«Пріоритетні години» за рекомендацією уряду: хто і як їх дотримується

20 листопада вступили в дію зміни до постанови про карантин, які запроваджують “пріоритетні години “ для людей похилого віку з метою зниження ризику інфікування груп ризику. Кабмін рекомендував власникам торгових точок, керівникам магазинів та установ організувати пріоритетне обслуговування літніх людей з 10:00 до 12:00 години ранку. Відповідно, громадян закликають з розумінням поставитися до цих рекомендацій і проявити дисциплінованість. Глава МОЗу Максим Степанов сподівається, що зменшення контактів людей з групи ризику з оточуючими зменшить захворюваність та смертність, адже серед людей старше 65 років відсоток летальних випадків від ковіду найбільший.

Інструмент у боротьбі з розповсюдженням вірусу не новий – його активно використовують в інших країнах. Деякі регіони України теж намагалися впроваджувати, але поки без особливого успіху. На жаль, в нашій країні будь-які рекомендації сприймають скептично і суспільна дисципліна бажає бути кращою. Чи спрацюють цього разу заклики?

Спробуємо ще шопінг-годинник, а раптом…

Згідно з документом, до кінця карантину всі магазини та громадські заклади з 10:00 до 12:00 повинні обслуговувати переважно людей з групи ризику. «Пріоритетні години» діють з 10:00 до 12:00. «Ініціатива триватиме на період карантину. Сподіваюсь, що всі заклади торгівлі і послуг будуть дотримуватися цього”, – повторив міністр охорони здоров'я Максим Степанов.

В ідеалі, якщо б суспільство чітко дотримувалося рекомендацій, механізм мав би працювати так: щодня в ці дві години, громадяни непенсійного віку по можливості утримуються від походу в магазини, аптеки, банківські установи, поштові відділення, тощо. А старші люди якраз і вибирають цей час для вирішення своїх споживчих справ. В країнах Європи – Німеччині, Польщі, Великобританії це здебільшого так і працює, бо до умов карантинного колективного договору там ставляться з більшим розумінням і повагою.

В Україні ініціатива може й не прижитися. Якщо обмеження не мають зобов’язуючого характеру, і не загрожують покаранням, масове їх виконання під великим сумнівом. А більш строгих вимог у цьому випадку законодавство не передбачає. Тому навряд чи охоронці на вході магазинів чи банків будуть уповноважені перевіряти документи відвідувачів та приймати рішення про те, кого впускати до приміщення за віком, а кого ні. (Обмеження доступу за температурою діють згідно норм законів “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" та “Про захист населення від інфекційних хвороб”. – Авт.).

Наприклад, у Мелітополі біля відділення «Ощадбанку» наступного ж дня після публікації урядової постанови було зафіксовано черги саме літніх людей. Відповідні фото опублікували місцеві ЗМІ. При цьому черга спостерігалася о 15.00. Тобто, люди просто проігнорували рекомендації. Подібну ситуацію в магазинах Харкова спостерігали і репортери харківських видань. У роботі столичних магазинів, аптек, багатьох громадських закладів теж майже нічого не змінилося. Інформація про пріоритетні години є, а от помітного ефекту у віковому розподілі клієнтури щось не видно.

У Полтаві ще раніше намагалися таке запровадити. Щось вийшло, щось – ні

«Ще весною ми запроваджували пріоритетні години обслуговування у торгових мережах, – розповідає Укрінформу в. о. міського голови Полтави Олександр Шамота. – Зібрали представників торговельних мереж і розробили алгоритм роботи. Містян переважно закликали, просили громадян, які не підпадали під вікову категорію, обмежити відвідування закладів торгівлі з 10 до 12. У цей час ми просили пенсіонерів приходити по продукти, щоб уникнути великих черг. Зі сторони містян таке прохання було сприйнято добре, і хто міг – переносили покупки на другу половину дня».

За словами, Олександра Шамоти, в місті тоді також обмежували проїзд для пільговиків у транспорті. У період з 11.00 до 15.00, коли діяв локдаун, у Полтаві був запроваджений своєрідний «транспортний коридор» для працюючих пенсіонерів. «Це дозволило розвантажити громадський транспорт, щоб доставити людей на роботу, і щоб економіка працювала. Але проблему подібних обмежень треба вирішувати не на міському рівні, а все ж на державному – законодавчо. Бо ми отримали кілька позовів щодо обмеження права громадян. Був великий негатив з боку пенсіонерів, оскільки вони не мали можливості їхати у своїх справах зранку», – каже Олександр Шамота.

