Антирекорд після 100 днів боротьби з Covid-19: чому і що робити?

Антирекорд після 100 днів боротьби з Covid-19: чому і що робити?

Аналітика
Укрінформ
Зрозуміло, що повертатися до жорсткого карантину ніхто не хоче і не наважиться. Але й покладатися на «якось буде» – теж не можна

В Україні новий антирекорд захворюваності – за добу виявлено 689 інфікованих. Не дивно, що міністр охорони здоров’я Максим Степанов, озвучуючи цю статистику під час брифінгу, був незвично емоційним – упродовж останнього тижня захворюваність тільки наростає. А карантин – «послаблюється» крок за кроком. І ясно, що «закрутити гайки», як у березні-квітні уже неможливо. Ніхто на таке не піде, а економіка не витримає. То що робити? Найперше використати набутий досвід і не повторювати помилок.

Кілька днів тому у МОЗ пояснювали, що така ситуація склалася у зв’язку з ігноруванням громадянами рекомендацій щодо дотримання карантинних заходів, зокрема при користуванні громадським транспортом. Чимало порушень виявила і Держпродспоживслужба, яка інспектує об’єкти на дотримання карантину. За період 2 по 9 червня там здійснили 13 258 перевірок, за результатами який порушення виявили на кожному сьомому об’єкті (1973) – а це ринки, магазини, перукарні, салони краси, заклади громадського харчування, аптеки, транспорт тощо.

Але все ж таки: невже на 100-й день з часу виявлення Covid-19 в Україні, ми не зрушили з місця у боротьбі з цією напастю? Чи це лише здається?

Що буде з карантином? У МОЗ кажуть, що він знову посилиться

Зважаючи на різке збільшення кількості хворих, у МОЗ заявили, що готують термінові рішення, які допоможуть врятувати життя українців. Про це казав Максим Степанов під час брифінгу, знову ж таки підкресливши, що попри заклики влади, чимало людей не дотримується елементарних правил безпеки.

«Подивіться на вулиці й навколо: ми всі вийшли з карантину, ми всі вирішили, що його вже не існує, що такої загрози як Covid-19 немає. Подивіться на цифри, які ми фіксуємо кожного дня. Не тільки на цифри захворілих – подивіться на кількість летальних випадків: вчора 23 людини, сьогодні 21 людина. Це ж не просто цифри – це конкретні люди, які померли від такого ворога, як Covid-19», – наголосив міністр. Він заявив, що карантинні заходи в країні будуть посилені, бо влада пішла на пом’якшення карантину на прохання людей, які від нього втомилися, а люди перестали його дотримуватись зовсім.

«… ми будемо пропонувати проведення певних заходів – заради вашого здоров’я і життя», – сказав міністр, додавши, що в Україні діє адаптивний карантин і влада буде пропонувати заходи відповідно до ситуації на місцях.

Мер столиці Віталій Кличко на брифінгу 10 червня про посилення карантинних заходів не говорив, але зазначав, що Київ поки що не може перейти до наступного етапу послаблення карантину, який стартував з 10 червня, оскільки не відповідає вимогам, визначеним Кабміном.

“Показник кількості хворих на 100 тисяч мешканців за останніх 5 днів становить понад 15 людей. За цим критерієм Київ, на жаль, не може переходити до наступних етапів послаблення обмежень. Тому, говорити про відкриття ресторанів, басейнів, дитячих таборів і так далі – поки зарано”. При цьому, за словами мера, якщо цей показник перевищить 24 хворих на 100 тисяч населення, то в столиці будуть змушені повернутися до жорстких обмежень.

Андрій Волянський
Андрій Волянський

Щоправда є і альтернативна думка. Відомий лікар-імунолог Андрій Волянський вважає, що в нинішній ситуації потрібно говорити не про посилення карантинних заходів, а про захист груп ризику. Передусім людей з певними хронічними хворобами, що дозволить знизити кількість смертей. “Думаю, міфічні 70-90% людей з антитілами не потрібні для колективного захисту. 40-50% буде достатньо. Є генетично стійкі, у когось спрацює перехресний імунітет. Тому друга хвиля восени цілком реальна, але її інтенсивність буде нижче. Групи ризику треба захищати спеціальними заходами до закінчення другої хвилі. Або до появи вакцини. Дивлячись що станеться раніше. Але в цілому, потрібно припиняти глобальну істерію і нарешті дозволити створюватися імунної прошарку за рахунок дітей і здорових дорослих”, – зазначає лікар.

Чи вплинуло збільшення кількості тестувань на сумну статистику?

На початку епідемії коронавірусу в Україні однією з основних підстав для критики влади була недостатня кількість проведених ПЛР-тестувань для виявлення інфікованих. Адже все логічно: менше тестувань – менший рівень захворюваності. Нині ж щоденна кількість тестувань на коронавірус постійно зростає, то ж не слід відкидати, що відтак і показники захворюваності теж змінюються. Поглянемо детальніше.

