Вчімося заощаджувати “на унітазі”

Вчімося заощаджувати “на унітазі”

Аналітика
Укрінформ
Будь-яка криза може бути корисною “уроками економії”: як нам зберегти звичний спосіб життя, втрачаючи доходи і витрачаючи менше

Втративши зарплату та інший дохід, 57% українців уже за чотири тижні можуть залишитися без грошей на прожиття. При цьому приблизно 7% наших співвітчизників взагалі не зможуть обходитися без додаткового поповнення сімейного бюджету більше тижня. “Запас міцності” частини сімей вичерпається у період від 1 до 5 місяців. І лише трохи більше 6% наших співвітчизників “протягнуть” без поповнення родинної калитки півроку чи й більше. Це – дані опитування дослідницької компанії “Градус”. Опитали 1200 респондентів, у яких поцікавилися: “На скільки часу у вас вистачить грошей, враховуючи можливість впровадження жорсткого карантину?”.

"Зупинка економіки через карантин може призвести до наслідків значно гірших, ніж сама хвороба. І дуже швидко. За місяць люди просто не матимуть за що їсти. І тоді настане справжня трагедія”, – наголосив, коментуючи результати дослідження, колишній міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов. Такої ж думки й деякі інші економісти. Натомість частина експертів переконані: згасання ділового життя упродовж місяця більше зашкодить економіці держави, аніж економікам українських домогосподарств. А ось далі... Потерпатимуть всі. І до цього треба готуватися заздалегідь, аби й справді (перепрошуємо за цинізм) кількість голодних смертей в країні в один момент не перевищила число жертв уханьської пошесті.... Як цьому запобігти? Узагальнюємо поради. 

По кому вдарить коронавірус. Матеріально

Звісно ж, до репрезентативності згаданого дослідження можуть бути питання. Його автори не повідомили ні про алгоритм вибірки, ні про метод проведення опитування, ні про ймовірність похибки. Можна “придратися” і до формулювання головного запитання, яке ставили респондентам. Адже “впровадження жорсткого карантину” не означає “автоматичного” припинення виплат. Без доходів залишилась тільки невелика (поки що) частина українців. Це, передовсім, самозайняті і наймані працівники малого бізнесу, чиї підприємства припинили роботу. Бюджетників наразі “не ображають”: держоргани працюють у “комбінованому” режимі (частина людей – на робочих місцях, частина – дистанційно). Освітяни – навчають дітей онлайн. Медики – головна нині надія країни, причому зарплатня тих із них, хто задіяний у боротьбі з COVID-19, як обіцяють, має зрости. У “групі ризику” хіба що науковці. Вже є інформація про плани відправити у відпустки за свій рахунок співробітників низки дослідницьких установ. У правоохоронців роботи побільшало. Будуть і зарплати.

Комунальники, транспортники, співробітники банків, як і робітники стратегічно важливих промислових підприємств, продовжують працювати. Хоча ризики затримки виплати їм зарплат в умовах карантину посилюються. Але робочі місця не скорочують.

Аграрії – також з роботою. Зірвати посівну – то вже точно на усій країні “хрест” поставити. Для гарантування продовольчої безпеки працюють і переробники. Більше того, частині задіяних на виробництві та у торгівлі українців “біда” дала новий шанс. Зокрема, побільшало роботи, а отже й доходів, у підприємств фармацевтичної галузі, медичної та легкої промисловості, які взялися за виготовлення тестів, масок, захисного спецодягу тощо. У виграші онлайн-сервіси, поштові та інші компанії з “фізичної” доставки товарів.

Ніхто “не чіпатиме” пенсії та інші соцвиплати. Про що свідчать плани щодо додаткових асигнувань для потреб Мінсоцполітики. Зокрема, збільшення на 20 мільярдів гривень фінансування Пенсійного фонду. Частині пенсіонерів, чиї виплати не перевищують 5 тисяч гривень на місяць, навіть пообіцяли додаткову тисячу – як разову допомогу. З травня на приблизно 7 мільйонів українських пенсіонерів чекає традиційна щорічна індексація (+11%). По 500 додаткових гривень щомісяця отримуватимуть ті, кому виповнилося 80. Доплати невеликі, але вони дозволять бодай частково компенсувати витрати на продукти і ліки, які нині так стрімко дорожчають. Тобто, для трохи більш ніж 11 мільйонів українців фактично нічого не зміниться. Більшість із них самі можуть давати іншим уроки виживання на 1600-3000 гривень на місяць.

