свідків, пілотований Орвіллом Райтом літак з розмахом крил 12,25 метра з рулем висоти і двома направляючими рулями піднявся в повітря, і за 12 секунд подолав відстань у 37 метрів. Так розпочалася нова ера в авіації. Цього ж дня було проведено ще три польоти, і під час останнього Вілбер за 59 секунд зумів пролетіти 262 метри. У наступні роки брати продовжували свою роботу над вдосконаленням літального апарату. Вони розробили нові версії літака - «Флаєр-2» і «Флаєр-3». Незважаючи на ці успіхи, брати Райт здобули популярність тільки в 1908-1909 рр. У травні 1908 відбувся перший політ з пасажиром, а в 1909 році був підписаний перший контракт на постачання літаків для збройних сил Сполучених Штатів. Наразі перший літак братів Райт зберігається у Національному музеї авіації і космонавтики Смітсонівського інституту у Вашингтоні.
Ювілеї дня:
250 років від дня народження Людвіга ван Бетховена (1770-1827), німецького композитора, піаніста, диригента, останнього великого класика доби музичного класицизму. Автор 9 симфоній, 47 сонат (у т.ч. «Патетичної», «Апасіонати», «Місячної»), 11 увертюр, 5 концертів для фортепіано з оркестром, скрипкового концерту, меси, пісень, опери «Фіделіо», 16 струнних квартетів. Бетховен народився в Бонні. Його пращурами були вихідці з Фландрії – селяни, ремісники, купці. Музична династія розпочалася з діда – Людвіга ван Бетховена, який служив капельмейстером боннської придворної капели. Його дружина (бабця Бетховена) страждала на алкоголізм, любив хильнути зайву чарку і син, тобто батько Людвіга ван Бетховена. Йоганн ван Бетховен не тільки був п’яницею, але й деспотом. Він день і ніч примушував малого Людвіга займатися грою на фортепіано, мріючи зробити з нього другого Моцарта, аби возити по європейських столицях й заробляти на тому гроші. Однак, згодом, полишив цю справу, зрозумівши, що «другого Моцарта» з його сина все ж не вийде. Мати була жінкою чуйною і доброю. Вона померла у липні 1787 року, й ця смерть стала відчутним ударом для 17-річного Бетховена. Після смерті матері відповідальність за виховання двох братів лягла на плечі Людвіга. Він з дитинства був відповідальним, серйозним, але, разом з тим, трохи замкнутим, нетерплячим і різким. Композитор усе життя прожив одинаком – жодна з коханих жінок не могла витримати його характеру, а ще на заваді стало доволі «низьке» соціальне походження композитора. Він мусив часто змінювати квартири – віденські господині не хотіли терпіти безладного способу життя квартиранта. З 1800 року Бетховен почав втрачати слух. Для музиканта це стало справжньою катастрофою. Він, навіть, хотів накласти на себе руки. Майже 20 років тривала ця неймовірна боротьба, шалене протистояння – між цілковитим, абсолютним відчаєм і слабкою надією. «Я схоплю долю за горлянку, їй не вдасться зламати мене», - це слова Бетховена тих років. Зрештою, кволий промінчик надії переміг, і саме вона, ця надія, дозволила йому почути й відкрити у музиці те, що, можливо, він ніколи б не почув і не написав раніше. Останній період творчості Бетховена позначився неймовірною глибиною і прозорістю. Бетховенська музика цього періоду є безсумнівним одкровенням. З оточуючими композитор спілкувався за допомогою спеціальних зошитів, де йому записували запитання, а він відповідав, переважно усно. На схилі років музикант любив нещадно покритикувати владу, імператора, але останній звелів не чіпати митця, не сприймаючи його балачок всерйоз. Віденська аристократія платила композитору пенсію. Син останнього гетьмана України Кирила Розумовського, Андрій Розумовський – російський дипломат у Відні, був приятелем і одним із меценатів Бетховена. Людвіг ван Бетховен присвятив Андрію Розумовському П’яту та Шосту симфонії, а також три струнні квартети, що отримали назву квартетів Розумовського.