На п’ятому тижні карантину в Україні проводили щодня до трьох тисяч лабораторних аналізів на коронавірусну інфекцію, про що 13 квітня звітував Максим Степанов. За 13 квітня було зафіксовано 325 нових випадків.

За місяць показник кількості тестувань зріс майже втричі. У МОЗ повідомляли, що за 14 травня було проведено 8996 тестів на коронавірус методом ПЛР. За цю добу лабораторно підтвердили 483 випадки захворювання.

Для порівняння: коли 1 червня в Україні захворюваність була однією з найнижчих – 340 випадків за добу, то кількість проведених тестів складала 8 481. Тобто при майже тій самій кількості проведених тестувань виявлених випадків значно поменшало. Чи свідчило це про дієвість карантинних заходів? Можливо. Адже ще кілька перших днів червня показники захворюваності трималися на низькому рівні, а через дощі та холодну погоду чимало людей продовжували сидіти вдома.

Що ж маємо зараз? Станом на 11 червня, тобто за минулу добу, було проведено – 10 569 тестів (+2 тисячі порівняно з 1 червня), за результатами яких виявили 689 нових випадків. Тут, звісно, можна довго сперечатися – чи збільшилася кількість нових випадків, бо стали більше тестувати, чи ж навпаки, стали більше тестувати, бо більше людей стало звертатися в лікарні.

Вадим Арістов, стратег, інфекціоніст, консультант з управління змінами, директор Revival Institute for Future називає кілька причин збільшення кількості тестувань і виявлення нових випадків.

Вадим Арістов
Вадим Арістов

“З одного боку, кількість виявлених випадків Сovid-19 зросла, бо почали тестувати ще й пацієнтів, які звертаються за медичною допомогою з інших причин – приміром, зараз вимога обов’язкового тестування для тих, кому показана госпіталізація. З іншого боку зросло корпоративне тестування. Компанії почали розуміти, що їх можуть закрити в залежності від чого, чи буде у них спалах захворюваності всередині організації. Тож вони самостійно звертаються до комерційних лабораторій. Можна було б говорити про активніше дослідження контактів (в інших країнах на 1 інфікованого відстежують близько 30 контактних осіб), але це малоімовірно. У нас тривалий час займає очікування результату тесту (може доходити і до двох тижнів), тож займатися розслідуванням контактів у такому разі немає сенсу. Але також і недостатня кількість епідеміологів в країні, за останніми даними – близько 500. Курси підготовки епідеміологів Центру громадського здоров’я, який нібито перейняв на себе обов’язки СЕС, можуть підготувати додатково 20 епідеміологів за дворічний курс, що не вирішує проблеми нестачі кадрів. Потрібні десятки тисяч медичних розслідувачів, які б, можливо, залучалися на тимчасову роботу для відстеження контактів в розпал епідемії”, – говорить експерт. І додає, що навіть наявністю людського ресурсу проблему не вирішиш, якщо не буде швидкої видачі результатів тестів і збільшення їхньої кількості, мінімум вчетверо, аби виявляти і ізолювати людей, які розповсюджують інфекцію. Зокрема асимптомних і пресимптомних розповсюджувачів. Це можна буде побачити за скороченням кількості позитивних результатів тестів серед всіх протестованих (зараз це близько 7% загалом і 40% серед тих, про кого медики оформили підозру на захворювання; потрібно – близько 2%).

До речі, Укрінформ поцікавився, а чи не входить результати ІФА-тестів, які визначають наявність антитіл до коронавірусу, у статистику захворюваності, впливаючи на неї. Як виявилося – ні. У Центрі громадського здоров’я пояснили, що ІФА-тести не застосовуються для встановлення діагнозу.

Але мусимо констатувати, що рівень охоплення населення ПЛР-тестуванням для виявлення хворих (і відповідно – їхньої ізоляції) в Україні залишається недостатнім. За весь час епідемії коронавірусу в Україні було проведено 456 509 тестів. У Польщі, наприклад, де кількість населення практично така ж, як в Україні провели 1,1 мільйон тестів. У Росії, де нині теж спостерігається підйом захворюваності, тільки за останню добу, 10 червня, провели 329 тисяч тестів (за весь час – 13,8 млн).

Шведська модель виявилася неефективною

Повернутися в тотальний карантин – неможливо. То що ж робити? Ми пам’ятаємо, який резонанс викликала шведська стратегія реакції на пандемію коронавірусу – відмову від введення жорсткого карантину. Але нещодавно головний епідеміолог Швеції Андерс Тегнелл зробив гучну заяву, визнавши помилковість цієї стратегії. У інтерв'ю радіостанції «Шведське радіо» Тегнелл сказав, що Швеції з самого початку слід було вжити більш масштабних заходів у боротьбі з пандемією, повідомляє DW. Тегнелл змінив свою позицію через велику кількість жертв пандемії в країні: “Очевидно, те, що ми зробили в Швеції, можна було б зробити краще».

