Ринки знову на «карантині»: а про сотні тисяч дрібних торгівців подумали?
Головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко вирішив скасувати власну постанову, якою при певних умовах дозволялась робота ринків під час карантину: «З 14 квітня моя постанова, котра прописувала умови, як відкриватися ринкам, буде визнана як така, що втратила чинність. Ми не будемо з цим працювати, здорового глузду немає – як і з доступом до храмів. Чомусь ми думаємо, що пронесе», – заявив Ляшко.
За словами головного санітарного лікаря, дозвіл на роботу ринків був запроваджений для того, щоб українці мали доступ до більш дешевих продуктів, ніж у магазинах, але… було виявлено низку порушень та зловживань, які примусили його скасувати постанову.
«Хоча було чітко прописано, коли можна відкривати, як керівництво ринку повинно забезпечити і відвідувачів, і працівників ринку засобами індивідуального захисту, але ми маємо шалені порушення, антисанітарію», – резюмував Ляшко.
Реакція Мережі на заяву про закриття ринків не забарилася
«Жодної постанови, жодного рішення про те, що ринки будуть закриватись, ми не отримали. Ми не маємо жодної інформації, окрім заяви Віктора Ляшка», – повідомила керівниця львівського оперативного штабу Галина Слічна. І додала, що коли місто вирішувало, чи дозволити ринкам працювати, то радилось з інфекціоністами: «Інфекціоністи казали нам, що, навпаки, більш безпечно купувати на ринку, оскільки там відкритий простір, природний доступ повітря. Звичайно, мають бути певні умови. Ми вирішили дозволити ринкам працювати тоді і розробили чіткі правила дотримання санітарних норм, прописали дистанцію, наявність засобів індивідуального захисту, кількість відвідувачів (…) Утім місто ухвалюватиме рішення залежно від того, яке рішення ухвалить держава».
Пишуть у мережі й таке… «Факти порушень на ринках мають бути опубліковані. Щодо мереж супермаркетів, то порушення опублікуємо ми – підприємці, яких ви, пане Ляшко, залишили без роботи», – наголошує президент Всеукраїнської професіональної асоціації підприємців Борис Емельдеш. «Десь знайшли порушення? Ну, то опублікуйте їх, прийміть міри. Але при чім тут усі ринки? Чи, по вашому, люди йдуть на роботу під час карантину, бо робити нічого? Ні! Вони йдуть на роботу, тому що їхні сім’ї щодня хочуть їсти», – скаржиться одеський активіст Сергій Гончарук.
Можемо, звісно, підтримувати або не підтримувати рішення про закриття ринків. Однак потрібно розуміти, що ринок, в загальноукраїнських масштабах, – це хребет тіньової економіки. Якщо в позитивному сенсі (а він тут є), то це те, завдяки чому Україна завжди виживала. Так бувало вже не раз в історії. А як буде цього разу, який шлях обрати: скористатися ситуацією і максимально придушити тіньову економіку чи не заважати їй знову допомагати виживанню українців? Сьогодні ринок це не просто місце, де тисячі дрібних підприємців продають сир, молоко, ковбасу, хліб, овочі та фрукти тощо, а сотні тисяч робочих місць. Що їм робити в такій непростій ситуації? Ну, і нарешті починається городній сезон. Якщо ринок закритий, то де брати розсаду, насіння, засоби захисту рослин, реманент тощо? Безумовно, в інтернеті нині є чимало спеціалізованих магазинів, де онлайн можна купити усе необхідне, але… По-перше, більшість звикли це робити саме на базарах, а по-друге, гаджети з доступом до Інтернету мають далеко не всі, а люди старшого віку й поготів. Як це вирішити?
Укрінформ звернувся з цими питаннями до економістів.
Невеличкий спойлер: одностайності у відповідях немає.
Олексій Дорошенко, директор Української асоціації постачальників торгівельних мереж:
«Базарникам» треба шукати альтернативу, як ото зробили виробники тепличних огірків та помідорів»
– Перш за все зазначу, що головний державний санлікар не може закрити чи відкрити ринки. Він лише регулює певні умови. На сьогодні це питання в межах відповідальності місцевих органів влади. Вони або дадуть «добро», або – ні.
На ринки припадає близько 60% роздрібного товарообігу продуктів в середньому по країні. Але в багатьох регіонах, де немає великих торговельних мереж, ринок може давати й 80% продажів. Моя позиція весь цей час також була, що відкриття ринків стабілізує ціни. Але розмовляючи з багатьма людьми, включаючи в.о. глави ОДА Київщини, чув про те що ринки працюють без дотримання обмежень дистанції між торговельними точками та покупцями, без контролю наявності засобів індивідуального захисту, а також без обмежень щодо продажу нефасованих продуктів. І оскільки Великдень – час відвідування ринків, стало зрозуміло, що якщо власники ринків не готові працювати в умовах надзвичайної ситуації, то вони вимушені закриватися.
Ще три тижні тому було набагато важче. Через ажіотажний попит магазини виявилися не готовими до такого обсягу продажів – виникали проблеми, дефіцит. Але сьогодні вже магазини та мережі готові до того попиту, який існує. Тим більше попит кожного тижня знижується через зменшення заощаджень людей та через вже зроблені запаси. Тому до 24 квітня ринки працювати не будуть, а там буде зрозуміло як розвивається ситуація з поширенням коронавірусу.
