Дефіциту медиків ще немає. Але до нього треба бути готовими вже зараз
Міністр охорони здоров’я Максим Степанов навів статистику, що насторожує: станом на 14 квітня в Україні із 3372 лабораторно підтверджених випадків COVID-19 – 594 зафіксовано серед медичних працівників. Тобто серед пацієнтів, інфікованих COVID-19, кожен шостий – медик. Особливо звертає на себе увагу ситуація у Калинівському районі Вінницької області, де станом на 12 квітня із 30 інфікованих – 26 медиків. Хоча при цьому, за інформацією Калинівської РДА, серед медичного персоналу саме інфекційного відділення не підтверджено жодного випадку. Якщо говорити глобально – про дефіцит медичних кадрів поки не йдеться, але в разі загострення ситуації в Україні така проблема може постати, про що розповідав в одному з інтерв’ю гендиректор мережі клінік “Добробут” Олег Калашніков. І краще починати готуватися до цього вже зараз.
Ротація, спецвідбір медиків для роботи з хворими на COVID-19 – у світі шукають вихід
Із високою захворюваністю серед медичних працівників стикаються усі країни, де коронавірусна інфекція стрімко поширюється. Станом на 9 квітня було відомо про те, що в Італії коронавірусом заразилися 12681 медичних працівників, включаючи лікарів, медсестер, лаборантів, водіїв швидкої допомоги, допоміжних працівників. Більше половини заражених медиків – медсестри. Якщо врахувати, що усього в Італії на 9 квітня було 143 126 інфікованих, то виходить, що кожен одинадцятий з них – медик. Це стало найбільшою проблемою, а як її вирішували – написав у Фейсбук Гліб Бітюков, один із лікарів у складі української бригади в Італії.
“Найбільший виклик, з яким стикнулася система охорони здоров'я – це нестача персоналу. Переважно це медсестри та молодші медсестри, які тут виконують багато функцій. Набагато більше, ніж в наших умовах. Тому їх також з інших лікарень регіону перевели на тимчасову роботу сюди. Таким чином перерозподіливши ресурси, отримали більше можливостей ті ізольовані лікарні, які переорієнтували повністю на допомогу інфікованим пацієнтам. Транспортне сполучення обмежене, але це не призвело до такого колапсу з медичним персоналом як у нас, оскільки тут кожен має власну машину”.
Інший приклад із США. Медсестра з України Ірина Кіт, яка працює в одній з найбільших лікарень Нью-Йорка, розповіла “Голосу Америки”, що медиків, які входять в зону ризику, її лікарня перевела до інших відділень. “В інфекційних залишились працювати молоді і здорові. Якщо вони захворіють, то скоріш за все, матимуть легкі симптоми і надалі доглядатимуть за пацієнтами”, – каже Ірина.
МОЗ: медзаклади залучатимуть додаткових працівників за контрактом
Хоч дефіциту медичних кадрів в Україні поки немає, та все ж захворюваність серед медиків за останній тиждень зросла суттєво. Якщо станом на 7 квітня коронавірусну інфекцію зафіксували 172 медичних працівників, то 10 квітня – у 334, 13 квітня – у 530.
Про те, які стратегічні заходи планує МОЗ, аби уникнути дефіциту працівників, на запитання Укрінформу відповів міністр охорони здоров’я Максим Степанов.
“Учора Верховною Радою України були внесені зміни до закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, пов’язаних з COVID-19, де було надано право місцевій владі, зокрема за контрактом, залучати медичних працівників для боротьби з COVID-19. Ми постійно аналізуємо, що відбувається з нашими медпрацівниками для того, щоб всі наші лікарні були максимально забезпечені лікарями і медпрацівниками”, – сказав міністр охорони здоров’я.
Раніше у Міністерстві повідомляли, що залучатимуть студентів-медиків на допомогу лікарням у боротьбі з COVID-19. Ті, хто виявить таке бажання, може заповнити спеціальну анкету. Як розповів Максим Степанов, на сьогодні кількість заповнених анкет, які надійшли до міністерства від студентів, становить близько 1100. Але він наголосив, що студенти залучатимуться не для надання медичної допомоги, а для організаційно-технічних заходів для боротьби з COVID-19.
«Ми тримаємося, бо маємо кілька ліній оборони наших працівників і пацієнтів»
Прикладом того, як зіграти на випередження можливого дефіциту кадрів є Мукачівська центральна районна лікарня. Очільник лікарні Євген Мешко розповів Укрінформу, що випадків інфікування медпрацівників у закладі наразі не зафіксовано. Цьому сприяє продумана організація роботи під час епідемії в закладі.
“Велику роль відіграє правильне управління персоналом, тобто те, як організована робота, логістика всередині закладу. У нас є надійна система руху пацієнтів всередині лікарні, завдяки чому ми захистили більшість відділень від контакту з COVID-19. Оскільки в нас є ПЛР-лабораторія, то ми маємо можливість самі проводити тестування. Пацієнти потрапляють до лікарні після тестування. Для цього маємо окреме відділення, де збираються первинні пацієнти до тестування, і там їм надають медичну допомогу. Тобто ми тримаємося, бо маємо кілька ліній оборони наших працівників і пацієнтів”, – говорить Євген Мешко.
