Україна 2020 рік: Що нам вдалося

Україна 2020 рік: Що нам вдалося

Укрінформ
Економіка, реформи, війна на сході — змін у цих сферах українці чекали 

Попри всесвітню коронавірусну драму, яка спричинила катастрофічний вплив на всі сторони життя українців, все ж, навіть у цих умовах 2020 рік був позначений здобутками. Можемо згадати й режим припинення вогню, який зберіг життя багатьох наших вояків, і обмін полоненими, і реформаторські закони — найбільш проривним з яких є закон, який відкрив ринок землі.

Укрінформ вирішив нагади вам найголовніші віхи року, що минає.

1.ВЕРХОВНА РАДА ВІДКРИЛА РИНОК ЗЕМЛІ 

У ніч з 30 на 31 березня на позачерговому засіданні Верховна Рада схвалила відкриття ринку землі. За відповідний законопроєкт - №2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» проголосували 259 депутатів.

Відповідно ухваленого Закону, відкриття ринку землі заплановано на 1 липня 2021 року. Основні положення цього документу:

З 1 липня 2021 до 2024 року право на покупку землі буде тільки у фізосіб. Юридичним особам забороняється купувати землю сільськогосподарського призначення.

У перші два з половиною роки буде діяти обмеження на купівлю землі – не більше 100 га в одні руки. З 2024 року обмеження становитиме до 10 тис га в одні руки.

Продаж державних та комунальних земель заборонено.

Допуск іноземців до купівлі землі на території України буде можливим лише після ухвалення відповідного рішення на загальнонаціональному референдумі. Крім того, іноземцям заборонено купувати землю, що розташована ближче як 50 км від державного кордону України, незважаючи на результати референдуму.

Передбачено переважне право орендаря на купівлю. Орендар має можливість передати переважне право на придбання ділянки іншій особі, але про це повинен бути письмово повідомлений власник.

Ціна продажу ділянок сільгосппризначення не може бути нижчою від їхньої нормативної грошової оцінк - така норма діятиме до 1 січня 2030 року;

2. ОБМІН ПОЛОНЕНИМИ           

16 квітня в результаті взаємного звільнення на підконтрольну Україні територію повернулися 20 українських громадян, яких утримували на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Зокрема, 9 українців тривалий час утримувалися бойовиками на окупованих територіях Донецької області, а 11 – Луганської, серед них – двоє українських військових.  Обмін було здійснено на пункті пропуску «Майорське» на Донеччині та у районі міста Щастя на Луганщині.

Натомість на окуповані території виїхали 14 громадян. Взаємне звільнення утримуваних осіб відбулося у рамках формату «всіх на всіх».

Як відомо, під час війни на Донбасі чимало українських громадян опинилися у полоні. Питанням обміну полоненими займається гуманітарна підгрупа Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі.

Від початку війни були великі та менш масштабні обміни. Перший «великий» обмін відбувся у грудні 2014 року, тоді  було звільнено 146 українських заручників. Загалом за роки війни з полону повернулось 3253 людини.

6 листопада 2020 року президент Володимир Зеленський заявив, що Україна передала списки для обміну утримуваними особами спецпредставнику ОБСЄ в Тристоронній контактній групі Хайді Грау й чекає на відповідь від іншої сторони.

Нині у полоні на тимчасово окупованих територіях Донбасу перебуває 251 громадянин України.  

3. ЗАКОН ПРО БАНКИ

21 травня президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» № 590-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 13 травня 2020 року в другому читанні і в цілому та за який проголосували 270 народних депутатів.

Ухвалення «банківського» закону є однією з двох головних умов МВФ для надання Україні фінансової допомоги (друга умова – ухвалення закону про ринок землі; він був ухвалений 31 березня).

Закон забороняє повертати збанкрутілі банки їхнім власникам. Суд не матиме права винести таке рішення.

Заборонено повертати збанкрутілі банки на ринок. Якщо суд скасує рішення НБУ про виведення банку, ліквідація банку не припиняється, продаж активів та виплати вкладникам продовжуються.

Визначено процедуру отримання грошової компенсації акціонерами збанкрутілих банків. Акціонер банку зможе піти до суду. Якщо він доведе незаконність рішення НБУ, тоді має право на компенсацію збитків. Розмір компенсації визначається міжнародним аудитором. Аудитор має підтвердити наявність капіталу у банку на момент виведення.