За словами Тегнелла, якби Швеція зіткнулася з тією ж хворобою з тим же рівнем знань, який вона має сьогодні, то країна вибрала б стратегію, «десь посередині між тим, що зробила країна, і тим, що зробила решта світу».

Рівень смертності в Швеції становить 43 пацієнта на 100 тисяч населення і є одним із найвищих у світі, вказує Bloomberg. Це значно вище, ніж в сусідніх зі Швецією Данії і Норвегії, які вводили суворий карантин. При цьому надії Швеції на те, що відмова від локдауна позитивно позначиться на економіці країни, судячи з усього, виявилися марними. Міністерка фінансів Швеції Магдалена Андерссон заявила, що королівство знаходиться на порозі найважкої економічної кризи з часів Другої світової війни.

Стратегія “Танцю” працює, проте Україні підійде стратегія “Пунктиру”

Про те, яка ж з нині існуючих стратегій стримування коронавірусної інфекції найбільше підходить Україні, Укрінформ запитав у Вадима Арістова. Він говорить, що швидкість розповсюдження інфекції завжди підвищується, коли знімаються обмеження на спілкування між людьми.

“Такому підвищенню треба протистояти, що передбачає стратегія “Танцю”, яку застосовувала Південна Корея (стратегія полягає у максимальному виявленні людей, які були в контакті з інфікованим; наразі в Південній Кореї лише 11 947 випадків захворювання. – Авт.). Якщо вірус починає поширюватися активніше, то активніше повинна працювати протиепідемічна система – відстежувати контактних осіб інфікованих, тестувати їх і направляти на карантин або ізоляцію за результатами тестування. Тоді рівень захворюваності можна тримати на рівні поодиноких випадків – як, наприклад, у зразкових за своїм реагуванням Південній Кореї, Тайвані, Гонконзі (саме вони використовували стратегію “Танцю”). Це близько 10 випадків на добу. Коли кількість випадків захворювання піднімалась від 10 до 34 на добу, там вже вводили тимчасові карантинні заходи, на короткий період. У Південній Кореї, наприклад, не було суворого карантину як в Україні. Певні обмеження стосувались однієї провінції, а пізніше на короткий термін закривали клуби та бари. Але важливо, що стратегія «Танцю» крім широкого тестування і відстеження контактів передбачає застосування ефективних і дешевих для держави інструментів – носіння масок, гігієну, фізичне дистанціювання, підвищення обізнаності населення, обмеження скупчень людей, обмеження подорожей в місця, де є спалахи. Ця стратегія дозволяє не переходити до радикальних карантинних заходів, що вбиває економіку.

Але для її впровадження потрібна достатня кількість інфраструктури і зміна курсу реформи протиепідемічної системи, на що потрібен час та сміливість”, – зауважує Арістов.

Тож він додає, що наразі Україні більше підходить стратегія “Пунктиру”, коли криву захворюваності вирівнюють періодичним посиленням карантину. “Рівень свідомості наших громадян і рівень опозиції до влади не спонукають багатьох із них дотримуватися карантинних заходів. Багато політиків наводили приклад Швеції, яка не вводила карантин. Але Швеція врешті визнала, що ця стратегія була помилковою. Летальність у Швеції вп’ятеро більша, ніж у Данії, де значно більша щільність населення. А також у розрахунку на мільйон населення, у 11 разів більша ніж у Норвегії чи у 15 разів – ніж у Чехії”, – каже інфекціоніст. На його переконання, Україна вчасно ввела карантинні заходи, про що свідчить один із найнижчих показників летальності. Але інфекційний процес все одно жевріє – через те, що люди не дотримувалися вимог як належить, а в країні недостатньо інфраструктури – епідеміологів, лабораторій, що не забезпечило відстеження контактів та достатню кількість тестувань. Тож далі потрібно або вводити новий національний локдаун, ввівши карантинні заходи, або сподіватися, що це робитиме кожен вражений регіон окремо. Якщо ні – його доведеться ізолювати від інших.

Що ж, а поки відповідальні органи визначаться, яким шляхом має далі піти Україна у подоланні епідемії, вкотре нагадаємо, що наша безпека залежить передусім від нас і дотримання елементарних правил епідемічної безпеки при послабленні карантину. Детальніше про них можна прочитати у недавньому матеріалі Укрінформу.

Юлія Горбань, Київ

P.S. Пізніше заступник міністра охорони здоров'я, головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко пояснив в інтерв'ю "Радіо НВ" причину лобового  антирекорду так: "Ми усуваємо чергу зі зразків, які були зібрані впродовж останніх днів, — передавали в інші лабораторії, для того щоб протестувати і не було черги, і робились потім дослідження "сьогодні на сьогодні" або "сьогодні на завтра". 

За його словами, найбільша черга з тест-зразків після Києва була у Львівській області. Зараз там очікують на перевірку дві тисячі зразків крові на наявність COVID-19, які  "сьогодні або завтра вранці" мають бути доставлені до Національної референс-лабораторії.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-