За пробне ЗНО гроші повернуть, але і основне – не скасують

За пробне ЗНО гроші повернуть, але і основне – не скасують

Аналітика
Укрінформ
Протягом тижня Мінфін обіцяє повернути кошти за пробне ЗНО, яке скасували через ріст захворюваності коронавірусом. Про відміну ж тестування взагалі - не йдеться

Міністерство освіти і науки спільно із Міністерством фінансів готують порядок повернення коштів учасникам пробного ЗНО через зміну формату проведення. Зареєстровані учасники зможуть скласти пробне тестування не в закладах освіти, як це планувалося раніше, а дистанційно. Усі 362 тисячі майбутніх абітурієнтів, які заплатили за пробне оцінювання загалом 53 млн грн, отримають свої внески (від 138 до 150 грн залежно від регіону) через держбанки. Конкретний механізм виплат наразі обговорюється.

Наразі сайти Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти не витримують навантаження. "Значна кількість відвідувачів намагаються скористатися можливістю пройти пробне ЗНО з української мови і літератури вдома. Щойно кількість відвідувачів зменшиться – сайти відновлять свою роботу", - повідомили в УЦОЯО.

Радять не хвилюватися і нагадують, що завантажити тестовий зошит, бланк відповідей з української мови і літератури та занести свої відповіді до сервісу визначення результатів учасники можуть до 18:00 19 червня.

На заваді пробному ЗНО минулого тижня став різкий сплеск захворюваності COVID-19. Щоб не наражати дітей на небезпеку, уряд спішно прийняв рішення про відміну головної “репетиції” тестування. Щоправда, цей поспіх на тлі нестабільної епідобстановки, загальної карантинної нервозності та деяких радикальних ініціатив депутатів, викликали в суспільстві хвилю паніки та чуток про можливу “тимчасову, а далі й постійну відміну ЗНО. Стривожені люди почали гуртуватися під гаслом #РукиГетьВідЗНО. Та поспішаємо запевнити своїх читачів: ЗНО є і буде. Цю реформу відкотити вже не вдасться – принципові зміни в системі освіти і, головне, в свідомості громадян вона вже сформована.

Коронавірус і ЗНО: безпека дітей перш за все

Рішення було прийнято в п’ятницю ввечері, у той час як перше пробне тестування вже мало б відбутися в понеділок, 15 червня.

Це стало несподіванкою не лише для учнів, батьків та вчителів, але й для Українського центру оцінювання якості освіти, що вже майже завершив всі приготування. Довелося терміново змінювати плани.

В УЦОЯО повідомили, що у зв'язку із забороною проведення пробного тестування у звичному форматі, для всіх зареєстрованих учасників буде проведено онлайн тестування. 15 червня об 11:00 учасники пробного ЗНО могли зайти на свою інформаційну сторінку і завантажити тестовий зошит з української мови та літератури, а також бланк відповідей до зошита, виконати завдання тесту та до 19 червня унести свої відповіді до сервісу визначення результатів, а згодом отримати свій результат.

17 червня об 11:00 зареєстровані учасники пробного ЗНО зможуть на своїх інформаційних сторінках завантажити тестовий зошит і бланк відповідей з того навчального предмета, який вони обрали для проходження пробного ЗНО та за аналогічною процедурою виконати завдання та отримати результати тестування.

Онлайн-сервіс визначення результатів пробного ЗНО буде працювати з 11:00 17 червня до 18:00 19 червня 2020 року.

Під час пробного онлайн-тестування експерти Українського центру оцінювання освіти детально розберуть кожне завдання з 4-х найпопулярніших предметів, нададуть розгорнуті пояснення на всі запитання тестів з української мови і літератури, історії України, математики та англійської мови та порадять, як успішно скласти основне ЗНО у 2020 році.

Сергій Марченко
Сергій Марченко

Оскільки гроші за пробне тестування були витрачені на підготовку завдань, друк тестових зошитів та організацію закладів, то повертати їх випускникам узялося Мінстерство фінансів. «Усім 362 тисячам учасників, які зареєструвалися і сплатили кошти, їх компенсують у повному обсязі, – заявив міністр фінансів Сергій Марченко. – Президент поставив нам чітке завдання: до кінця дня, понеділка, розробити механізм повернення. Він буде розроблений з допомогою державних банків". За його словами, кошти на ці цілі будуть взяті з фонду боротьби з коронавірусом. «Які якраз використовуються для таких цілей, тому що це не передбачений випадок. І я думаю, що без проблем ми зможемо організувати відшкодування» , – резюмував Сергій Марченко.

