Залишатися онлайн чи повертатися офлайн – от в чім питання…

Залишатися онлайн чи повертатися офлайн – от в чім питання…

Аналітика
Укрінформ
Життя багатьох, але, звісно, не всіх, бізнесів після Covid-19 вже не буде іншим. Пандемія показала: офіси як спосіб організації праці – річ не обов’язкова

На початку липня одна з найбільших вітчизняних продуктових IT-компаній EVO (розробник найбільших майданчиків-маркетплейсів для онлайн-торгівлі в Україні, Казахстані, Білорусі) оголосила про те, що хоче стати переважно «віддаленою компанією». У компанії не стали чекати закінчення карантину та ясності, яким буде світ після пандемії. І зробили крок назустріч майбутньому, яке вже передбачали футурологи, говорячи про поглиблення віртуалізації життя. В Україні – це перша “ластівка”. За нею, можливо, рушать і інші. Не всі, звичайно. Адже людські потреби і суспільна організація залишаються “офлайн” такими, як і були. Але навички, отримані під час карантину, людство по-своєму трансформує. Про те, як це вже відбувається в Україні – читайте нижче.

Життя на віддалі комп’ютера. Тепер назавжди?

В листі-маніфесті до співробітників співзасновник компанії Микола Палієнко повідомив, що, зваживши всі «за» і «проти», а також невизначеність у майбутньому з епідеміологічною ситуацією, компанія вирішила перейти на віддалену роботу назавжди і при цьому трансформувати всі офіси в буткемпи-коворкінги, куди можна при необхідності прийти попрацювати самому або зібратися командою. “Це усвідомлене і дуже важливе для EVO рішення, і ми його приймаємо зараз, не чекаючи ясності з тим, яким буде світ після пандемії. Для багатьох це поворот у свідомості, адже ще в березні ми вважали, що старий формат роботи найефективніший для нас. Вимушено спробувавши новий режим роботи і побачивши, що продуктивність не впала, а навіть навпаки, ми вирішили скористатися цим сигналом Всесвіту і не відкочуватися від нього”, – зазначив Микола Палієнко.

Микола Палієнко
Микола Палієнко

Бізнесмен переконаний, найгірше, що з нами може статися після пандемії – це те, що ми нічого не змінимо в своєму житті після неї.

Варто зазначити, що невеликі офіси компанії (осіб на 50-60) наразі присутні в Чернігові, Мінську, Алмати. Але основний офіс розташований у Києві на східній його околиці, поблизу станції метро «Бориспільська». Це переобладнані в стилі «лофт» (від англ loft – горище, архітектурний стиль оформлення житлових та офісних приміщень на основі трансформації промислового дизайну) старі виробничі приміщення колишніх радянських підприємств. (Автору цих рядків кілька років тому довелося побувати там на прес-конференції. Мушу визнати – це один із найзатишніших, найстильніших і комфортабельніших IT-офісів у столиці. Певно, відмовитися від роботи в ньому багатьом співробітниками вартувало внутрішніх зусиль. – Авт.).

«Ми зростаємо на 15-20% в рік в людях. Постійно набираємо співробітників. Взимку почали розуміти, що головний офіс затріщить по швах до кінця року. Вже думали його перебудовувати. Поруч офісів немає. Другий офіс на інший локації люди не захотіли: «Два офіси в Києві – це жах, як ми будемо однією компанією?». І тут трапився коронавірус», – розповідає Микола Палієнко в інтерв'ю порталу DOU.ua.

У коментарях Укрінформу, керівник команди комунікацій EVO Юлія Новаченко додала: «У нас близько 1000 співробітників. Можливість працювати віддалено мають майже всі. Не можуть працювати віддалено тільки команди, робота яких напряму пов'язана із забезпеченням та підтримкою офісу в робочому стані. Якщо нашим співробітникам з якихось причин не зручно працювати вдома, вони можуть приїхати і працювати в офісі. Але самостійно. Це однаково буде віддалена робота, адже комунікації, зустрічі – усе залишається онлайн. Зараз цією можливістю користуються 5-7% працівників”.

На питання, як поставилися співробітники до рішення назавжди “звільнитися” від необхідності перебування в офісі, вона відповіла: “Здебільшого люди його підтримали і раді можливості працювати звідки завгодно. Для деяких це взагалі втілення мрії: можна працювати лежачи, стоячи, з дачі, оселі чи навіть далекої подорожі, мати додаткові 2-3 години вільного часу. Та маємо і тривожно налаштованих. Люди дуже цінують атмосферу, яка панує в компанії, люблять проводити час у колі колег, дійсно багато спілкуються. І це вагома частина життя. Тож побоюються, чи вдасться зберегти її у віддаленому режимі. І це дійсно виклик для нас – і ми приймаємо його. Офіс нікуди не зникає – він є зараз, він буде і потім. Можна буде приходити для індивідуальної роботи. Можна буде збиратись за потреби командами. Але при цьому віддалений режим залишається основним».

EVO: люди цынують атмосферу, яка панує в компанії
EVO: люди цінують атмосферу, яка панує в компанії. Фото: evo.business

За словами пані Юлії, компанія орендує приміщення офісу, але у зв’язку з “вивільненням” робочих місць здавати його в суборенду не планує. Згодом офіс хочуть переоснащити під нові потреби команд, які зараз формуються і вивчаються.

