Якщо локдауну-2 в Україні не уникнути, то яким саме йому бути?

Якщо локдауну-2 в Україні не уникнути, то яким саме йому бути?

Аналітика
Укрінформ
7053 за добу... Що робити? Пропозиції спеціалістів різняться лише в деталях. Загальний настрій один: відповідь Ковіду доведеться посилювати

Добова захворюваність на коронавірус в Україні знову перетнула психологічну межу – вранці 22 жовтня COVID-19 було підтверджено у 7053 людей. І якщо раніше можливість повторного введення в Україні тотального локдауну повністю відкидалася, то зараз усе частіше лунають як офіційні так і неофіційні повідомлення про те, що уникнути жорстких заходів нам не вдасться. Навіть у Європі, де керівники країн ще недавно запевняли, що більше не повернуться до «весняного апокаліпсису», подекуди вирішили його знову ввести.

Що каже влада?

Ще 15 жовтня глава МОЗ Максим Степанов коментуючи імовірність введення нових заходів у зв’язку з захворюваністю на COVID-19 заявляв, що жорсткого локдауну в Україні не буде, але сам карантин посилять. Щоправда, міністр не уточнив – коли і як. Політичні експерти майже в один голос заявили: до проведення місцевих виборів влада не піде на такі непопулярні серед населення кроки. І як наразі бачимо, не помилилися.

А от чи буде прийнято таке рішення після виборів, українська влада поки не вирішила, повідомили «Обозревателю» джерела в уряді. За останньою інформацією, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль виступає проти посилення карантину, але остаточне рішення ухвалюють в Офісі президента. Також, за інформацією видання, рішення про повний локдаун навіть не обговорюється. Але у Кабміні наполягають на введенні нових штрафів за відмову носити маски, посиленні контролю і перевірок.

Коли ж можуть бути введені посилення карантину, якщо влада врешті прийме таке рішення? За словами військового епідеміолога Сергія Кравченка, уже є проект РНБО про те, що після проведення місцевих виборів через 10-15 днів по всій країні будуть введені заходи жорсткого карантину. Але скільки триватиме карантин – невідомо.

Залишати все як є – точно не можна, кажуть фахівці

На тому, що карантинні заходи в Україні потрібно посилювати, наголошують ледь не усі епідеміологи, інфекціоністи та аналітики. Щоправда про необхідність введення тотального локдауну говорять одиниці.

Павло Ковтонюк / Фото: Укрінформ
Павло Ковтонюк / Фото: Укрінформ

Павло Ковтонюк, керівник Центру економіки охорони здоров‘я Київської школи економіки в коментарі Укрінформу каже, що його команда не вбачає сенсу у введені локдауну по всій країні. «Вважаємо, що карантинні обмеження мають бути точкові і мають діяти у тих сферах, де можуть одночасно перебувати багато людей і активно поширювати вірус. Наприклад, у Європі, де зараз повертають карантинні обмеження частково, вводять заборону одночасного перебування більше 6-10 людей. Ще один важливий аспект –вводити обмеження є сенс не по всій країні одночасно, а в зонах активного спалаху. Наприклад, 15 жовтня в аналізі Київської школи економіки найбільший спалах COVID-19 ми зафіксували у семи областях: Харківській, Сумській, Хмельницькій, Тернопільській, Полтавській, Рівненській та Житомирській. Саме там варто було б запроваджувати комплекс карантинних заходів уже в найближчі дні, щоб уникнути критичного навантаження на медичну систему», – переконаний Павло Ковтонюк.

Лікар-інфекціоніст Київській інфекційній лікарні №4 Євген Дубровський теж вважає, що вводити жорсткий локдаун немає сенсу, оскільки довго тривати він не зможе, і лише відтягне пікове наростання захворюваності на зиму, що іще гірше. На його думку, оптимальне рішення – це раціоналізувати медичну допомогу.

Євген Дубровський
Євген Дубровський

«Напруга та шалені умови роботи лікарів стаціонарів та швидкої допомоги пов’язані з кричущою нераціональністю сортування та госпіталізації хворих. Як може працювати з важкими хворими лікар стаціонару, коли на дворі стоїть натовп амбулаторних пацієнтів? Що з цим робити?

Констатуємо неспроможність повноцінно допомагати хворим сімейними лікарями. Бачимо недосконалість ДИСТАНЦІЙНОГО лікування. Лікар не може по телефону зрозуміти, що у пацієнта на тому кінці дроту дійсно задишка від ураження легень чи просто панічна атака! Лікар не може без рентгену та аналізів адекватно призначити лікування! Лікар не може без ПЛР призначати раціональну терапію, адже ковід лікується не так, як ангіна. Тому зрозуміло, звідки стільки направлень на госпіталізацію та такий натовп бажаючих лікуватись в стаціонарі.

