Кремінь пояснює появу

Кремінь пояснює появу "мовного" закону Бужанського наближенням виборів

Ексклюзив
Укрінформ
Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" за рівнем підготовки та якістю є одним із найкращих взірців українського законодавства та одним із найкращих серед мовних законів в Європі.

Таку думку в коментарі Укрінформу висловив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

"Закон про державну мову - один з найкращих за якістю та рівнем підготовки не лише в Україні, а й серед аналогічних мовних законів в Європі. Нарешті мовний закон почав відповідати духу та букві Конституції України, зокрема статті 10, яка визначає українську мову як державну", - сказав Кремінь.

Водночас він вважає, що у разі ухвалення "мовного" законопроєкту авторства народного депутата Максима Бужанського "буде розбалансовано" десятки інших законів у гуманітарній сфері.

"Що стосується спроб внести корективи і поставити на порядок денний законопроєкт, який хоче заморозити запровадження тих чи інших норм, пов’язаних із застосуванням української як мови навчання, то у такому випадку буде розбалансовано десятки інших законів. І освіта, і наука, вся гуманітарна сфера є досить чутливими до подібних змін. Зрештою, є відповідне рішення гуманітарного комітету Верховної Ради, який не підтримав подібну законодавчу ініціативу. Свою негативну оцінку цьому законопроєкту висловило Міністерство освіти та науки", - підкреслив він.

Мовний омбудсмен вважає, що появу такого законопроєкту можна пояснити політичною доцільністю. "Комусь напередодні місцевих виборів захотілося погратися та звернути на себе увагу, але, на мою думку, тема мова повинна бути закритою для політичних спекуляцій", - наголосив Кремінь.

Водночас він висловив переконання, що слід докласти максимум зусиль, щоб в Україні піднялася якість викладання державної мови в закладах освіти, щоб піднявся соціальний статус педагогічного та науково-педагогічного працівника, а це питання не лише школи, а й освіти протягом життя.

"Слід зосередитися і розбудовувати новий освітній простір та підтримувати утвердження нової української школи. Останні роки ми стали свідками прекрасних ефективних освітніх реформи, їх треба розвивати, допомагати обдарованим дітям, а освітній спільноті допомагати реалізовувати нові освітні реформи, особливо в умовах дистанційної освіти", - сказав мовний омбудсмен.

Читайте також: Кремінь: Держава має забезпечити доступ до освіти для випускників з окупованих територій

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила новий закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Закон набув чинності 16 липня.

Документ, серед іншого, передбачає створення Національної комісії зі стандартів державної мови та запровадження посади уповноваженого із захисту державної мови.

Відповідно до закону, володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані Президент, Голова ВР та його заступники, Прем'єр-міністр, усі члени уряду, керівники державних установ, підприємств і відомств, державні службовці та посадовці всіх рангів, керівники та особовий склад Нацполіції, судді, адвокати й нотаріуси, керівники закладів освіти, педагоги та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я.

Законом передбачено організацію безкоштовних курсів української мови для дорослих.

Водночас передбачається, що володіння українською стане обов'язковим для осіб, які мають намір отримати громадянство України. Для цього необхідно буде скласти іспит на рівень володіння державною мовою.

Разом із тим іноземні військовослужбовці, які служать у ЗСУ та мають державні нагороди, а набуття ними українського громадянства становить державний інтерес, зможуть отримати його без засвідчення рівня володіння державною мовою. Вони мають опанувати мову впродовж року з дня набуття громадянства.

Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Передбачається, що за п'ять років стане чинною норма закону, за якою квота на українських контент в ефірі телеканалів має становити 90%.

Відповідно до закону, за 30 місяців всеукраїнські друковані ЗМІ, а через п'ять років і місцева преса повинні мати українську версію.

Закон не передбачає кримінальної відповідальності за його порушення. Проте порушення прав громадян на отримання послуг українською мовою в держустановах і визначених законом публічних сферах каратимуться штрафами. Максимальна сума штрафу становитиме 11 тис. 900 грн. Ці норми почнуть діяти через три роки.

Водночас у Верховній Раді мають намір винести на розгляд у п'ятницю, 17 липня, законопроєкт Бужанського №2362 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державою мовою в закладах освіти". Він, зокрема, передбачає внесення змін до законів про мову і про освіту та переносить з 2020 на 2023 рік перехід російськомовних 5-11 класів на навчання українською мовою.

Проти цього законопроєкту свого часу виступило Міністерство освіти і науки, а також Бюджетний комітет ВР і освітянська спільнота.

Активісти вже анонсували акцію протесту біля будівлі парламенту проти цього законопроєкту на четвер, 16 липня.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-