Уряд затвердив план реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання до 2025 року

Таке рішення було прийняте на засіданні уряду в п’ятницю, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Метою цих актів є розвиток цілісної загальнодержавної політики національно-патріотичного виховання; налагодження міжрегіональної та міжвідомчої взаємодії у сфері національно-патріотичного виховання з метою утвердження єдиної національної системи цінностей», - прокоментував міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов це рішення у Телеграмі.

За його словами, унаслідок тривалого нехтування та неврегульованості питань щодо національно-патріотичного виховання в українському просторі спостерігається низка негативних явищ, які створюють реальні й потенційні загрози національній безпеці у воєнній, гуманітарній, соціальній, економічній, внутрішньополітичній та інших сферах. Наявні проблеми мають комплексний характер i не можуть бути розв'язані на рівні окремих державних органів або адміністративно-територіальних одиниць. Їх усунення потребує збалансованої політики та поєднання діяльності держави й громадянського суспільства.

Він переконаний, що подальше нехтування проблемами лише сприятиме засиллю антиукраїнської пропаганди, продукуванню cвітоглядно-цінносної дезорієнтації, диспропорціям мовної ситуації, поширенню місцевих ідентичностей, що в нинішніх умовах є суттєвим викликом та може призвести до непоправних наслідків.

По-перше, за словами Немчінова, загрозлива ситуація з рівнем локальної ідентифікації. Так, якщо на Заході «громадянами України» себе вважають 80,6 % респондентів, у Центрі — 79,7 %, на Півночі — 70,1 %, на Сході — 67,4 %, на Півдні — 66,0 %, то на Донбасі лише 42,7 %. Регіональний розподіл висвітлює дуже високі показники ідентифікації з Радянським Союзом на Донбасі - 20,7 % та Півдні – 11,8 %;

По-друге, критична ситуація з використанням української мови, яку використовує менше половини населення (44,5 %), при цьому кожен третій використовує російську мову. Колосальний розрив існує при регіональному розподілі — на Заході українською мовою у сім'ї спілкуються 95,2 % опитаних, на Донбасі — 2,7 %;

«По-третє, занепокоєння викликає готовність до захисту України зі зброєю в руках - 60,2 % респондентів не мають таких намірів. Найчастіше про готовність брати участь у захисті України говорять мешканці Заходу, найменше — Донбасу, лише 37,6 % респондентів готові захищати незалежність і територіальну цілісність України ненасильницькими методами, такими як волонтерство, благодійність», - додав урядовець.

Наголошується, що на вирішення цих проблем розроблені основні заходи, які спрямовані за такими напрямами: удосконалення нормативно-правової бази щодо національно-патріотичного виховання; упорядкування та вдосконалення системи військово-патріотичного виховання; організація та координація інформаційно-просвітницької роботи у сфері національно-патріотичного виховання; забезпечення належної організації науково-дослідної та методичної роботи у сфері національно-патріотичного виховання; забезпечення скоординованої діяльності у сфері національно-патріотичного виховання.