14 вересня. Пам’ятні дати
Вже через п’ять років, у 1944, на його основі було створено перший у світі гелікоптер, який випускався серійно. Як відомо, Ігор Сікорський (1889–1972) - засновник всесвітньовідомої вертольотобудівної фірми «Сікорський». Особисто ним (або ж під його керівництвом) було розроблено 78 різноманітних літальних апаратів. 72 з них випускалися серійно, 2 були доведені до стадії дослідних зразків і лише 4 залишилися на папері. Диплом льотчика-авіатора Сікорський отримав 1911 року в Київському товаристві повітроплавання. Знаменитий чотиримоторний літак «Ілля Муромець» з екіпажем з восьми чоловік, що наводив жах на німецьких льотчиків під час першої світової війни (літак був схожий на летючу фортецю) був сконструйований Ігорем Сікорським у 24-річному віці. На той час він був студентом Київського політехнічного інституту. «Ілля Муромець» перебував на озброєнні російської армії до 1923 року і навіть «встиг опанувати» мирну професію транспортно-пасажирського літака на одній із перших повітряних ліній в країні Москва-Харків. Машини Сікорського продовжували успішно працювати на революцію, не звіряючись з волею їхнього творця, який не сприйняв змін і емігрував до США. В Америці він зумів згуртувати навколо себе колишніх талановитих співвітчизників, котрі, так само як і він, шукали там ліпшої долі. У 1923 році було створено авіаційну компанію «Сікорський аероінженіринг корпорейшн». Першим дітищем Сікорського на північноамериканському континенті був великий двомоторний літак S-29, але потім Сікорський перекваліфікувався на легку авіацію, сконцентрувавшись переважно на літаках-амфібіях, а з кінця 30-х років – на вертольотобудуванні. У США Сікорським було створено 17 базових типів літаків і 18 – вертольотів. Видатний конструктор був глибоко віруючою людиною, залишив декілька праць на релігійну тематику, зокрема, присвячену молитві «Отче наш». Товаришував з багатьма відомими православними ієрархами, бував на Афоні. На автівці об’їздив всю Америку. Любив природу, особливе захоплення у нього викликали вулкани. Час від часу любив усамітнитись. Був двічі у шлюбі. Від першого народилася дочка Тетяна, а від другого (вже в Америці) – чотири сини: Сергій, Микола, Ігор і Георгій. З них лише Сергій пішов батьковим шляхом. Помер видатний авіаконструктор у 1972 році на 83 році життя у місті Істон штату Коннектікут. З 1957 року всі президенти США, починаючи з Дуайта Ейзенхауера, літають на вертольотах конструкції Сікорського.
Ювілеї дня:
108 років від дня народження Едуарда фон Фальц-Фейна (1912-2018), громадського діяча князівства Ліхтенштейн, знаного мецената. Племінник засновника унікального заповідника «Асканія-Нова» Фрідріха фон Фальц-Фейна народився в шляхетній родині на півдні України. Його бабуся Софія була засновницею величезного маєтку на Херсонщині. Згодом її під час страшних подій 1917 року вб’ють червоні. Рятуючи життя, родина Едуарда Фальц-Фейна змушена була залишити батьківщину і після довгих поневірянь, зрештою, знайшла притулок у Ліхтенштейні. Впродовж десятиліть батьки Едуарда мріяли повернутися на рідну землю, але втілити їхню мрію в життя випало лише їхньому синові. Барон Едуард Фальц-Фейн неодноразово бував в Україні. На його кошти побудована церква в селі Гаврилівка на Херсонщині (колишній маєток батьків); він виділив кошти на реставрацію садиби Фальц-Фейн в «Асканії-Новій» та став одним із засновників Фонду «Асканія-Нова»; передав НАН України бібліотеку Сержа Лифаря, яку за чималі кошти викупив на одному з аукціонів. «У моїх жилах тече і часточка української крові. Я ніколи про це не забуваю. Саме тому, живучи впродовж багатьох років за межами України, я залишаюся її патріотом…» І один із рецептів щасливого і довгого життя від Фальц-Фейна: «Не можна весь час жити минулим. Завжди треба вчасно перегортати сторінку й іти далі».
94 роки від дня народження Мішеля Бютора (1926-2016), французького письменника, представника «нового роману» (утім, сам письменник заперечував належність до цього літературного напрямку). Автор романів «Міланський проїзд», «Розподіл часу», «Зміна», «Сходи», літературних та мистецтвознавчих есе «Репертуар», книг про Шарля Бодлера, Мішеля Монтеня, Франсуа Рабле, Мерселя Пруста, Гюстава Флобера. Лауреат численних літературних премій, зокрема й премії Ренодо.
84 роки від дня народження Богдана Медвідського (1936), українського філолога, фольклориста, етнографа у Канаді. Доктор філософії, професор. Закінчив Оттавський університет, працював на факультеті слов’янських мов і літератур Торонтського університету, в Карлтонському університеті (Оттава); з 1971 – професор Альбертського університету. Член асоціації канадських фольклористів, Канадської асоціації славістів, Американського фольклорного товариства, Асоціації канадських етнічних досліджень, НТШ в Канаді та ін. Досліджував мову новел Василя Стефаника; вивчає фольклор, етнографію і народне мистецтво українців Канади. Співавтор ряду англомовних праць з фольклористики.
Роковини смерті:
83 роки із дня смерті Томаша Масарика (1850-1937), державного і політичного діяча Чехословаччини, першого Президента незалежної Республіки Чехо-Словаччина (1918-1935), вченого-філософа. Заслугою Масарика було створення у міжвоєнній Чехо-Словаччині стабільного і функціонуючого демократичного ладу. Він був для цієї країни тією ж знаковою постаттю, що й Маннергейм для Фінляндії, чи Ататюрк для Туреччини. На пост глави держави Масарик обирався в 1920, 1927, 1934 роках і як один з найавторитетніших політиків країни сприяв її соціально-політичній та економічній консолідації. У грудні 1935 року 85-річний Масарик передав президентські повноваження своєму найулюбленішому учневі й послідовнику Едуарду Бенешу, а 14 вересня 1937 помер. Створена ним держава протрималася трохи більше року, але закладений Масариком фундамент виявився настільки потужним, що й нині, після багатьох десятиріч володарювання нацистів і комуністів, Чехія як одна з найуспішніших постсоціалістичних країн займає гідне місце серед європейських держав.