Сьогодні день народження у Папи Римського Франциска (1936). Франциск (в миру Хорхе Маріо Берґольйо) – 266-й Папа Римський в історії Католицької церкви. Він є першим в історії Папою з Нового Світу і першим єзуїтом на цьому посту. Папою його було обрано у березні 2013 року, після того, як попередній Понтифік, баварець Бенедикт ХVІ на тлі фінансових, сексуальних і кримінальних скандалів, у які була замішана курія, зрікся престолу. Аргентинець одразу ж став улюбленцем світових ЗМІ і широкої публіки. Він ставав людиною року за версією журналу Tіme, його проголошували найстильнішим чоловіком модні глянцеві журнали, він навіть удостоївся дифірамбів від гей-спільноти, якій дуже імпонувало, що папа сказав про представників цієї частини пастви: «Хто я такий, аби когось судити?». До того ж, ні для кого не було секретом, що в Буенос-Айресі Франциск (тоді ще архієпископ) пересувався на метро, мешкав у доволі скромній квартирі замість палацу та не цурався займатися хатніми справами. Ці доволі демократичні звичаї монсеньйор Берґольйо переніс і до Ватикану. Він може подзвонити до папської канцелярії о шостій ранку задля з’ясування якогось питання і порушити суворий церемоніал заради декількох простих вірян. Він носить дешевий годинник Swatch і ортопедичні чорні черевики замість вишуканих червоних мешт, які мав би носити згідно з дрес-кодом (попередник замовляв їх у Prada). А про його невеличкий синій «форд», який можна побачити навіть на околицях Риму, ходять легенди. Франциск облаштував душові кабіни для римських безхатченків, сам проводив для них екскурсію музеями Ватикану, ще й заявив, що двері собору Святого Петра завжди для них відкриті. Увесь світ бачив, як на Страсній седмиці він мив ноги сирійським біженцям, а не пещеним кардиналам (дехто вгледів тут дуже креативний піар). Папа є вболівальником футбольного клубу «Сан-Лоренсо» з Буенос-Айреса, любить танго. Коротко кажучи, римський Понтифік намагається бути, передусім, самим собою, а не намісником Бога на Землі, демонструючи на римському престолі стандарт людяності та нормальності.
Цього дня 1975 року народилась Мілла Йовович, американська актриса, модель сербсько-українського походження. Сама акторка вважає себе українкою, американкою, сербкою, росіянкою. Народилася в Києві в сім’ї російської актриси Галини Логінової та сербського лікаря-педіатра Богдана Йововича. Перші п’ять років провела в Україні, звідки їздила до батька в Лондон, де була його приватна клініка, а 1980 року з батьками емігрувала до міста Сакраменто, США. Вищої освіти не здобула, але кар’єру моделі почала дуже рано – в одинадцять років. Її дебют у кіно стався у тринадцять років: вона зіграла роль молодшої сестри героїні Шерілін Фенн у «Злитті двох місяців». У творчому доробку актриси участь у понад 30 фільмах. Серед найвідоміших – «П’ятий елемент» (1997), «Жанна Д’Арк» (1999), «Обитель зла» (2002), «Готель «Мільйон доларів». Традиційне амплуа актриси – «рятувальниця світу», вона є своєрідним жіночим Брюсом Віллісом – теж, такий собі, «міцний горішок». Мілла заміжня (це її третій шлюб), її чоловік – британський режисер Пол Андерсон. Подружжя виховує трьох доньок.
Роковини смерті:
86 років з дня смерті Івана Крушельницького (1905-1934), українського письменника, мистецтвознавця, графіка. Син Антіна Крушельницького і Марії Крушельницької. Здобувши гарну європейську освіту (навчався у Віденському університеті, відвідував лекції у Віденській Академії мистецтв, закінчив Празький університет), викладав у Стрийській гімназії, керував театральною школою при Музичному товаристві ім. М. Лисенка у Львові. Був членом літературних організацій «Гроно», «Західна Україна». У 1932 році переїхав в Радянську Україну, де брав активну участь у літературному та громадському житті. Драматична поема «На скелях (Каверна №16)» на конкурсі Наркомосу в 1931 році була удостоєна першої премії. Івану Крушельницькому належить також ряд графічних робіт, ілюстрації до творів Коцюбинського, Стефаника. Проте, молох репресій не оминув талановитого українця. Івана Крушельницького у грудні 1934 разом з рідним братом Тарасом (і ще 26-ма репресованими) розстріляли у Києві. Старшому брату виповнилося 29, а молодшому – 25 років. Їхній батько – Антін Володиславович загинув у Соловецькому концтаборі через три роки після загибелі синів. Мати ж, Марія Степанівна, пережила їх на рік.
