Копам нагадали про розслідування резонансних злочинів проти журналістів
Як передає Укрінформ, таке рішення було ухвалено на черговому засіданні Ради, яке відбулося в ОП за результатами доповіді директора Департаменту комунікацій Міністерства внутрішніх справ України Артема Шевченка, повідомляє пресслужба Президента.
Голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко зазначив, що йдеться насамперед про аудит розслідувань найрезонансніших справ.
«Ми рекомендуємо керівництву МВС і Національної поліції забезпечити ретельний аналіз фахівцями високого рівня цих відомств розслідувань у 10 резонансних ситуаціях нападів на журналістів. Ми рекомендуємо провести своєрідний аудит якості роботи слідчих у цих справах», – сказав він.
За словами Томіленка, Рада сформує перелік цих справ, і найближчим часом запит спрямують правоохоронцям, які мають за місяць відзвітувати про результати аудиту.
Своєю чергою, Шевченко повідомив, що протягом 2020 року органами досудового розслідування Нацполіції зареєстровано 148 кримінальних проваджень, пов’язаних з перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів, з яких: 111 – за ст. 171 Кримінального кодексу України, 37 – за ст. 345-1 КК України.
За результатами проведеного розслідування до суду направлено обвинувальні акти у 10 кримінальних провадженнях у Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Львівській, Одеській, Харківській та Херсонській області та ще три – у Києві.
Він додав, що станом на 11 вересня підпорядкованими підрозділами Національної поліції здійснюється досудове розслідування в 77 провадженнях. У трьох з них було встановлено особу, що вчинила злочин.
Члени Ради висловилися за доцільність створення інформаційної платформи, де містилася б уся інформація щодо етапів розслідування фактів перешкоджання журналістській діяльності, злочинів проти журналістів тощо. Також було наголошено на посиленні комунікації правоохоронних органів з представниками ЗМІ, особливо в регіонах. Крім того, обговорювалося питання створення спеціального фонду, який би надавав гранти на проведення журналістських розслідувань злочинів проти представників медіа та допомогу сім’ям журналістів, що загинули чи постраждали внаслідок вчинення злочинів проти них.
Також члени Ради окреслили плани роботи органу до кінця 2020 року. Як повідомив секретар Ради Вадим Міський, у четвертому кварталі планується продовжити розгляд інформації про розслідування злочинів проти журналістів та докласти зусиль для налагодження координації між слідчими органами, прокуратурою та судами з метою привернення уваги до важливості розкриття таких злочинів та притягнення винних до відповідальності. Також серед планів – розгляд інформації про оновлення медійного законодавства, підготовка рекомендацій щодо протидії дезінформації та щодо врегулювання процедури обмеження доступу до інтернет-ресурсів, яка відповідатиме європейським стандартам свободи слова, свободи Інтернету та цифрових прав.
Крім того, учасники зустрічі обговорили питання протидії поширенню фейків та неправдивої інформації у ЗМІ й заслухали інформацію від генерального директора директорату з питань інформаційної політики Офісу Президента Ірини Побєдоносцевої щодо перезапуску та комунікаційної стратегії бренду Ukraine NOW.
"Ми з колегами вже давно обговорювали необхідність реанімувати бренд Ukraine NOW. Немає ніякого ребрендингу. Єдине, що ми хочемо, – перезапустити його й наповнити певними смислами. Хотілося б розробити стратегічне бачення, що таке Україна сьогодні і яким чином ми маємо позиціонувати Україну у світі", – сказала вона.
За словами Побєдоносцевої, йдеться про розробку ідеологічної платформи, яка містила б інформацію про сучасну Україну для різних аудиторій, зокрема для представників дипломатичних кіл, бізнесу, туризму й туристів тощо.