Виходячи з ситуації, є гостра потреба раціоналізувати та оптимізувати амбулаторну допомогу. Наприклад, зробити місця, де лікарі можуть “вживу” дивитись та допомагати великій кількості хворих в кожному районі, мікрорайоні. А лише потім, коли дійсно є потреба в госпіталізації, викликати швидку та направляти хворих до стаціонарів.

З іншого боку, є потреба зупинити ці поділи лікарень на ПОЗИТИВНИХ – для ковідних, та ДІАГНОСТИЧНИХ – для підозр. Кожна лікарня нехай сама розділяє свої корпуси чи відділення та проводить диференційну діагностику. Це зберігає час та мінімізує шалене навантаження на швидку допомогу», – вважає Євген Дубровський.

Сергій Кравченко
Сергій Кравченко

А от військовий епідеміолог Сергій Кравченко навпаки переконаний, що локдаун – наразі єдиний вихід, який лишився у арсеналі України, про що він сказав у інтерв’ю «Главкому». «У нас немає ліків і немає профілактики. Мобільні шпиталі, пристосовані під них приміщення або навіть надувні модулі, – це порожні спроби показати боротьбу з пандемією. Шпиталь – це, перш за все, працівники, а не технічна і медикаментозна база. Працівники, які виконують конкретне завдання. З самого початку пандемії я пропонував уряду організувати мобільні госпіталі для шпиталізації пацієнтів з легкою формою. Але, замість запобігти і зупинити ланцюг поширення, влада зосередилася на способах лікування», – переконаний Кравченко. І хоча жорсткий локдаун – це повне руйнування економіки, тотальне безробіття і зубожіння населення, він вважає, що це єдиний інструмент, й іншого в арсеналі для боротьби з «ковідом» немає.

Володимир Курпіта
Володимир Курпіта

Лікар-інфекціоніст Володимир Курпіта в інтерв’ю «Обозревателю», каже, що існує два виходи з ситуації з коронавірусом. «Справді, для того щоб перервати ланцюжки, потрібно оголосити жорсткий карантин або посилити тестування й залишати адаптивний карантин. Але для цього Україна повинна робити щонайменше 100 тисяч тестів щодня. Це досить велика кількість для України. Я не впевнений, що наші спроможності дозволять це вирішити. Через це в листопаді я би очікував жорсткіший карантин, який буде оголошений урядом на тлі погіршення епідемічної ситуації», – вважає медик.

Ірландія, Чехія і один регіон Німеччини – на локдауні

А тим часом вже дві європейські країни локдаун оголосили. Першою була Ірландія, а тепер наважилася і Чехія. Із 22 жовтня там закриють заклади роздрібної торгівлі за винятком магазинів базового асортименту. Також буде заборонено продаж послуг у закладах. У великих торгових центрах будуть відкриті тільки продуктові магазини та аптеки. Кабмін країни наказав обмежити пересування і контакти з іншими людьми. Дозволені лише поїздки на роботу, за покупками, до лікаря або до сімʼї. Водночас гуляти на природі та виїздити на дачу дозволено, але в компанії не більше двох осіб. Наразі в країні заповненість лікарняних ліжок складає 80%. За 20 жовтня в країні було зафіксовано найбільшу кількість хворих за добу – майже 12 тисяч.

Про введення локдауну у одному з регіонів оголосили і в Німеччині, пише ВВС. «105 000 жителів громади Берхтесгеденер, що межує з Австрією, зможуть залишати будинки тільки з найважливіших причин протягом наступних двох тижнів", – йдеться в повідомленні. На час локдауна там будуть закриті школи, ресторани, бари, театри, спортивні зали, кінотеатри і готелі, однак церковні служби будуть дозволені. За даними Європейського центру з профілактики та контролю захворювань, за останні два тижні в регіоні рівень зараження коронавірусом досяг 273 випадків на 100 тис. населення (в 6 областях України цей показник навіть вищий – Ред.).

У Франції, де добова захворюваність фіксується у межах 30 тисяч випадків, у великих містах введено комендантську годину – з 9 вечора до 6 ранку. Такі заходи триватимуть упродовж чотирьох тижнів і пов’язані з культурними особливостями країни, оскільки місцеві жителі звикли збиратися великими компаніями у ресторанах та барах після робочого дня. Схоже, з тих же причин розглядають можливість введення комендантської години і в Іспанії, де 20 жовтня було зафіксовано майже 14 тисяч нових випадків інфікування.

Який же шлях оптимальний – сказати наразі складно, адже у наш час людство ще не зустрічалося з таким масштабним і малопрогнозованим викликом, тож усім країнам залишається іти шляхом проб і помилок. А нам усім треба лиш дотримуватися базових правил – носити маски, не забувати мити руки і уникати скупчень людей.

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-