Наша медицина протистоїть COVID-19 недостатньо? Чому саме?

Наша медицина протистоїть COVID-19 недостатньо? Чому саме?

Аналітика
Укрінформ
Тестують досі мало і довго, а чимало ключових лікарень вже заповнені хворими вщент. Є привід і для заспокоєння…

Основні претензії, що озвучуються зараз як пацієнтами, так і медичними працівниками та експертами – до системи тестування, дефіциту місць і всього необхідного в лікарнях для лікування тяжких пацієнтів із COVID-19 та розподілу ресурсів, виділених бюджетом. Про неефективність використання бюджетних коштів уже свідчить те, що у проекті бюджету-2021 фінансування Фонду боротьби з COVID-19 взагалі не передбачене, про що повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.

А от що з іншими проблемними моментами – далі в матеріалі Укрінформу.

Тестуємо в 7 разів менше, ніж у зразковій Німеччині

Ще на початку літа очільник МОЗу Максим Степанов запевняв: результатів тестування на COVID-19 в Україні очікують від семи годин до доби. Проте станом на початок вересня змушені констатувати, що попри збільшення лабораторіями обсягу тестувань за добу (наразі проводиться понад 20 тисяч тестувань за день), отримати швидко результат можливо лише у приватних закладах. Ціна на ПЛР-тест там коливається від 700 грн до 2400 грн. Одна з найдешевших – у Київському міському лабораторному центрі МОЗ України, де за сам тест потрібно заплатити 890 гривень та ще 150 гривень за забір матеріалу. А от чекати результатів тестування, які роблять державним коштом за направленням лікаря, доводиться в середньому 4-6 днів. Такі затримки в лабораторіях, на думку екоактивіста Євгена Істребіна, спричинені накопиченням непротестованих матеріалів. Він припускає, що саме через це МОЗ перестав публікувати дані про тестування з кожної лабораторії, навівши останні наявні цифри станом на 11 вересня.

Євген Істребін
Євген Істребін

«Найгірша ситуація в Харківському обласному лабораторному центрі (ОЛЦ). Позитивність тестів (співвідношення позитивних тестів до загальної кількості зроблених) – два дні по 51%. Обсяг непротестованих матеріалів (2792) – це чотириденна потужність лабораторії.

Київ. Позитивність повернулася до 30%. Необроблених матеріалів на 2,5 дні роботи (2120).

Одеський ОЛЦ. Позитивність 26%. Необроблених матеріалів на 2 дні роботи (1559)», – пише Євген Істребін. (В Одесі, до речі, ситуація з ПЛР-тестуванням наразі взагалі печальна. За словами представника МОЗ в Одеській області, там закінчилися тест-системи та реагенти, і річ не у відсутності грошей для цього, а у неспроможності постачальників надати все необхідне в достатньому обсязі, що є загальнонаціональною проблемою, повідомляє ТСН).

І попри те, що днями був встановлений рекорд за кількістю проведених ПЛР-тестувань за добу у 29 тисяч тестів, цього, за словами спеціалістів, все одно недостатньо для ефективного виявлення і стримування інфекції. На цьому, зокрема, наголосив екс-заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк. Що більше тестів – то менший відсоток позитивних результатів. Це називається коефіцієнт виявлення або positivity rate.

«Наприклад, Німеччина проводить близько 150 000 тестів на день. І виявляє приблизно 1000 нових випадків ковід щодня. Коефіцієнт виявлення – менше 1%. Це зразок потужної, активної системи тестування, яка працює на випередження. Інфекції важко пройти повз неї, а це дозволяє забезпечити вчасну ізоляцію хворих та контактних осіб. А ізоляція – зупиняє поширення.

Павло Ковтонюк / Фото: Укрінформ
Павло Ковтонюк

Прийнятним рівнем виявлення для європейської системи тестування вважається не більше 5%. В Україні цей показник сьогодні – 11%. А в окремих областях – більше 20%. Це означає, що багато з виявлених – це уже явно хворі люди, які потрапляють до медичних закладів. Ще це означає, що лабораторії дуже завантажені. А отже, результати приходять пізно – про вчасну ізоляцію та відстеження контактів не ідеться», – аналізує Павло Ковтонюк.

