Як обирали суддів нового Верховного Суду. Друге поповнення
ВРП відібрала для подання Президенту 69 переможців другого конкурсу
21.03.2019 12:11

20 березня 2019 року Вища рада правосуддя вирішила внести подання Президенту України Петру Порошенку щодо призначення 69 суддів на посади до Верховного Суду.

15 грудня 2017 року розпочав свою роботу новий Верховний Суд, який уперше було сформовано на основі відкритого та публічного конкурсу. Однак усіх вакантних посад тоді не заповнили, мовляв: подивимось, як пройде перший конкурс, проаналізуємо процедуру.

Тоді всі – як члени Комісії, так і правниче суспільство – хвилювалися, згадує голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков. Адже конкурсні засади добору суддів застосовувались уперше. Та попри це, сам конкурс отримав чимало позитивних відгуків від міжнародного співтовариства, яке й надало свої висновки. Тоді до найвищої судової інстанції добрали 120 суддів, з рештою вирішили визначитися пізніше – під час другого конкурсу.

659 ПРЕТЕНДЕНТІВ

Оскільки Президент України призначив 118 суддів нового Верховного Суду, 2 серпня 2018 року ВККС на своєму сайті оголосила конкурс на зайняття 78 посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, що залишилися вакантними.

Вакантні посади розподілились таким чином:
● у Касаційному адміністративному суді – 26 посад;
● у Касаційному господарському суді – 16 посад;
● у Касаційному кримінальному суді – 13 посад;
● у Касаційному цивільному суді – 23 посади;

Першим кроком конкурсу, як і раніше, стала електронна реєстрація кандидатів про намір взяти участь у конкурсі. Пізніше кандидати направили свої заяви. Загалом ВККСУ отримала таких 659 заяв. Після детальної перевірки документів, зокрема, наявності необхідного стажу, до участі у конкурсі Комісія допустила 566 кандидатів.

Найбільше кандидатів було у касаційний кримінальний суд:
● 136 до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду;
● 111 до Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду;
● 159 до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду;
● 160 до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду.

ІСПИТ НА ЗНАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

Наступний етап, що чекав на кандидатів і під час якого визначали рівень професійності – кваліфікаційного оцінювання – був дворівневий іспит. Претенденти на мантії суддів ВС складали анонімне письмове тестування на знання законодавства і письмове практичне завдання. І вже 12 листопада для складення анонімного письмового тестування з’явилися 525 учасників. 

За результатами тестування до виконання практичного завдання було допущено 317 учасників.

Через два дні, 14 листопада впродовж 5,5 години кандидати писали текст модельного судового рішення за результатами розгляду по суті матеріалів модельної судової справи відповідно до спеціалізації суду. При цьому їм дозволялось користуватися законами, кодексами, постановами пленумів та рішеннями Європейського суду з прав людини. Успішно його склали 235 кандидатів.

ПІД ПИЛЬНИМ ОКОМ ЄВРОПЕЙЦІВ

І ще суттєва деталь. За перебігом тестування та виконання практичного завдання слідкували міжнародні спостерігачі, а саме: представники Європейського агентства по боротьбі з шахрайством (OLAF), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Міжнародної організації з права розвитку (IDLO), Посольства ФРН в Україні, Посольства Японії в Україні, Проекту ЄС «Право-Justice», Програми USAID «Нове правосуддя», Відділу сприяння розвитку демократії та врядування Регіональної місії USAID в Україні та Білорусії, Консультативної місії ЄС в Україні (КМЄС).

«Робота Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за останні два роки вражає… Я уважно стежив за роботою та відвідував Комісію декілька разів і також дивився співбесіди на каналі YouTube. Процедура, яку було проведено, вражає. Мені не відомо жодного прецеденту щодо такої процедури (прим. – кваліфікаційне оцінювання суддів) в інших державах-членах Ради Європи», – коментує роботу Комісії Режі Брійя, Спеціальний представник Генерального секретаря Ради Європи в Україні.

ТЕСТ: ЧИ СХИЛЬНИЙ КАНДИДАТ ДО ЗЛОВЖИВАНЬ?

