Міносвіти готує запуск реформи НУШ у базовій школі з 2022 року

Як передає Укрінформ, про це сказав т.в.о міністра освтіи та науки Сергій Шкарлет під час зустрічі з керівником програм співробітництва ЄС в Україні Стефаном Шльойнінгом (Представництво ЄС в Україні), повідомляє пресслужба МОН.

"У серпні оприлюднено результати першого етапу дослідження ефективності впровадження реформи Нової української школи в частині формування наскрізних умінь в учнів початкових класів та її сприйняття учасниками освітнього процесу. Дослідження показало, що у пілотних школах учні мають вищі показники за наскрізними уміннями у порівнянні з непілотними закладами, а реформу підтримують як батьки учнів, так і вчителі й керівники шкіл», – зазначив Шкарлет.

Також т.в.о. міністра повідомив, що здійснюється підготовка до запуску Нової української школи у базовій школі в 2022 році.

Серед основних завдань в цьому аспекті він зазначив: оновлення змісту базової освіти і методик навчання для формування ключових компетентностей для життя; діджиталізація; створення ефективної мережі шкіл; підтримка вчителів, що передбачає реформу оплати праці, створення центрів професійного розвитку, підвищення кваліфікації та сертифікація вчителів; проведення супервізії та запровадження педагогічної інтернатури; створення в закладах загальної середньої освіти безпечного освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації; облаштування усіх шкіл теплими вбиральнями.

Як повідомлялося, процес реформування шкільної освіти передбачатиме розбудову сучасного, інклюзивного та розвивального середовища, що передбачає новий освітній простір відповідно до принципів мотивувального та креативного дизайну, технологічності та інклюзивності; підвищення кваліфікації педагогічних працівників психологічної служби; організація позаурочної діяльності учнів відповідно до їхніх потреб та інтересів; забезпечення інклюзивності навчання, що включає налагодження ефективної роботи інклюзивно-ресурсних центрів із надання послуг дітям з особливими освітніми потребами, їх психолого-педагогічної оцінки та супроводу.

Окрім цього планується створення системи професійної орієнтації учнів, що включає проведення моніторингових досліджень; підвищення кваліфікації вчителів, що ведуть профорієнтацію; забезпечення доступності здобуття позашкільної освіти.