11 мільйонів українців самі можуть давати уроки виживання на 1600-3000 гривень на місяць
11 мільйонів українців самі можуть давати уроки виживання на 1600-3000 гривень на місяць

Інша справа – активні громадяни, які або взагалі втратять роботу, або принаймні на невизначений час залишаться без зарплатні. Звісно ж, частина із них має в родині інших “годувальників”, котрі продовжують отримувати зарплатню, працюючи у “стратегічних” галузях чи дистанційно, або маючи пенсійні та інші соціальні виплати. Хоча є й сотні тисяч родин, усі дорослі члени яких ризикують найближчим часом залишитися без грошових надходжень. Як розв’язати їхні проблеми? Відповіді на це питання, схоже, наразі немає. То що ж – знову “пісня” про самопорятунок потопельників?..

Як коронавірус “вчить” українців заощаджувати

Навіть у “спокійні часи” левову частку доходів українці витрачали на придбання продуктів. За даними досліджень, від 40 до 44%. Тож аналітики Міністерства сільського господарства США, яке регулярно моніторить витрати родин у більш ніж 100 країнах, з року в рік віддають нам місце у “не почесному” ТОП-10 держав з найбільшою часткою харчів у загальній структурі витрат. А з урахуванням придбання алкоголю і тютюну ми навіть до ТОП-5 іноді потрапляємо. Водночас експерти говорять про закономірність, яка є фактично аксіомою: чим більш розвинена та багатша країна, тим менша частка витрат населення припадає на продукти. Тож і не дивно, що жителі США, Сінгапуру, Великобританії, Ірландії, Канади, Швейцарії, Австралії, Австрії витрачають на їжу менше 10% своїх доходів. Наші європейські сусіди – Польща, Словаччина, Угорщина – не більше 25%. І лише в таких країнах як Ангола, Бангладеш, Нігерія це співвідношення вище, аніж у нас – від 48 до 59%. Спекулятивне зростання цін на харчі, яке почалося із введенням карантину, певно, наблизить структуру наших витрат до таких же показників. Як же за цих умов заощаджувати, аби “розтягнути” гроші на довше?

Поради – справа невдячна й занадто вже “теоретична”. Бо на практиці у кожного свої обставини, свої звички, уподобання та резерви. В сільській місцевості – це одне (українські селяни пережили не один період майже повного безгрошів’я). У містах – інше... Словом, не варто сприймати будь-які “лайфхаки заощадливості” як панацею. Та все ж, декому вони таки можуть знадобитися. Тим паче, що автори порад стверджують: вони, мовляв, допоможуть заощадити до 30% сімейного бюджету.

Радимо, як заощадити на покупках і харчуванні

1. Вирушаючи в магазин, ретельно обдумайте, що потрібно купити. Краще навіть скласти список, аби запастися справді необхідним на найближчі дні, а не піддаватися загальному ажіотажу й хапати з полиць усе, що хапають інші.

2. Особливо не зловживайте багатокілограмовим придбанням продуктів, що швидко псуються. Ковбаса й сосиски з полиць супермаркетів нікуди не дінуться, роботу переробних підприємств не зупиняють. Отже, м’ясні вироби, масло, сир можна буде купити й за 3-4 дні, коли ви знову підете в магазин. Натомість викидати зіпсовані харчі для нинішнього періоду “затягування пасків” – бездумно і небезпечно.

3. Складайте меню на тиждень. Тоді точно знатимете, як раціональніше розподілити продукти. І не викидати зіпсоване “зайво-зварене” й “надміру-куплене”.

4. “Тверезо” оцінюйте потребу у продуктах тривалого зберігання. Не раз бувало, що у періоди дефіциту люди накуповували стільки, що вистачило б і на десятки років. Приміром, подумайте, чи потрібно вам зараз стільки цукру, що вистачить для консервування сотень кілограмів овочів і фруктів? Натомість коштів для того, аби купити дитині весняні вітаміни, не вистачає. Чи, приміром, навіщо зараз купувати 20 кілограмів солі, коли за ці гроші можна придбати два-три кілограми курячого філе? Не раз був свідком, як по селах після чергових сплесків ажіотажу згодовували домашнім тваринам десятки кілограмів зіпсованої жучками та міллю крупи чи вермішелі. У містах же це просто викидають на смітник.