Після професійного оцінювання кандидати пройшли й обов’язкове психологічне тестування, причому – значно глибинніше, ніж, скажімо, люди, яких набирали до Національної поліції.

Керівник Проекту ЄС «Підтримка реформ юстиції в Україні» Довідас Віткаускас неодноразово наголошував, що Україна стала першою країною в Європі, яка запровадила та успішно застосовує повне психологічне тестування для всіх кандидатів у судді. «Експерти нашого проекту, – уточнює Віткаускас, – вибирали підрядника, а також навчали членів ВККС правильно враховувати результати психологічного тестування при заповненні фінальної таблиці для підрахунку балів кожного».

«Ми використали чотири блоки тестів. Деякі з них були застосовані при доборі в поліцію, НАБУ, у реформі місцевих прокуратур та ГПУ. Але така комплексна, глибока методика використовується вперше в Україні. Один із тестів має 128 шкал», – додає менеджер проектів в OS Ukraine Анастасія Дьоміна.

Простою мовою кажучи, оцінювалися емоційна стабільність кандидата, схильність до зловживань, комунікативні здібності, інтелектуальний рівень (йдеться не про IQ, а про здатність ефективно реагувати на повсякденні задачі та ситуації).

Результати цих тестів разом з аналізом досьє кандидата, висновком ГРД (або без нього) лягли в основу співбесіди – найвідповідальнішого етапу конкурсу. Вага співбесіди найбільша і за змістом, і за кількістю балів – максимальні 750 балів із 1.000 можливих за всі етапи конкурсу.

21 ДЕНЬ ДЛЯ СПІВБЕСІД

До другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» було допущено 235 учасників. Перед його початком до Комісії надійшов 71 висновок Громадської ради доброчесності, який був врахований під час співбесід.

Загалом співбесіди тривали 21 день, зокрема 15 співбесід у колегіальному складі, за участі представника ГРД та 6 у пленарному, тобто у повному складі Комісії.

«Останні кілька місяців Комісія працювала у режимі нон-стоп. Під час співбесід та пленарних засідань, які загалом тривали протягом місяця, всі учасники мали можливість висловитись, а кандидати – спростувати негативну інформацію або пояснити суперечливі дані», – підкреслює заступник Голови Комісії Станіслав Щотка.

За підсумками дослідження досьє та співбесід виявилося, що 46 кандидатів із 235 не підтвердили своєї здатності здійснювати правосуддя у Верховному Суді. 39 із них мали висновок від Громадської ради доброчесності. Отже, під час останнього етапу конкурсу ВККСУ врахувала 55% від загальної кількості висновків, які надала Громадська рада доброчесності, а також визнала такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя та припинили участь у конкурсі, 7 кандидатів, доброчесність яких не викликала питань у громадськості.

Таким чином, за результатами всіх конкурсних процедур із 189 кандидатів було сформовано рейтинг до найвищої судової інстанції України.

6 березня 2019 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершила другий в історії країни конкурс на посади суддів Верховного Суду та назвала його переможців. Таким чином, завершується формування найвищої судової інстанції, яка вперше сформована за результатами конкурсу і працює з грудня 2017 року.

ЦЕЙ ДОСВІД МОЖЕ БУТИ КОРИСНИМ ДЛЯ ІНШИХ КРАЇН

«Засідання (ВКССУ з відбору суддів – ред.) були публічними, і не просто публічними, а вони ще й транслювалися в Інтернеті, тобто були публічними абсолютно для всіх. Громадянське суспільство було запрошено та долучено до участі. Це – унікально, оскільки в жодній європейській системі не передбачені ці додаткові кроки із залучення громадянського суспільства. І я б хотів на цьому сфокусувати увагу, оскільки це могло б бути цікавим і для інших країн. Тобто, це – процес, який, на нашу думку, працює. І це процес, який може бути заснований в інших європейських системах – якщо вони будуть достатньо хоробрі, щоб запросити громадянське суспільство до процесу відбору суддів», – висловив переконання Георг Става, директор департаменту Міністерства юстиції Австрії, експерт Проекту ЄС «Право-Justice», який минулого року очолював міжнародну команду експертів з підготовки звіту про процес відбору та оцінки суддів в Україні.