Руки геть від ЗНО

Усе це добре, але напередодні освітній омбудсмен Сергій Горбачов повідомив на своїй сторінці в FB, що отримав інформацію відразу з трьох незалежних джерел, що у високих владних структурах готуються документи про скасування ЗНО взагалі. «Менш за все я хотів би "розганяти паніку". Більше того, надзвичайно сподіваюся, що це – лише чутки, можливо – спроба "перевірити реакцію суспільства". Однак, це дало привід для хвилювання громадськості та домислів у вигляді провокативних заголовків «Пробне ЗНО скасували!» (хоча мало хто звернув увагу, що йшлося саме про формат оффлайн. – Авт.).

Та далі мережі бурхливо обговорювали можливий «наїзд» на ЗНО, оскільки голова Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак під час участі в онлайн конференції «EdCamp 2020» підтвердив, що до Комітету дійсно надійшли законопроекти, якими пропонується скасувати проведення зовнішнього незалежного оцінювання. Мовляв, в парламенті є «гарячі голови», які хочуть скасувати проведення ЗНО цього року (зверніть увагу!).

Сергій Бабак / Фото: Андрій Гудзенко/LIGA.net
Сергій Бабак / Фото: Андрій Гудзенко/LIGA.net

«Наше завдання зберегти ЗНО за всяку ціну, тому що це не питання оцінювання, це питання рівного доступу до вищої освіти. Якщо ми один раз його не проведемо, я не впевнений що ми зможемо до нього повернутися. Багато людей хочуть його скасувати, тому що так простіше, а багатьом ще й вигідніше. Тому наше завдання зробити все, щоб воно відбулося», – сказав глава профільного комітету. Сергій Бабак запевнив, що Міносвіти і прем'єр-міністр зараз активно обговорюють можливі механізми проведення тестування в умовах коронакризи.

«Зараз Міністерство освіти і науки разом з прем'єр-міністром обговорюють специфічні механізми, які б дозволили в умовах карантину все ж збирати дітей і проводити зовнішнє незалежне оцінювання. Це буде дуже складно технічно, особливо з точки зору забезпечення безпеки здоров'я. Але шляхи до цього є», – запевнив голова Комітету. За будь-яких модифікацій формату принцип "зовнішнє незалежне" при цьому має бути збережений неухильно, переконаний освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

Сергій Горбачов / Фото: Громадське
Сергій Горбачов / Фото: Громадське

Урядовцям довелося спростовувати чутки про відміну ЗНО в найближчому майбутньому. "Зараз іде процес підготовки бюджету на 2021 рік, і кошти на ЗНО будуть закладені, звичайно. Тобто про відміну ЗНО, мова навіть не йде", – сказав міністр фінансів Сергій Марченко.

Хоча прихильники такої їдеї серед педагогічної спільноти є.

Ситуація надзвичайна. А варіанти є?

Наприклад, президент корпорації “Гранд” Володимир Співаковський вважає, що з огляду на ризики для здоров’я дітей, можна, як виняток, відмовитися цього року від проведення зовнішнього незалежного тестування.

«Так як ситуація з ЗНО форс-мажорна, то можливий полегшений варіант (тимчасовий, тільки для цього року) – обійтися без ЗНО», – написав Володимир Співаковський. Можна було б зараховувати ті оцінки, які виставлені за підсумками року – це не дуже справедливо, але надзвичайні умови це виправдовують. І так, потрібно звикати до нової «турбулентої» реальності.

Володимир Співковський
Володимир Співаковський

«Я думаю, що це коронавірусне цунамі повинно привести до повного перегляду всієї системи освіти: її контенту, ролі її виконавців-вчителів, її технологій і її системи оцінювання», – вважає представник приватного освітнього закладу.

Ексзаступник міністра освіти Віктор Огнев'юк, один із активних розробників освітньої реформи, досить критично відгукнувся про ситуацію в цілому. На його переконання, «обезголовлене» міністерство освіти і науки не змогло знайти адекватних відповідей на виклики спричинені пандемією. Мовляв, коли процеси розгортаються надто швидко, міністерство не має права на постійні вагання.

