Про маску і силу слова

Про маску і силу слова

Блоги
Укрінформ
...У таксі

- Можна вас попросити надіти масочку? - сказав я, сідаючи в таксі.

Водій - качок років 40, скривився і витягнув з бардачка замусолену до стану ганчірки маску і надягнув на вуха, залишивши вільним ніс.

- А можна, - не відставав я,- вдягнути по правилах - на ніс?

-Не буду!- завівся він, - мені дихати важко!

- Я розумію, що важко, але я вас прохаю...

- Ви гадаєте маска врятує? - з якимось єхидством промовив водій. І додав ледь не з гордістю: Я свою вже місяць ношу - одну й ту саму!

- Ну це ваше право, - не відставав я.- Своєю маскою ви не себе бережете, ви не пускаєте своїх вірусів до мене. А я своєю маскою не пускаю своїх до вас...

Вдівши маску ви показуєте пасажиру, що поважаєте його. А, оберігаючи його від інфекції - робите добру справу.. Хіба не варто заради цього трохи потерпіти?

Він нічого не сказав, але через деякий час мовчки натягнув маску на ніс.

Я вирішив дотискати:

- Ходити в масці для молодої, здорової людини - це не ознака боягузства. Це прояв шляхетності, чоловічої підтримки тих, хто старший і слабший...

- Та я зрозумів... - сказав він. І згодом, задумливо:

- Знаєте, я просто ніколи раніше з цієї точки зору ситуацію не оцінював....

І ще через кілька хвилин майже ніжно:

- Давайте я вам віконце в салоні відчиню, щоб віруси вивітрювалися...

Ми розлучалися майже друзями.

Євген Якунов, Fb

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-