Перший виклик, який поставила віддалена робота – це комунікація співробітників. Про бурхливий розвиток технологій і платформ, такі як Zoom, у зв'язку з цим, Укрінформ уже писав. Їх є безліч. Наприклад в компанії EVO питання робочої комунікації вирішуються за допомогою ряду технологій та інструментів – як на основі власних розробок, так і хмарних сервісів Google. “Більшість інструментів, які компанія використовує, були з нами ще до карантину. Наприклад, Slack –- корпоративний мессенджер. Тут відбувається спілкування команд у групах, крос-командних чатах і співробітників одне с одним. Через слак-ботів також оформляємо відпустки. Наш власний сервіс електронного документообігу “Вчасно” – для підписання і зберігання юридично значимих документів з партнерами – угод, актів тощо. Ним, до речі, користуються десятки тисяч українських компаній”, – розповідає Юлія Новаченко.

Так, як раніше, вже не буде ніколи

Як вже повідомляв Укрінформ, міжнародна аудиторська компанія KPMG в Україні дослідила, що за час карантину 96% вітчизняних компаній перевели своїх працівників на дистанційну роботу. З них половині компаній вдалося перевести на віддалену роботу понад 75% співробітників. Лише 4% зазначили, що специфіка компанії не передбачає дистанційну роботу. У дослідженні взяли участь понад 50 компаній різних галузей економіки. Для працівників, формат роботи яких не дозволяє працювати дистанційно, 29% компаній запровадили графіки змінного режиму роботи з виключенням безпосереднього контакту між собою.

Компанії також змінили свої бізнес-процеси у зв’язку з карантином. Третина організацій скоротила програми навчання співробітників. Значна частина компаній відзначила, що поточні події призведуть до перегляду основних стратегічних напрямків розвитку компаній і підходу до управління персоналом (38%). Частина компаній поки не планують змін через відсутність визначеності (40%).

Загалом, за даними KPMG, основними інструментами комунікації з працівниками, що працюють у форматі дистанційної роботи, під час карантину стали такі платформи як Zoom (54%), Skype for Business (38%) та Microsoft Teams (38%). Telegram використовують 27% організацій, власний корпоративний месенджер – 17%.

Андрій Тимошенко
Андрій Тимошенко

"Після завершення карантину компанії незалежно від галузі будуть вимушені переглянути організаційні моделі, HR-стратегії та технологічні підходи до роботи. Диджиталізація, ризик-менеджмент, управління змінами стануть ще більш пріоритетними завданнями HR-директорів та керівників компаній задля забезпечення стійкості та конкурентоспроможності в умовах невизначеності", – прокоментував результати дослідження директор практики стратегії та операційних покращень KPMG в Україні Андрій Тимошенко.

На сьогодні бачимо, що тренд розповсюдження віддаленої роботи вже поширюється світом, і його не зупинити.

Американська компанія Twitter дозволила своїм співробітникам (а їх майже 5 тисяч), які через пандемію, викликану COVID-19, зараз працюють дистанційно, не повертатися до офісів. Це стосується тих працівників, які можуть та хочуть працювати вдома. "Відкрити офіси – це буде наше рішення, а співробітники вирішуватимуть, чи будуть вони вертатися і коли", – писала ще у травні керівниця відділу кадрів компанії Дженніфер Крісті.

"Упродовж наступних 5-10 років ми рухатимемося до того, аби 50% наших працівників працювали віддалено", – заявив також засновник Facebook Марк Цукерберг.

За даними соціологічного дослідження гамбурзької фірми Avantgarde Experts und Splendid Research, 85 % німців, наприклад, переконані в тому, що так, як раніше, вже не буде ніколи. 41 % опитаних вважає, що віддалену роботу й надалі практикуватимуть частіше, ніж до пандемії.

В Україні після карантину з дому й далі працюватимуть третина людей, прогнозують експерти. Це доводять і дані сервісів із працевлаштування. Кількість запитів "віддалена робота" серед користувачів OLX зросла на 83%. На work.ua схожа тенденція – запит став втричі популярнішим. Серед тих, хто найчастіше обирає зараз віддалену роботу це, звісно, ІТ-шники, менеджери з продажу, маркетологи, працівники сфери телекомунікацій, оператори колцентрів. Швидше за все, після карантину варто очікувати дистанційних функцій управління, бухгалтерської звітності, юридичного супроводу та інших. Хоча безумовно залишаються сфери, де віртуалізація і дистанція неможлива з виробничих причин.

Андрій Длігач
Андрій Длігач

«Якщо заглибитися в історію, то можна чітко побачити, як саме кожна глобальна епідемія змінювала світ, – каже генеральний директор “Advanter Group”, професор Київської школи економіки, футуролог Андрій Длігач в інтерв'ю Радіо Свобода. – Наприклад, у результаті пандемії чуми у XIV столітті, яка забрала життя третини працездатного населення Європи, зросла ціна праці. Звичайні робітники домоглися підвищення оплати праці у два-три рази, у порівнянні з тим, що вони отримували до епідемії чуми. У 2003 році епідемія SARS в Китаї стала причиною зростання онлайн-торгівлі. За останні два десятиліття людство навчилося закривати через інтернет майже усі свої потреби».

Епідемія COVID-19, на його думку, обов’язково матиме свої наслідки. Мова не лише про медицину, а й про політику, економіку, екологію, суспільство, бізнес. «Що довше триватимуть обмеження, яких ми наразі зобов’язані дотримуватися, тим вищі шанси, що тимчасові зміни у нашому житті закріпляться назавжди», – резюмує футуролог.

Оксана Поліщук, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-