Закон змінює процедуру оскарження рішень НБУ про виведення банків. Суди не зможуть перебирати на себе функції центрального банку. Вони не зможуть піддавати сумніву розрахунки, оцінки та висновки НБУ про банки. Але рішення НБУ можуть бути визнані судом недійсними.

Змінено механізм передачі активів перехідному та приймаючому банку. Раніше такий процес міг би зайняти місяці. Закон дозволяє зробити все набагато швидше, упродовж декількох днів.

4. СТАТУС ЧЛЕНА ПРОГРАМИ РОЗШИРЕНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ НАТО

12 червня НАТО надав Україні статус члена Програми розширених можливостей (EOP). Цей статус є частиною Ініціативи НАТО, яка має на меті продовження та поглиблення співпраці між Альянсом і партнерами, які зробили суттєвий внесок у операції та місії під егідою НАТО.

Як відомо, Програма розширених можливостей НАТО (Enhanced Opportunities Partner — EOP) була започаткована на Уельському саміті НАТО у вересні 2014 року з метою надання окремим країнам-партнерам механізмів для досягнення та підтримання максимальної взаємосумісності з Альянсом. Наразі статус EOP, окрім України, мають лише п'ять країн: Швеція, Фінляндія, Австралія, Грузія та Йорданія. Україна подала заявку на участь у Партнерстві розширених можливостей 15 січня 2020 року. 

 5. МИРНІ ДОМОВЛЕНОСТІ НА ДОНБАСІ 

З 27 липня, за рішенням сторін на засіданні Тристоронньої контактної групи (Україна, Росія, ОБСЄ), на Донбасі розпочався черговий «повний і всеосяжний режим припинення вогню». Засідання ТКГ відбулося у форматі  відеоконференції 22 липня.

Водночас, під час засідання ТКГ сторони за посередництва ОБСЄ домовилися про застосування заходів з посилення режиму припинення вогню до повного врегулювання міжнародного збройного конфлікту на території українського Донбасу.  Відповідні заходи погоджені на ТКГ Україною та Росією й підтримані ОБСЄ.

Упродовж цих майже 5 місяців «тиші» на Донбасі, бойові втрати серед українських військовослужбовців зменшилися у десять разів. Наразі режим припинення вогню загалом зберігається, хоча фіксуються і окремі факти його порушення. 

З початку війни на Сході України було багато спроб припинення вогню, так званий режим «тиші», але вони також неодноразово порушувалися.

6. ПЕРШИЙ ЛІТАК БЕЗ РОСІЙСЬКИХ ДЕТАЛЕЙ 

21 серпня зі стапелів державного авіабудівного підприємства «Антонов» зійшов планер першого серійного транспортного літака Ан-178 без російських деталей.

За словами президента ДП «Антонов» Олександра Лося, на цьому типі літака використано близько 2/3 обладнання корпорацій Сполучених Штатів Америки, ще третина – вітчизняного.

На даний момент «Антонов» запустив у виробництво п’ять серійних Ан-178. В Україні літак буде виконувати завдання підрозділів Міністерства внутрішніх справ та Міністерства оборони. Водночас, зацікавленість у використанні таких літаків  висловили експлуатанти авіаційної техніки у Туреччини, країнах Азії та Латинської Америки.

Ан-178 - український близькомагістральний транспортний літак з турбореактивними двигунами. Розроблений київським ДП «Антонов» на базі пасажирського Ан-158 (Ан-148-200). Унікальна особливість літака Ан-178 – можливість перевезення майже всіх існуючих у світі типів пакетованих вантажів у контейнерах і на піддонах. В умовах надзвичайних ситуацій Ан-178 може використовуватись для евакуації населення із зони стихійного лиха, транспортування поранених на стандартних ношах, десантування рятувальних команд.

Льотні характеристики: максимальна висота польоту – 12 200 м, максимальне навантаження – 18 тис. кг., дальність польоту з вантажем 10 т – 3 680 км. та максимальна крейсерська швидкість – 825 км/год. 