«В країні нестандартна ситуація, що потребує нестандартних рішень. Однозначно, що ЗНО і Єдиний вступний іспит для магістрів потрібно зберегти, але у якому форматі на недалеку перспективу – маємо дуже гарно подумати. Скасування ЗНО призведе до повернення корупції при вступі до університетів, суспільство цього не пробачить», – написав на своїй сторінці в FB Віктор Огнев'юк.

В коментарі Укрінформу він зазначив, що із прийняттям рішень щодо цьогорічного ЗНО в умовах коронавірусу в Україні вже запізнилися: «Нині ситуація дуже складна. Механізму вступу до університетів без ЗНО наразі не існує. Попри те, що технологія зовнішнього оцінювання вже застаріла, вона найбільше відповідає принципу справедливості».

Віктор Огнев'юк
Віктор Огнев'юк

Як варіант, на його думку, можна розглядати тестування з двох предметів зі скороченим обсягом, яке для кожного учасника проходитиме в один день. При цьому кількість днів тестування, заради безпеки вступників, потрібно збільшити. «Вкрай потрібно скасувати ДПА поєднану зі ЗНО для усіх, хто не буде вступати до університетів цього року (столична влада це вже зробила. – Авт.). Спираючись на закордонний досвід, необхідно дозволити вступати без ЗНО усім, хто має певний стаж роботи у відповідній галузі», – пропонує Віктор Огнев'юк.

Він переконаний, що надалі потрібно розвивати технологію ТЗНК – тестів загальної навчальної компетентності. Певний досвід яких вже було напрацьовано (зокрема, при тестуванні при вступі на магістратуру). «Я бачу це таким чином. Тест має складатися із 4-х блоків – комунікативного (мовна компетентність та емоційний інтелект); математичного (цифрова і математична компетентність); природничого ( фізична, хімічна, біологічна та екологічна компетентність) та громадянського (правова та історична компетентність). За кожен блок випускник може отримати максимум 25 балів, а в сумі 100. Тестування на загально навчальну компетентність має бути комп’ютерним, що дозволить реально бачити цифрову компетентність , економити ресурси і час випускників, набагато швидше отримувати результат із забезпеченням об’єктивності оцінювання. Для тих, хто за станом здоров’я не може проходити комп’ютерне тестування, передбачити альтернативні можливості. Певен, що можуть бути запропоновані й інші можливі підходи», – розповів Віктор Огнев'юк.

Що вийшло із «симпатичного» колись «підлітка»

Вся проблема в тому, що ЗНО технологічно перестало розвиватися, вважає ексдиректор УЦОЯО Ігор Лікарчук. У мережевій дискусії, що спричинив нашумілий пост освітнього омбудсмена, він образно змалював сучасні проблеми незалежного тестування. Мовляв, із «симпатичного підлітка ЗНО переросло у брутально-пихатого молодика, якого потрібно брати в руки та працювати з ним» – це тому що і технологія його проведення, і зміст тестів для ЗНО залишається на рівні 2007-2008 років. «Саме закостенілість технології проведення ЗНО не дала можливість швидко її змінити в умовах пандемії. Плюс – небажання щось змінювати. Хоч можна було багато чого зробити. І тоді б питання про скасування ЗНО не виникло», – прокоментував ситуацію Ігор Лікарчук.

Ігор ЛІкарчук
Ігор ЛІкарчук

Він звертає увагу на те, що навколо ЗНО розвинулася величезна індустрія «натягування» учнів до складання тестів, у яку сьогодні залучені заклади освіти та тіньовий ринок освітніх послуг. «У сфері «підготовки» крутяться шалені гроші без оподаткування. У багатьох школах навчальний процес у старших класах давно перетворився на «підготовку до складання ЗНО», – каже Лікарчук.

За його словами, шалену шкоду освіті наносить оцінювання роботи шкіл за результатами ЗНО. Саме на основі результатів ЗНО посадовці різних рівнів почали робити помилкові висновки про якість роботи сільських шкіл. А ці хибні висновки стають потім базою для прийняття шкідливих для сільської освіти рішень. Також помилковим, на його думку, було рішення, про поєднання ЗНО і ДПА (державна підсумкова атестація – Авт.). «У будь-якому випадку особливої користі для системи ЗНО воно не принесло, але проблем для її функціонування додало. Хочу наголосити, що збереження ЗНО можливе лише за умови суттєвого реформування його змісту, технологіі проведення, статусу в освітній системі державі», – підкреслив Ігор Лікарчук.

Безперечно, у цьому питанні з ним погоджується багато освітян.

Оксана Поліщук, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-