На підтвердження свої слів він зазначає, що в Україні проводять в середньому 21 000 тестів щодня, при цьому виявляють в середньому 2400 нових випадків. Тобто тестуємо у 7 разів менше, ніж у Німеччині, а виявляємо – удвічі більше. «Система пасивна, вона “наздоганяє” захворюваність, а не стримує її», – додає Ковтонюк, зазначивши при цьому, що сьогодні лабораторії захлинаються, і Україні потрібно негайно розробити стратегію тестування, яка у рази збільшить потужність системи.

У середньому лікарні завантажені на – 45%, але деякі – вже на 100%

Днями широкий резонанс в мережі викликав інцидент з відмовою в госпіталізації чоловіка з тяжкою двосторонньою пневмонією, задухою і підозрою на коронавірусну інфекцію. Це було в Київській області. Аудіозапис розмови сімейного лікаря з диспетчером «екстренки» оприлюднив журналіст Андрій Павловський, пише «Цензор. НЕТ». На запису розмови чутно, як диспетчер каже, що в області немає куди покласти хворого з підозрою (результату тесту на COVID-19 на момент дзвінка лікаря ще не було). І згодом, як це нерідко буває, всі камені полетіли саме в неї. За інформацією журналіста, у Київській обладміністрації після скандалу диспетчерку звинуватили в некомпетентності і звільнили. А також запевнили, що місця для пацієнтів вистачить усім. Ситуацію також прокоментувала заступниця Міністра охорони здоров’я Ірина Микичак, зазначивши, що завантаженість ліжок у Київській області складає 38%.

Ірина Микичак
Ірина Микичак

Але лікар Центральної районної лікарні (ЦРЛ) Києво-Святошинського району Олександр Азаров з власного досвіду розповів, що проблеми з місцями в лікарнях таки існують. У них в лікарні для пацієнтів з ковідом вже перепрофілювали терапевтичне й урологічне відділення. Ще лишилися хірургічне і травматологічне, але класти туди людей немає можливості – через відсутність не лише медперсоналу, але й забезпечення киснем біля цих ліжок. І якщо пацієнтів з підтвердженим COVID-19 ще можна покласти в одну палату, то для людей, у яких підозра на цю хворобу, знайти місця по області складно, сказав Азаров.

У Олександрівській клінічній лікарні Києва через нестачу місць для пацієнтів з «короною» ліжка вже розмістили у корпусі, де лікуються пацієнти з нирковою недостатністю, пише «Українська правда». За словами керівника центру нефрології та діалізу Едуарда Красюка, зони між пацієнтами з нирковою недостатністю та хворими на COVID-19 розділені і не пересікаються, хоча рідні пацієнтів з нирковою недостатністю, звісно, стурбовані.

У Вінницькій центральній районній клінічній лікарні станом на 14 вересня завантаженість ліжок вже склала 103,8%, у міській клінічній лікарні – 79%, пише місцевий сайт «Місто».

Повністю завантажена (станом на 7 вересня) і Коростенська лікарня на Житомирщині, тож пацієнтів відправляють на лікування у сусідні медзаклади, повідомив начальник обласного управління охорони здоров’я.

Також на 100% завантажена Хмельницька районна інфекційна лікарня, про що розповіли в облдержадміністрації. Тому надалі пацієнтів з ковідом в місті прийматиме Хмельницька міська лікарня.

Загалом, за даними МОЗу, завантаженість ліжок по Україні пацієнтами з COVID-19 в середньому складає 45,5%. Але у 8 областях та Києві відсоток завантаженості вже перевищив 50%. Станом на 9 вересня, завантаженість у Києві склала 51,3%, у Вінницькій області 57,8%, Івано-Франківській 58,6%, Одеській 66,1%, Рівненській 52,4%, Тернопільській 54,6%, Хмельницькій 51,5%, Чернігівській 63,1% і Чернівецькій 71,9%.

Ольга Голубовська
Ольга Голубовська

Зі зростанням захворюваності у серпні почалося відкриття лікарень другої хвилі для прийому пацієнтів з COVID-19. За словами інфекціоніста Ольги Голубовської, якщо таке зростання триватиме, то госпіталізуватимуть лише тяжкохворих (наразі в Україні госпіталізують і пацієнтів середньої тяжкості). Саме така стратегія госпіталізації задіяна наразі у західних країнах.