ТРЕТИНА ПЕРМОЖЦІВ НЕ ПРАЦЮВАЛИ СУДДЯМИ

У підсумку серед 78 переможців конкурсу – 54 судді (69%), 14 – науковців (18%), 7 – адвокатів (9%), 3 – із сукупним стажем (4%). Таким чином, Комісія рекомендує на призначення майже 30% кандидатів, що раніше не працювали суддями.

За досвідом роботи переможці у касаційних судах ВС розподілилися так:
● Касаційний адміністративний суд (26 посад): 20 суддів, 4 науковці, 1 адвокат та 1 із сукупним стажем;
● Касаційний господарський суд (16 посад): 11 суддів, 2 науковці та 3 адвокати;
● Касаційний кримінальний суд (13 посад): 9 суддів, 3 науковці та 1 адвокат;
● Касаційний цивільний суд (23 посади): 14 суддів, 5 науковців, 2 адвокати та 2 із сукупним стажем.

ВРАХОВАНО 78% ВИСНОВКІВ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ ДОБРОЧЕСНОСТІ

Нагадаємо, що Комісії у проведенні конкурсу на одному з етапів допомагала Громадська рада доброчесності, яка встановлювала відповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності під час кваліфікаційного оцінювання. Стосовно кандидатів ГРД підготувала 71 висновок. 55 кандидатів (77%) з висновками не потрапили до фінального рейтингу.

«Вища кваліфікаційна комісія суддів України врахувала 78% висновків ГРД. Це багато чи мало? Хочу сказати, кожен кандидат має право на презумпцію невинності й якщо він усе пояснив, то жодних питань не виникало. Така ж ситуація була й під час конкурсу до Антикорупційного суду. Кандидати переконали нас і членів ГРМЕ у своїй позиції», – наголосив Голова ВККСУ Сергій Козьяков.

НАЙМОЛОДШОМУ – 34, НАЙСТАРШОМУ – 61

І ще трохи статистики. Серед переможців конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду – 30 кандидатів наук та 5 докторів наук; жінок – 31, чоловіків – 47. Наймолодшому переможцю конкурсу 34 роки, а найстаршому – 61. Найбільша кількість переможців – з Києва (24) та Харкова (8).

ПОДАННЯ ПРЕЗИДЕНТУ

20 березня 2019 року Вища рада правосуддя вирішила внести подання Президенту України Петру Порошенку щодо призначення суддів на посади до Верховного Суду.

Зокрема, ВРП ухвалила внести подання Президенту України про призначення на посади:
● 21 суддю до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду;
● 14 суддів – до Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду;
● 12 суддів – до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду;
● 22 суддів – до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.

Водночас, Вища рада правосуддя ухвалила відмовити у внесенні подання Президенту України про призначення на посаду судді Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду Павла Пархоменка.

Водночас, ВРП відклала розгляд матеріалів щодо 8 кандидатів на посади суддів Верховного Суду.

Над матеріалами, розгляд яких відкладено, ВРП продовжує працювати.

УКРАЇНСЬКА МОДЕЛЬ – АБСОЛЮТНО НОВА

Міжнародні спостерігачі називають конкурси до Верховного Суду безпрецедентно відкритими і неодноразово вказували на те, що ніде в світі немає такої транспарентності у доборі суддів та публічного обговорення кандидатів.

Справді, у більшості європейських держав та інших країн з розвиненою правовою системою відбір кандидатів до Верховного Суду є суто політичним процесом і ґрунтується на досить непрозорій процедурі ухвалення рішень на рівні державних високопосадовців, стверджує координатор проекту ЄС Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні Довідас Віткаускас. За його словами, нерідко до остаточного затвердження кандидатури парламент влаштовує кандидатам справжній «пристрасний допит», що є далеким від тієї прозорості та підзвітності процесу в цілому, який намагаються забезпечити в Україні. А на думку Георга Стави, модель, яка застосовується в Україні – "абсолютно нова і намагається охопити усі практики в ЄС та додати сучасні елементи".

Укрінформ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-