5. Не ходіть по покупки голодними. Тоді принцип “очі завидющі – руки загребущі” спрацьовуватиме набагато рідше.

6. Раніше “знавці” радили не брати із собою на закупи кредитну картку, розраховуючись готівкою. Нині ця порада – шкідлива! Паперові гроші – один із розплідників коронавірусу. Окрім того, доки банківська система країни працює безпроблемно й багато фінустанов послабили вимоги щодо термінів повернення кредитних коштів, фахівці радять не витрачати готівку, а скористатися можливостями пільгового періоду для кредиток, які, до того ж, дозволяють отримувати ще й кешбек.

7. Не забувайте брати з собою дисконтні картки торговельних мереж – щоб заощадити на продуктах і господарських товарах. Щоправда, нині такі можливості обмежені найближчими магазинами. Поїхати в інший кінець міста до “вигідного” гіпермаркету можуть лише власники авто.

Слушний час боротися з ковбасно-сосичною залежністю
Слушний час боротися з ковбасно-сосичною залежністю

8. Не використовуйте напівфабрикати і навчіться (хто не вміє) готувати голубці, котлети, пельмені самостійно. Дешевше й корисніше. Тим паче, якщо бігти на роботу вам не треба - і маєте час для домашніх справ. Це допоможе боротися і із “ковбасно-сосисочною залежністю”. Та із залежністю від солодких газованих напоїв, які можна поступово виводити з раціону, готуючи компоти, узвари, фреші (для останніх необов’язкові дорогі заморські фрукти, використовуйте яблука, моркву, гарбузи...). Домашні страви не містять консервантів, барвників та інших неорганічних домішок. Скористайтесь моментом для того, щоб зробити харчування родини “здоровішим”.

9. Серед можливих лайфхаків – експерименти із випіканням хліба в домашніх умовах. На багатьох кухнях є мультиварки і хлібопічки, які легко впораються з відповідними завданнями. До речі, так уже давно роблять люди, котрі стежать за здоровим харчуванням, оскільки можна випікати хліб, найкорисніший саме для вас і членів родини. Також уже кілька років як практику домашнього випікання відновили по селах. Особливо, невеличких у “глибинці”, куди “фабричний” хліб завозять раз чи двічі на тиждень.

10. Нинішня ситуація допоможе заощадити офісним працівникам, котрі звикли обідати у закладах громадського харчування. На собі відчув – приготування їжі вдома дозволяє неабияк економити.

11. Йдучи до магазину, беріть із собою пакети для покупок, не купуйте їх у магазині. Це також “одвічна” порада. Як і та, що, піклуючись про довкілля, варто взагалі відмовлятися від поліетиленових пакетів і пластикового пакування. У багатьох українців для цього вже є різноманітні екоторбинки та екосумки.

12. Вибирайте товари з нижніх полиць супермаркетів і з далеких кутків стелажів. Перші – дешевші, другі – свіжіші. У магазинах зацікавлені, щоб люди купували дорожчий товар – тому його й розміщують на рівні очей і так, щоб покупець узяв продукт, термін зберігання якого невдовзі закінчиться.

13. Звертайте увагу на продукцію місцевих виробників, адже їхні витрати на транспортування, збут і рекламу значно менші, тому продукти дешевші. Вигідно купувати товари власних марок торговельних мереж. Вони дешевші та більш-менш якісні, оскільки рітейлери намагаються зберегти реноме власних брендів.

14. Купуйте м'ясо і рибу раціонально. Ціла курка коштує дешевше, ніж розрізана на частини, а з лап і крил можна приготувати суп. З недорогої яловичини готуйте безліч смачних страв, при цьому енергетична цінність і вміст корисних речовин будуть такими ж, як і у страв з дорогої вирізки. Не забуваймо про субпродукти – із них теж можна приготувати багато страв. Дешево і “сердито”.

Загалом же – у кожного є свої рецепти заощадження. Не соромтеся ділитися ними із друзями і знайомими. Хоча якщо “невеселий” період затягнеться, жодне “затягування пасків” не допоможе. Без так би мовити “плеча держави”...

Владислав Обух, Київ

P.S.: В одному з наступних матеріалів – про можливості додаткового заробітку в умовах карантину.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-