27 вересня. Пам’ятні дати

27 вересня. Пам’ятні дати

Укрінформ
Сьогодні в Україні та світі відзначається Всесвітній день туризму та Міжнародний день глухих.

Всесвітній день туризму заснований на сесії Генеральної асамблеї Всесвітньої туристської організації у 1979 році з метою пропаганди туризму. Дата цього Дня обрана не випадково: 27 вересня 1970 року набув чинності Статут Всесвітньої туристської організації (UNWTO).

Мета Всесвітнього дня туризму полягає в тому, щоб привернути увагу міжнародного товариства до важливості туризму, його соціального, культурного, політичного і економічного значення.

Починаючи з 1980 року, Всесвітній день туризму присвячується певній тематиці, а з 1998 року свято символічно приймає певна країна. Так, у 2020 році Всесвітній день туризму присвячується темі «Туризм і розвиток сільських районів» і країни блоку МЕРКОСУР (Аргентина, Бразилія, Парагвай і Уругвай, до яких приєдналося Чилі зі статусом спостерігача) будуть виступати в якості спонсорів заходів.

Як зазначають в ООН, туристична сфера є одним з секторів економіки, що найбільше постраждали в результаті Covid-19. Жодна країна не уникла наслідків пандемії. Обмеження на поїздки і раптове падіння споживчого попиту призвели до безпрецедентного зниження показників в сфері міжнародного туризму, що, в свою чергу, згубно позначилося на економіці в цілому і призвело до масштабної втрати робочих місць. За даними Всесвітньої туристської організації, нині від 100 до 120 млн. робочих місць в туристичній сфері перебувають під загрозою. Конференція ООН з торгівлі і розвитку прогнозує втрати від 1,5% до 2,8% світового ВВП. І саме сільський туризм має стати тим рятівним колом, що допоможе відновитися цій галузі після пандемії.

Разом зі світовою громадськістю, День туризму відзначається сьогодні і в Україні згідно з Указом Президента від 21 вересня 1998 року. З нагоди цього свята Державне агентство з розвитку туризму підготувало низку заходів в різних містах України.

Разом з тим, сьогодні, в останню неділю вересня відзначається Міжнародний день глухих. Цей День був заснований у 1958 році в пам’ять про створення у вересні 1951 року Всесвітньої федерації глухих (World Federation of the Deaf), яка є однією з найстаріших міжнародних організацій людей з обмеженими можливостями. Всесвітня федерація глухих (ВФГ) об’єднує 125 національних організацій п’яти континентів. ВФГ має статус асоційованого члена в ООН, ЮНЕСКО, Міжнародній організації праці та Всесвітній організації охорони здоров’я. Федерація також тісно співпрацює з Верховним комісаром ООН з прав людини і має своїх представників у Групі експертів ООН із визначення стандартних правил забезпечення рівних можливостей для інвалідів. Різними порушеннями слуху страждає понад 650 мільйонів людей – кожний дев’ятий житель Землі. Не всі люди з вадами органів слуху є абсолютно глухими – серед них є них є ті, що чують, але погано (тобто ті, у кого збереглися залишки слуху) так само і ті, що взагалі нічого не чують. Серед відомих особистостей, що втратили слух у різному віці, поет епохи Відродження П’єр де Ронсар, композитор Людвіг ван Бетховен, письменники Віктор Гюго, Жан Жак Руссо і Карел Чапек; італійський художник Антоніо Станьолі, французький скульптор Клод-Андре Десен та ін. Українське товариство глухих (УТОГ) було створене у 1933 році. З 1959 року Українське товариство глухих є членом Всесвітньої федерації глухих (ВФГ). У Міжнародний день глухих ВФГ рекомендує і закликає всі асоціації глухих до проведення кампаній з привернення уваги політиків, влади, ЗМІ та громадськості до проблем людей з вадами слуху.

Події дня:

Цього дня у 1781 році на теренах Лівобережної України (колишньої Гетьманщини) влада Російської імперії утворила Київське, Чернігівське та Новгород-Сіверське намісництва. Україна остаточно перетворювалася на одну з околиць Росії, джерелом постачання різного роду ресурсів (матеріальних, інтелектуальних, духовних тощо). У 1796 році Чернігівське і Новгород-Сіверське намісництва були переформатовані в Малоросійську губернію.