7. ЗАПРАЦЮВАВ РИНОК ГАЗУ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ

З 1 серпня в Україні діють нові правила на ринку газу: споживач може самостійно обирати постачальника, який пропонує свою ціну на газ. Таким чином стало можливим обирати чи найдешевшу пропозицію, чи ту, яка найвигідніша в умовах платежів, чи ту, яка має кращий сервіс.

Водночас, споживач має можливість вільно переходити від одного постачальника до іншого. Тобто постачальники мають конкурувати за споживача і покращувати якість своїх послуг, і в підсумку на ринку виживатимуть успішніші і більш професійні.

8. ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ГРАЛЬНОГО БІЗНЕСУ

11 серпня президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», який Верховна Рада України схвалила в другому читанні 14 липня 2020 року. За законопроєкт № 2285-д проголосували 248 депутатів.

Як відомо, гральний бізнес в Україні - казино, ігрові автомати, букмекерські контори та інші азартні ігри, був офіційно заборонений з 2009 року. Введення такої заборони планувалось як тимчасовий захід, а закон, який би встановлював чіткі правила роботи грального бізнесу, мали розробити упродовж трьох місяців після запровадження заборони. Але весь цей час гральний бізнес існував нелегально під вивіскою лотерей. А в грудні 2019 року уряд України заборонив і це.

Прийнятий закон регулює організацію та проведення азартних ігор у казино, у залах гральних автоматів, у мережі Інтернет (зокрема покер), букмекерську діяльність.

Серед основних пунктів закону - запровадження кримінальної відповідальності за організацію азартних ігор без ліцензії, дозвіл розташовувати зали з гральними автоматами лише у готелях, які мають три, чотири або п’ять зірок, регулювання «класичних» лотерей і вікові обмеження (грати в азартні ігри зможуть особи, старші за 21 рік). Запроваджуються обмеження щодо реклами гральних закладів, зокрема забороняється рекламувати азартні ігри як спосіб легкого збагачення.           

9. УКРАЇНА ДОМОГЛАСЯ ВІДВОДУ СУДДІ У СПРАВІ ПРО “СКІФСЬКЕ ЗОЛОТО”

28 жовтня Апеляційний суд в Амстердамі задовольнив прохання України у справі про «скіфське золото» щодо відведення судді у зв'язку з підтвердженням зв’язку головуючого судді з адвокатами кримських музеїв, що може свідчити про його упередженість.

Для України  це дуже важлива перемога, яка дозволить розглядати справу незалежним суддею. І вже 24 листопада Апеляційний суд в Амстердамі призначив нового суддю. Згідно з пресрелізом, суд запропонував представити у письмовому вигляді свої пропозиції щодо подальшого розгляду справи.

Справа за «скіфське золото» почалася шість років тому, коли на виставку в Нідерланди було вивезено цінну колекцію з Криму – ще до окупації півострова Росією. Виставка «Крим: золото і таємниці Чорного моря» проходила в музеї Алларда Пірсона в Амстердамі та складалася з колекцій п’яти музеїв, один з яких розташований у Києві, а чотири – у Криму (Сімферополь, Керч, Бахчисарай і Херсонес). А після окупації півострова перед нідерландським музеєм постало питання: куди повертати колекцію. Кримські музеї вимагали, щоб «скіфське золото» повернули їм, бо колекцію було взяте з їхніх фондів на основі контрактів. Водночас Київ наполягав, що експонати не можуть бути відправлені на окуповану територію й належать до державної частини Музейного фонду України, є державною власністю і не підлягають відчуженню. Так розпочався судовий процес про приналежність «скіфського золота».

14 грудня 2016 року Окружний суд Амстердама ухвалив рішення про те, що експонати кримських музеїв мають бути повернуті в Україну. Рішення було ухвалене на основі конвенції ЮНЕСКО, згідно з якою художні цінності мають бути повернуті суверенній державі, що надала їх для тимчасової експозиції. Але 28 березня 2017 року Апеляційний суд Амстердама отримав від представників кримських музеїв апеляцію на це рішення суду.

Українська сторона подала клопотання про відвід судді Апеляційного суду Амстердама. Однак у листопаді 2019 суд у Гаазі його відхилив, бо не побачив жодних обставин, які б свідчили про упередженість судді. Провадження по суті було зупинено до вирішення питання про відвід. Пізніше Україна вдруге подала клопотання про відвід судді.