Пенсіонерам треба економити… А це можна використати для безпеки

В Укрпошті нам розповіли, що пріоритетними годинами у них, по суті, є постійно діюча акція «Щасливі години для платежів». І більшість клієнтів, які користуються цією нагодою, є саме пенсіонерами. “Їм зручніше та вигідніше обслуговуватися саме у першій половині дня і, при цьому, вони менше контактують з іншими клієнтами. Проєкт також дає змогу забезпечити більш якісне обслуговування за рахунок управління клієнтськими потоками (зранку переважно обслуговуються пенсіонери) у поштових відділеннях та рівномірного розподілу навантаження протягом всього робочого дня”, – стверджують поштовики.

Але тут є невеличка хитрість. «Щасливі години для платежів» дають можливість заощадити при оплаті комунальних та інших платежів за умови відвідування поштових відділень до 13:00. У першій половині дня комісія за сплату платежів у відділеннях Укрпошти удвічі менша, ніж після цього часу і пенсіонери мають змогу зекономити. «Щасливі години для платежів» поширюються на рахунки за комунальні послуги, оплату за телефонний зв’язок/телебачення/інтернет чи будь-які інші регулярні платежі.

Звісно, пенсіонери можуть і не відвідувати поштове відділення для отримання пенсії, її доставить за адресою листоноша. За необхідності, отримувати пенсію також може уповноважена особа (за довіреністю). Але, як відомо, люди похилого віку більш консервативні у фінансових питаннях, не кожен може оволодіти новітніми технологіями та гаджетами, тому відділення Укрпошти та Ощадбанку для оплати рахунків вони намагаються здебільшого відвідувати самостійно.

Якщо треба, то й поліцію можна викликати

Максим Несміянов, голова Союзу споживачів України говорить, що контролювати протиепідемічні рекомендації, надані Кабміном чи іншими державними органами, має Держпродспоживслужба. «Держава поставила умову: бізнес може працювати за певних правил і ці правила слід виконувати. Якщо ви бачите порушення, то маєте звернутися спочатку до адміністрації аптеки, супермаркета чи іншого закладу. Якщо реакції немає – робите дзвінок на гарячу лінію Держпродспоживслужби і просите провести перевірку, вказавши проблему. Можна навіть викликати поліцію, але є один мінус – поліція зазвичай на такі виклики довго їде», – каже Максим Несміянов. Тому навряд чи громадяни робитимуть якісь зауваження в цьому випадку – юридичних підстав як таких немає. Рекомендації не є обов’язком. Хоча в нинішній надзвичайній ситуації будь-яка рекомендація, покликана на боротьбу з епідемією, апріорі повинна сприйматися суспільством як наказ.

На думку Максима Несміянова, ввести пріоритетні години для груп ризику потрібно було ще навесні, щоб не закривати усю країну на локдаун. «Усе зрозуміло: що більше ми контактуємо, то більше заражень. Але чому це вводиться лише зараз, на піку? Якби відповідальні органи на початку епідемії порекомендували: ми не закриємо вас на карантин, але ви маєте дотримуватися вимог, то локдауну можна було б уникнути», – вважає голова Союзу споживачів.

Дві години, які могли б врятувати, або Бочка дьогтю

Укрінформ звернувся до кількох великих торговельних мереж і кількох установ з тим, щоб вони розповіли, як буде реалізовано ініціативу уряду з пріоритетними годинами. Відповіді чекали довго і мало від кого дочекалися.

Наприклад, у відділі зовнішніх комунікацій Fozzy Group (входять Сільпо, Фора, Фоззі, Бумі-маркет) на запит Укрінформу, образно кажучи, розвели руками – мовляв, не можемо прокоментувати. Чи то у керівництва не знайшлося часу на коротеньку відповідь журналістами, чи то не було що сказати. З наших спостережень, торговці обходяться лише попереджувальними оголошеннями для відвідувачів, перекладаючи відповідальність за виконання рекомендацій на них самих.

Цікаво, а кого все-таки більшою мірою стосуються рекомендації? Невже у великих торговельних мережах не знають, що на покупцях не лише наживаються, про них ще й піклуватися треба. Тим більше, коли в країні та світі – така біда.

Юлія Горбань, Оксана Поліщук, Київ