Ювілеї дня:

128 років з дня народження Михайла Кравчука (1892-1942), всесвітньо відомого українського вченого-математика, члена математичних товариств Франції, Німеччини, Італії. Професор Київського політехнічного інституту. Серед учнів Михайла Кравчука – Архип Люлька, Сергій Корольов, Володимир Челомей. В 1923-1933 рр. очолював Комісію математичної статистики НАН України, 1934-1938 – завідувач відділу Інституту математики НАН України. Організатор першої в Україні математичної олімпіади серед школярів (1935). Співавтор першого тритомного словника української математичної термінології. Автор понад 180 наукових робіт (які згодом спалювали на території заснованого ним Інституту математики). Наукові дослідження стосуються алгебри, математичного аналізу, теорії диференціальних і інтегральних рівнянь, теорії функцій, наближених обчислень, математичної статистики, історії математики. В 1938 році був безпідставно заарештований і виключений з членів НАН України (вченого звинувачували у націоналізмі, шпигунстві, антирадянщині), загинув 9 березня 1942 року у таборі на Колимі. Впродовж десятиліть ім’я видатного українського вченого замовчувалось. 2003 року на території Київського політеху було відкрито пам’ятник Михайлові Кравчуку. На гранітному постаменті викарбувані слова, які часто повторював учений: «Моя любов – Україна і математика».

96 років від дня народження Михайла Зеленчука (1924-2013), учасника українського національно-визвольного руху, голови Всеукраїнського братства ОУН. Михайло Зеленчук народився в с. Зелена Надвірнянського району Івано-Франківської області. З 1944 року брав участь у визвольній боротьбі ОУН-УПА. 8 травня 1955 року був схоплений НКВС, засуджений до розстрілу, який замінили на 25 років таборів. Відбув у Мордовії 16 років і 7 місяців. У 1990 році організував Всеукраїнське братство ОУН-УПА Карпатського краю.

Сьогодні святкує свій день народження Гвінет Пелтроу (1972), американська кіноактриса. В її фільмографії кінострічки «Закоханий Шекспір» (премії «Оскар», «Золотий глобус»), «Ідеальне вбивство», «Талановитий містер Ріплі», «Залізна людина», «Кохання мене не зрадить», «Обережно, двері зачиняються» та ін. Стиль акторської гри Гвінет Пелтроу – стриманий і радше англійський, аніж американський. Та й сама вона – донька американської актриси Блайт Даннер і продюсера, схожа на англійку – і невідомо, що більше впливає на що: обрана манера гри на створення стійкого візуального образу «дівчини з островів» з прохолодним темпераментом чи навпаки – саме зовнішність впливає на її гру. Мабуть і те, і інше. Її творча манера м’яка та ненав’язлива, актриса працює на напівтонах, підкреслюючи нюанси й психологічні деталі. Тому й не дивно, що справжню славу їй принесла «Емма» (1996) - екранізація класичного роману Джейн Остін, де за американськими, себто голлівудськими, мірками майже нічого не відбувається: герої п’ють чай, ведуть бесіду, пишуть одне одному листи… До своєї слави вона йшла терпляче й поступово. На відміну від багатьох у неї не було режисера, котрий розкрутив би її, як Люк Бессон Наталі Портман і Мілу Йововіч, а Мілош Форман – Кортні Лав. По-справжньому її помітили після трилера Стіва Кловса «Плоть від плоті» (1993). Сідней Поллак, котрий був продюсером кінострічки, згадує: «Вона володіла дивовижним даром, притаманним тільки справжнім зіркам, - на неї неможливо було не дивитися. Ви можете висловити це мільйоном способів: сказати, що у неї якийсь загублено-беззахисний вигляд, що вона схожа на паризького гамена, що вона просто дивовижна, але секрет у тому, що, коли Гвінет з’являється на екрані, від неї неможливо відвести погляд. Я вперше зрозумів це у «Плоть від плоті» - варто було мені її побачити, як я одразу ж спитав себе: «А це, чорт забирай, хто така?»».

Роковини смерті:

День пам'яті Михайла Сікорського (1923-2011), українського історика, видатного діяча музейної справи, генерального директора Національного заповідника «Переяслав». У 28 років, щойно закінчивши історичний факультет Київського університету, Михайло Сікорський очолив Переяслав-Хмельницький історичний музей і понад півстоліття самовіддано служив справі, створивши за цей час 25 музеїв, у фондах яких зберігається понад 165 тисяч предметів історії та культури українського народу. «Будь-який музей, малий чи великий, – це історія народу, – говорив Михайло Іванович. – А їй, історії, я присвятив життя!».

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-