До 25% «не хворих» на ковід насправді – хворі. Що з тим робити?

До 25% «не хворих» на ковід насправді – хворі. Що з тим робити?

Аналітика
Укрінформ
Міністр Степанов визнав: чверть ПЛР-тестів можуть помилятися. І це не лише в Україні. Погано, що ми досі відстаємо в глибині тестування

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов днями добряче розхвилював публіку, сказавши на брифінгу, що до 25% ПЛР-тестів, які дають негативний результат, можуть бути хибними. Як пояснив міністр, оскільки мазок береться з ротоглотки, то у разі, якщо вірус сконцентрувався в нижчих відділах дихального тракту, результат такого ПЛР-тестування може бути хибнонегативним. Насправді подібні обговорення вже давно тривали у медичних колах. Про те ж неодноразово говорили і пацієнти. Але тепер цей факт, можна сказати, визнано офіційно.

Детальніше про те, що іще впливає на результати ПЛР-діагностики та як можна уникнути помилок – далі в матеріалі.

Досвідчені фахівці перевіряють кілька разів і орієнтуються на «клініку»

Лариса Мороз
Лариса Мороз

Час від часу лікарі спостерігають таку ситуацію: результати ПЛР-тесту пацієнта прийшли негативні, але за симптоматикою у нього – ну, класичний ковід. Це підтверджує в коментарі Укрінформу головна інфекціоністка Вінниччини Лариса Мороз. «Ми спостерігали, що перший і другий результати ПЛР-тесту можуть бути негативні, і лише третій позитивний. Подібна ситуація помітна приблизно у 10-15% випадків. Тому потрібно робити додатково тестування на імуноглобуліни-М, адже якщо вірус спустився нижче, його не захопиш мазком», – каже Лариса Мороз.

Олександр Дуда
Олександр Дуда

Завідувач кафедри інфекційних хвороб Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика Олександр Дуда говорить, що досвідчені лікарі передусім орієнтуються на «клініку», а вже потім на аналізи. Якщо є клінічні прояви – їх потрібно враховувати в першу чергу.

«Особливо яскраво погрішності тестувань були помітні на початку епідемії. Дивуватися немає чому, бо є питання до якості китайських тест-систем, які закуповує Україна. Тест-системи мають бути сертифікованими і від виробника, якому можна довіряти. Варто дивитися, в яких країнах вони використовувалися і яку достовірність там засвідчили», – наголошує Олександр Дуда.

Біжан Широпов / Фото: Фейсбук
Біжан Шаропов / Фото: Фейсбук

Фахівець у сфері молекулярної біології та генетики та співзасновник компанії Ukrainian Genetic Technologies, що виготовляє набори хімічних реагентів, Біжан Шаропов розповідає, що на самому початку епідемії ефективність ПЛР-тестів залежала від банальної проблеми – правильності забору проби і її транспортування. «Часто для забору використовувалися старі ватяні тампони з дерев’яною основою. І от у цьому були проблеми, бо для дослідження проби не рекомендується використовувати ані вату, ані дерев’яні палички, оскільки продукти їхнього розпаду пригнічують полімеразну ланцюгову реакцію. Але поступово всі засвоїли, що потрібно використовувати віскозні тампони з пластиковою основою. Також навчилися користуватися «транспортним» середовищем – це суміш із близько 10-ти компонентів, що нібито виступає консервантом для вірусу. Хоча з «транспортним середовищем досі тяжко – воно хоч дешеве, але його важко виробляти», – каже Біжан Шаропов. Він додає, що зараз ситуація із підготовкою матеріалу для ПЛР-дослідження покращилася, бо фахівці вже набули необхідних навичок і сподівається, що з розвитком ПЛР-тестування вдасться в цілому покращити діагностику в Україні.

Тести помиляються не лише в Україні, але у нас їх ще й недостатньо

Про те, що дані ПЛР-тестів можуть давати хибний негативний результат, говорять і за кордоном. Приміром, ще у перший день літа науковці Університету Джонса Гопкінса (США) презентували підсумки дослідження щодо достовірності результатів ПЛР-тестувань. За їхніми даними, щонайменше 20% ПЛР-тестів показують хибний негативний результат, передає УНН із посиланням на Science Daily. Учені дійшли висновку, що найбільше помилок дають тести, взяті впродовж перших трьох днів після зараження.