Звісно, це не стосується всіх без винятку регіонів. Наприклад, є такі райцентри або міста, де невеликі крамнички можуть обслужити максимум п’ять людей в черзі (більше в приміщенні просто не поміститься). Тому там, де великих торговельних мереж немає, дійсно буде нелегко. Але якось переживемо цей період. Тим більше, що зараз багато людей самостійно виробляють і заготовляють харчі. Тобто торгівля може продовжуватися між самими людьми, а не через ринок.
Щодо тіньової економіки, то це реакція українського суспільства, бізнесу на певні умови життя. Що не роби, як не души, але антиалкогольна компанія, як ото при Союзі, нічим не закінчиться. Так само, як вона нічим не закінчилася у США 100 років тому. Якщо є умови, і ці умови фактично підтримують через різні речі – звички, купівельну спроможність тощо – «тіньова економіка» наших ринків… Це є якраз реакція. Лише підняття рівня життя призведе до того, що базари закриються самі по собі.
Що робити дрібним підприємцям? Маю зустрічне питання: якщо торговці так сильно переймаються за свої робочі місця, якщо вони знали, що ринок дає їм можливість продати те, що вони виробляють, то чому вони не змогли забезпечити разом з адміністраціями ринків мінімальні умови торгівлі в умовах карантину? Повторюся, що я за відкриття ринків, але… На сьогодні більшість українців підтримують жорсткі обмеження. А тому ми фактично реагуємо не тільки на те, що хоче зробити уряд або президент, а й на вимоги суспільства. З іншого боку, можна шукати альтернативні канали збуту. В Києві, приміром, на вулицях, біля під’їздів будинків не рідко звучать оголошення через гучномовець: «Продаємо картоплю, цибулю, моркву (…) Доставимо до дверей». Люди шукають... Приміром, виробники тепличних огірків та помідорів увійшли в торгівельні мережі з тими обсягами, які дозволяють їм реалізувати продукцію. Звісно, не дуже вигідно по ціні, але тепер в них з’явився вибір: або викидаєш, або змінюєш умови продажу. Скажіть, якщо це змогли зробити тепличники, то чому інші не змогли?...
Нарешті, де брати розсаду, насіння, засоби захисту рослин, реманент тощо? Обмежень на продаж усього необхідного для садівництва та городини не було і не буде. Звісно, якщо ринки закриваються, то дехто не зможе реалізувати насіння, добрива тощо. Але магазини, які цим торгують – продаватимуть.
Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО):
«Заборонити дуже просто. Складніше щось зробити для забезпечення необхідних умов та безпечності людей»
– Це не тіньова економіка, а радше базарна. І такою вона є лише тому, що уряд створив саме подібні умови. Наприклад УПОА (Українська плодоовочева асоціація) давно вже пропонує уряду розглянути можливість зниження ПДВ на овочі та фрукти (подібні пропозиції є по молочній продукції), щоб перевести цю торгівлю в легальну площину. Так само, УПОА та ВАР давно просять прийняти прекрасний та сучасний закон про сільгоспкооперацію, який був підготовлений спільно з ФАО, ЄБРР та найкращими міжнародними фахівцями, але ВР його ніяк не може ухвалити. Тому й маємо таку картину.
Базар – це не лише робочі місця – це ще доступ українців до свіжих ягід, овочів та фруктів. Адже місцева продукція, особливо та, що швидко псується (наприклад ягоди), майже вся продається саме через базари. І ось це вже дуже погано для держави, якщо ми цей канал продажу прикриємо. Базар зараз годує мільйони людей, які не просять грошей у держави. Це також дає доступ до вітамінної продукції мільйонам мешканців міст.
Отже, виходить, що зараз ці люди, що вирощують ягоди та овочі з фруктами, підуть з протягнутою рукою до держави, а містяни отримають гірший доступ до важливих для імунітету продуктів. Зробити нічого швидко не вийде, бо супермаркети не можуть фізично купити цю продукцію у великої кількості дрібних постачальників. Крім того, вони вміють продавати те, що може зберігатися довго, а ось ягоди, наприклад, вони продавати не дуже вміють і не дуже люблять. Також не вийде швидко створити кооперативи, а особливо зараз, коли збиратися не можна, та й потрібна інфраструктура, яка коштує мільйони. Нарешті в онлайн теж не вийдеш, бо це теж рітейл, і там теж потрібні інвестиції в усе, в т.ч. і в логістику..
Отже, потрібно уряду робити все, щоб забезпечити можливість цивілізованої торгівлі на базарах, бо торгівля буде відбуватися на стихійних ринках. І це вже відбувається, скажімо, на півдні Херсонщини, судячи з того, що мені надсилають фермери. Крім того, коли почнеться сезон (а він вже починається) ранніх овочів та ягід, то населення і сільське і міське, не зважаючи на карантин, буде активно висловлювати невдоволення діями уряди. А це вже нікому не потрібно. Заборонити дуже просто. Складніше щось зробити для забезпечення необхідних умов та безпечності людей. А так не будемо мати ні безпеки, ні грошей. А ще гірше – зруйнуємо виробництва, і наступного року взагалі лишимося без овочів, ягід та фруктів від дрібного виробника.
Мирослав Ліскович. Київ