Але без паніки: лікувати неускладнену пневмонію можливо вдома

У зв’язку з епідемією більшість із нас підвищено насторожені до власного стану, що дуже правильно. Адже найважливіше виявити хворобу одразу, щоб не допустити з одного боку погіршення, з іншого – передачу хвороби іншим. Двоє працівників Укрінформу перевірили на собі, як відбувається взаємодія лікарів з пацієнтами, які підозрюють у себе захворювання.

Звісно, за перших симптомів варто звернутися до свого сімейного лікаря. Він проводить загальний огляд, і якщо не вбачає ознак саме коронавірусної інфекції, рекомендує зберігати спокій і спостерігати за власним станом – чи не буде підвищення температури упродовж кількох днів до 38 градусів, втрати нюху, смаку, ломоти в тілі, нудоти тощо. Якщо ні – можна видихнути з полегшенням, але якщо якісь із згаданих ознак з’являються, то потрібно звернутися знову для здачі ПЛР. У двох лікарнях Оболонського району Києва, приміром, для таких пацієнтів працює окремий кабінет з окремим входом з вулиці, де черговий лікар вислухає скарги і візьме зразок для ПЛР-аналізу (до речі, поки пацієнт очікує на результати тесту, він розглядається як потенційний інфікований, відтак підписує згоду на те, що перебуватиме на ізоляції до отримання результату). Оскільки перебіг «корони» у 80% випадків не надто відрізняється від звичайної застуди, то і лікування може бути лише симптоматичне. Але навіть наявність пневмонії, викликаної COVID-19, далеко не завжди потребує госпіталізації, про що в коментарі Укрінформу розповів сімейний лікар та співзасновник ГО “Академія сімейної медицини України” Ігор Заставний.

Ігор Заставний
Ігор Заставний

Пневмонія може лікуватися вдома під спостереженням сімейного лікаря, якщо він розцінює, що стан пацієнта це дозволяє. Сімейний лікар обере оптимальне лікування для кожного конкретного випадку. Буває, що з ураженням легенів на 5% людині вже важко дихати, але іноді і навпаки – з ураженням у 30% пацієнт може нормально почуватися.

«Кожна людина має свою специфіку, і до її лікування треба підходити з урахуванням всіх обставин – зокрема і середовища, в якому вона проживає, віку, психологічного стану, супутніх захворювань.

У багатьох випадках вірусна пневмонія може протікати легко. Хворому насамперед потрібно багато відпочивати і багато спати (при чому спати слід на боці чи на животі, щоб кашель був продуктивнішим), бо організму потрібні сили на боротьбу з хворобою. Також при запаленні легенів, як і при звичайній застуді, потрібно багато пити, а от збивати температуру парацетамолом варто не завжди – лише якщо у хворого погане самопочуття. Інколи лікар може призначити антибіотики при вірусній пневмонії, щоб перестрахуватися від можливості різкого погіршення стану. Але у багатьох випадках антибіотики не потрібні», – пояснює Ігор Заставний.

пульсоксиметр
пульсоксиметр

На запитання про те, чи варто хворим на COVID-19 купувати пульсоксиметр (прилад, що визначає рівень насиченості крові киснем), лікар відповідає, що це теж потрібно лиш в окремих випадках: «Як і кожен апарат, пульсоксиметр може давати похибку, що залежать від того, чи добре, наприклад, протертий прилад, або чи в пацієнта немає спазму периферичних судин на руках. Лише у деяких випадках, коли, наприклад, хворіє уся сім’я або коли лікарі не впевнені в необхідності госпіталізації, то можуть рекомендувати купити цей прилад або взяти для користування з лікарні. Інакше неточний результат тільки налякає хворого».

Дивлячись на ситуацію в країні із захворюваністю загалом, здається, що частково покращити її зможе лише налагодження потужної системи тестування і епідрозслідування. Саме від цього залежатиме, чи справлятимуться лікарні з потоком пацієнтів у тяжкому стані. Адже що більше виявлять розповсюджувачів інфекції – то менше сама інфекція пошириться до появи вакцини. Інакшого виходу боротися з епідеміями людство поки не винайшло.

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-