А найточнішою ПЛР-діагностика є лише на восьмий-дев’ятий день, коли пацієнт уже кілька днів відчуває симптоми хвороби. «Науковці встановили, що можливість хибного негативного результату становить до 100% у перший день інфікування і знижується до 67% на четвертий день. На восьмий день імовірність такої помилки падає до 20%», – пише видання.

Подібних висновків дійшли й вчені з Брістольського університету (Велика Британія). «Під час систематичного огляду точності ПЛР-тестів було встановлено, що ПЛР-тести дають помилково негативні показники від 2% до 29% випадків. Це свідчить про те, що чутливість до COVID-19 у ПЛР-тестів становить 71-98%», – йдеться в дослідженні. Але при цьому фахівці зазначають, що не можуть надати точні дані щодо чутливості ПЛР-тестів, оскільки не всі пацієнти приходять здавати аналізи на covid-19 методом полімеразної ланцюгової реакції вдруге. Тож вчені закликають не обмежуватися здачею ПЛР-тесту на covid-19 тільки один раз.

Вадим Арістов
Вадим Арістов

Інфекціоніст, стратег та директор Revival Institute Вадим Арістов каже, що хибно-негативні результати по 25% інфікованих – це тільки верхівка айсбергу. «Навіть хворих із симптомами тестують тільки частину, а про виявлення тестами більшої частини безсимптомних носіїв – від держави взагалі поки не йдеться. З іншого боку, вітчизняна система охорони здоров’я не збудувала довіри і легкого входу в неї, тому багато пацієнтів опиняються в лікарнях дуже пізно. Та й самі люди влітку вже не дуже поспішають звертатись до лікаря при легких симптомах», – відмічає пан Арістов. Але наголошує, що найбільше на обсяги виявлення інфікованих в Україні впливають малі потужності мережі лабораторій: «У інших країнах тестування роблять в такому обсязі, щоб кількість позитивних відповідей було на рівні 1-2%. Тоді вважається, що охопили достатньо контактів, аби не пропустити тих, хто має інфекцію і рухає епідемію. У нас же цей показник коливається на рівні 6-11%. Це означає одне: потрібно більше тестувати. Але у нас поки обрали іншу стратегію – надавати допомогу тяжчим хворим і, розтягнувши у часі епідемію, очікувати на вакцину».

На запитання про те, чи позначиться на загальній картині захворюваності те, що до 25% результатів ПЛР-тестів можуть бути хибно-негативними, експерт відповідає, що про це не потрібно хвилюватися. «Про втрату можливості знайти вірус при переході основного процесу з носоглотки до нижніх дихальних шляхів – давно відома науці закономірність. Про якість лабораторних матеріалів чи навичок персоналу вона жодним чином не каже. І на загальнодержавну політику це також має не настільки суттєвий вплив – адже при пізніх фазах хвороби тестування методом полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) часто доповнюють методом імуно-ферментного аналізу. Тому громадськості потрібно турбуватись не про ці 25% результатів за пацієнтами пізньої фази хвороби – на ній людина вже дуже мало поширює інфекцію. А про недостатнє направлення на тестування методом ПЛР на ранніх етапах і затримку результатів. Адже для припинення епідемії потрібно тестувати дуже швидко: якщо за 1 день – то від знайдених інфекцій достатньо знаходити 50% контактних осіб, якщо за 3 дні – то вже 100% контактів. У нас тестування відбувається протягом тижня і навіть більше», – резюмує Вадим Арістов.

Що ж, на кінець липня в Україні провели понад 970 тисяч ПЛР-тестів, що вдвічі менше, ніж у сусідній і співмірній за кількістю населення Польщі, де вже проведено 2,1 млн тестів. До осені обіцяють наростити потужності по тестуванню вдвічі (зараз за добу проводиться близько 15 тисяч ПЛР-досліджень) – якщо цього вдасться досягти, то ми матимемо дещо більше впевненості у тому, що епідемія контролюється.

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-