За його словами, про дефіцит кадрів поки не йдеться. “Але ми не чекаємо, поки виникне дефіцит працівників, а формуємо кадровий резерв уже зараз. Спілкуємося з колегами і просимо частину з них брати відпустки – щорічну чи за власний рахунок, як кому зручно, з двох причин: для того, щоб зменшити кількість людей всередині лікарні і сформувати кадровий резерв. Адже зайві люди у відділенні – це ризик поширення інфекції. Лікарня зараз працює у режимі надзвичайної ситуації, тобто лише на невідкладні випадки. Задіяна лише п’ята частина від наших потужностей, тому більшість відділень порожні. Терапевтичні відділення ми звели в одне, і зараз на 100 ліжках знаходиться 10 пацієнтів. Велика кількість персоналу, яка була не задіяна і ходила на роботу, зараз перебуває вдома і не становить загрози медичному середовищу. І водночас це кадровий резерв на випадок, якщо вірус потрапить у лікарню – ми матимемо ким замінити персонал за потреби”, – розповідає керівник Мукачівської центральної районної лікарні. Він додає, що за критичної необхідності до роботи в лікарні будуть залучати всіх, хто може стати у підмозі, – і інтернів, і медиків на пенсії, але сподівається, що цього сценарію все ж вдасться уникнути.
Ще стратегії: «сортування» хворих, продумане залучення лікарів-спеціалістів
Дав коментар Укрінформу і директор Revival Institute for Future, інфекціоніст Вадим Арістов: показник кількості лікарів на 1000 населення в Україні не надто відрізняється від інших європейських країн. Якщо в Україні на тисячу населення припадає 3 лікарі, то в Італії – 4, а в Білорусі – 4,1. І це більше, ніж у Південній Кореї, якій вдалося уникнути італійського сценарію розвитку COVID-19 – там на тисячу людей 2,33 лікарі.
“Але при малій кількості лікарів у Південній Кореї – великий ліжкофонд (12,27 на тисячу населення проти 8,8 в Україні або 3 у США). Це каже про високу ефективність праці лікарів в азійській моделі. Хворих на піку вдалося обслужити і на ліжках звичайних лікарень, і у швидкозведених тимчасових клініках, і у хостелах великого бізнесу. Кількість персоналу наростили за рахунок волонтерів. Жорстке сортування за рівнем тяжкості хворих виявило: лише один з 10 пацієнтів потребує ліжка в лікарні з повним оснащенням. Пацієнтів з помірною важкістю ізолювали в “медичних хостелах”, де на 200 пацієнтів лише 10 «одиниць» медичного персоналу. Ефективність такої моделі при пандеміях потрібно вивчати – можливо, готувати “законсервовані” корпуси з певною медичною інфраструктурою, щоб їх можна було розгортати в разі надзвичайної ситуації через епідемію”, – говорить Арістов.
Щодо того, як вплинути на ситуацію невідкладно, експерт розповідає, що в деяких областях України вже зараз йде мобілізація лікарів з інших закладів у ті, які визначені опорними під час епідемії корона вірусу. “Лікарів перенаправляють на підмогу в заклади лікування COVID-19 на тиждень, де вони і працюють, і проживають. А потім їх розміщують у санаторії чи хостелі для обсервації на два тижні. Але треба врахувати, що зазвичай медики, окрім роботи в державних закладах, ще мають приватну практику, щоб якось виживати в умовах недофінансування галузі. Тож перебуваючи на обсервації, вони втрачають свої основні заробітки. Тому мобілізація кадрів має враховувати особливості роботи медиків в Україні – їм слід надавати гідну грошову компенсацію, яка вираховуватиметься не від державних ставок, а від реального заробітку. Адже без цього лікарі не зможуть утримувати свої родини. Частина просто йтиме у відпустки, і бажаного кадрового посилення ми не отримаємо”, – говорить пан Арістов.
Вони мають це відчути: медик – герой, медик – на війні
На піку епідемії варто буде мобілізувати інтернів і студентів-медиків старших курсів: для значної частини роботи в умовах епідемії не потрібно високої спеціалізації. “Також ми маємо медиків, які пішли з медичної практики для роботи в приватному секторі, і часто – не за спеціальністю,- додає Вадим Арістов. – Це також кадровий резерв, який можливо призвати як військових медиків.
Але щоб мобілізувати медиків реально, а не «на папері», потрібно не примушувати, а створити продуману систему співпраці. Забезпечити їм відповідний престиж у суспільстві, по-партнерськи комунікувати: ось це, мовляв, зробила держава, а це ми не можемо зробити без вашої участі. Якщо ми хочемо, щоб люди пішли в горнило епідемії – потрібно щоби це виглядало, як похід героя на війну, а не як рабство.
І звісно, потрібно, щоб держава і суспільство взяло на себе частину клопоту мобілізованих – навчання, надання засобів захисту, а ще – фінансовий захист – приміром, безвідсоткові кредити, або забезпечення харчовими пайками дітей і батьків”.
Дивлячись у майбутнє, пан Арістов очікує, що після пандемії у світі почнеться підготовка спецбригад для миттєвого реагування на виклики нових загроз. “Медики отримуватимуть додаткову спеціалізацію, щоб бути готовими, що їх перекинуть як десант у місце спалаху. Вони матимуть додаткові навички анестезіолога-реаніматолога або інфекціоніста. Додаткова спеціалізація, звісно, має преміюватися державою, яка натомість матиме впевненість, що її громадяни будуть забезпечені медичною допомогою в разі нової пандемії”, – зазначає експерт.
Юлія Горбань, Київ