Міністерству юстиції стало відомо про існування обставин, що можуть свідчити про упередженість головуючого судді. Зокрема, за інформацією Мін'юсту, головуючий суддя Апеляційного суду Амстердама протягом кількох років здійснював представництво інтересів російської компанії «Промнефтьстрой» у справі проти ВАТ «НК «ЮКОС2», тобто фактично захищав інтереси Російської Федерації у справі на користь «Промнефтьстроя». А представництво інтересів «Промнефтьстроя» він здійснював у тісній співпраці з адвокатами, які представляють інтереси кримських музеїв у справі щодо «скіфського золота».

2 вересня 2020 року розпочалося слухання щодо відводу судді у справі про належність «скіфського золота» в Апеляційному суді Амстердама. Під час засідання одній з трьох суддів стало зле, слухання перервали. Після перерви головуюча суддя зазначила, що все, що відбувалося 2 вересня, до інциденту, прийнято до уваги.

Поки тривають судові баталії, близько 500 експонатів зберігаються в сховищі музею Алларда Пірсона та не експонуються.

10. ПОВЕРНЕННЯ ВІТАЛІЯ МАРКІВА ДО УКРАЇНИ

4 листопада нацгвардієць Віталій Марків, якого в Італії арештували і звинуватили в

причетності до вбивства італійського фотокореспондента, повернувся до України. За ґратами в Італії він провів три роки й чотири місяці.

У червні 2017 року, коли разом із дружиною Марків прилетів до Італії в гості до мами, в аеропорту Болоньї його затримали італійські правоохоронці, звинувативши в причетності до вбивства італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі та його перекладача Андрія Миронова, які загинули у травні 2014 року в районі Слов’янська Донецької області. У липні 2019 року суд Павії без жодних доказів засудив українця до 24 років позбавлення волі. Захист Марківа подав апеляцію і 3 листопада 2020 року після виправдання Апеляційним судом Мілана нацгвардійця Марківа звільнили з в’язниці.

11 грудня Басманний суд Москви санкціонував заочний арешт українського нацгвардійця Віталія Марківа, оголошеного російськими слідчими в міжнародний розшук за обвинуваченням у нібито «вбивстві двох осіб на Донбасі».

11. ВПЕРШЕ ЗАКУПЛЕНО ВІЙСЬКОВІ ТОВАРИ БЕЗ ПОСЕРЕДНИКІВ — ЧЕРЕЗ ВІДПОВІДНУ АГЕНЦІЮ НАТО

30 листопада завершилась перша в історії Міноборони закупівля військових товарів без посередників – через Агенцію НАТО з підтримки та постачання для потреб ЗСУ.

Ще у лютому було здійснено авансові платежі на закупівлю через Агенцію НАТО приладдя для кулеметів, які встановлюються на БТР, гусениці й ліцензії на використання програмного забезпечення.

Агенція НАТО з підтримки та постачання - це платформа, система закупівель якої дозволяє закуповувати озброєння та військову техніку, яку Україна не виготовляє чи не має можливості виготовляти, без посередників за кращими ринковими цінами та умовами, як для країн НАТО. Крім того, це нові можливості для українських виробників, але й нові виклики, що стимулюватимуть технологічний та інноваційний розвиток ОПК в Україні. 

 12.ПОЧАТОК РОЗСЛІДУВАННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ РФ  У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДІ

11 грудня Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) ухвалив рішення про завершення попереднього вивчення подій в Україні, пов’язаних із міжнародним збройним конфліктом на Донбасі та в Криму.

У рамках наступного етапу справа передається на розгляд суддів Досудової палати Міжнародного кримінального суду для ухвалення рішення про відкриття повноцінного кримінального розслідування.

У 2015 році Україна звернулася до Міжнародного кримінального суду в Гаазі щодо воєнних злочинів і злочинів проти людяності на сході України і в Криму. За час збройної агресії Україна доправила до кримінального суду 12 інформаційних повідомлень щодо найтяжчих воєнних злочинів та злочинів проти людяності. Україна передала на розгляд кримінального суду в Гаазі дві заяви. Перша – події на Майдані. Друга – Крим та Донбас.

 Підготувала Алла Роєнко

Фото з відкритих джерел

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-