Щоб нам, у черговий раз, не вкрали нашу історію

Щоб нам, у черговий раз, не вкрали нашу історію

Укрінформ
Київ. Літо. Тридцять років тому

Добре пам'ятаю, де я в мить підйому прапора стояла, і навіть (як то завжди врізається у важливі моменти життя) – в чому була вбрана.

Господи, як же це було прекрасно!

Хто не бачив – знайдіть 17 хв і подивіться уважненько, не минаючи ні титли, на цей Київ літа 1990-го. Через 2,5 місяці почався "перший Майдан" – Революція на граніті, і 15 жовтня майже такі самі багатотисячні колони киян вийшли на загальноміський страйк на підтримку студентів – тільки то вже була не святкова юрба, а зла, рішуча й зосереджена, йшли "підприємствами", і це теж було по-своєму прекрасно, але іншою, грізною красою, про яку писав Єйтс ("a terrible beauty was born"), – бачити ті вручну намальовані плакати: "Більшовик", "Ленінська кузня", "Арсенал": останній спалах робітничого руху в Європі 20-го ст., відлуння польської Солідарности... (Ось тоді Кравчук і мусив прийняти рішення: ну його на фіґ, Москва далеко, а сила – ось вона, прямо під вікнами тече самоорганізованою людською рікою... )

Подивіться, обов'язково. Хоча б на те, щоб потім ніяке стерво не посміло брехати вам у живі очі, ніби незалежність нам хтось "подарував". Щоб нам, у черговий раз, не вкрали нашу історію.

Оксана Забужко
FB

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-