40% серіалів знімають українською, але мелодрам серед них нуль
Після того, як слова продюсерки телеканалу "1+1" Олени Єремєєвої спричинили черговий мовний скандал, загладжувати його у нас намагалися по-різному. Насамперед громади кинулися переконувати, що упереджень з боку каналу щодо української мови немає, йшлося про суто виробничі процеси. Скандал зам’яли, але осад лишився. Бо що то за процеси, які заважають показувати українцям кіно українською саме в той історичний момент, коли стабільний розвиток україномовного середовища — питання становлення цілої держави?
БРАК ОСВІТИ ЧИ МІЦНОГО ХАРАКТЕРУ?
Торік в ефір вийшли 639 серій українською мовою, тобто близько 40,1% від усіх прем'єрних серіалів українського виробництва, підрахували Media Business Reports, інформаційно-аналітичному виданні про медіабізнес та аудіовізуальну індустрію. Ресурс констатує - українською переважно знімають проекти комедійного жанру, рідше - детективи й детективні мелодрами. 100-відсоткових мелодрам українською мовою поки що в ефірі немає. Але відчувається запит на україномовні «медичні» драми, детективи з елементами мелодрами, ситкоми й комедії, вважають автори дослідження. А питома вага україномовного серіального контенту зростатиме, про що свідчать плани каналів на 2020 рік. Подивимось.
Поки що на українській мові завдяки заявам продюсерки Єремєєвої ніби зависло тавро другосортної в світі серіалів. І на першу, і на другу її заяву соцмережі відреагували бурхливо. Мовляв, тут і спроба виставити акторів розумово неповноцінними, нездатними говорити (працювати) двома мовами, і мовна дискримінація, і спроба заплутати суспільство купою слів, за якими — комплекси української неповноцінності. Скидається на те, що пані Єремєєва, хоч і спробувала пом’якшити тон і знизити градус напруги, нікого не переконала, що насправді думає не так, як говорила спершу “Телекритиці”. І, головне, що така точка зору — нормальна для українського телебачення.
Замість того, щоб бути чесними і відверто визнати свою дискримінаційну політику, телеканал в особі пані продюсерки принижує гідність українських україномовних акторів, вважає Лариса Семирозуменко, акторка і театральний педагог.
“Дуже велика, переважна більшість українських акторів прекрасно і природньо працюють українською, при цьому можуть в побуті розмовляти будь-якою мовою”, - говорить вона. Крім того, палітра технологій, що застосовуються в кіновиробництві, сьогодні така багата, що, якби не титри, ніхто б не здогадався, наприклад, хто зіграв більшість ролей у новому “Захарі Беркуті” - українські актори чи іноземці. Головне — якість, професіоналізм і бажання знімати український продукт. Будь-якого жанру і “тональності”. “Коли ми дивимось американські чи європейські мелодрами у гарному українському дубляжі, чомусь ні в кого не виникає думка про "тональність" звучання української. Це органічно, природньо і сучасно”, - говорить театральний педагог.
Чому ж погоджуються на такі умови актори? Невже їм справді звичка спілкуватися російською в побуті заважає грати українців? Можливо, навчальні заклади, що готують акторів в Україні, погано їх виховують? Адже серед головних завдань факультету театрального мистецтва КНУ театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого є такий пункт: “здійснення культурно-виховної діяльності”.
“Наші студенти на всіх конкурсах читців займають перші місця. І в побуті з 2013 року українською користуються значно більше, не кажучи вже про заняття”, - відверто дивується декан факультету театрального мистецтва університету Василь Білан. Переважна більшість акторів в повсякденному житті спілкуються українською, хоч і не 100%, переконує він, і університет робить для того все можливе. “У нас лишися ще російськомовний курс — гадаю, то був останній набір. Але студенти навчаються українською мовою, російською у них тільки специфічні предмети — сценічна мова, майстерність актора”, - пояснює заслужений працівник культури України. Акторів готували спеціально для театрів російської драми.
Якщо актор професіонал, то природньо зіграє українською, навіть якщо в побуті російськомовний, говорить заслужений діяч мистецтв України, професор кафедри сценічної мови університету імені Карпенка-Карого Любов Підлісна. “Але є категорія людей-флюгерів (і серед наших випускників, на жаль, теж) — гроші роблять свою справу. В інтересах заробітків і популярності можна плюнути собі в душу”, - каже вона. Хоча актори — люди залежні, додає знавець сценічної мови: як режисер звелів, так і роблять. “Але це не нормально і не може бути позицією здорової частини суспільства, - впевнена Любов Андріївна. - Все залежить від наявності у людини “хребта””.
УКРАЇНСЬКУ ДОРОГО НЕ ПРОДАСИ
Але існують же якісь причини, що змушують українські телеканали робити акцент на іноземній мові замість української. На думку Семирозуменко, це питання знаходиться в “бізнесово-політичній площині, пов'язаній з політикою певного каналу”. А ще — комерцією, говорить Олег Коляда, генеральний продюсер, директор кінокомпанії “Format Film”. Сама по собі українська мова не є програшною на екрані, говорить він, і чудово сприймається — не гірше російської. “Але сьогодні більшість продакшнів намагаються залучити якомога більше відомих медійних облич. В основному це російські актори — їх участь різко додає можливостей для продажу серіалу за кордон (в пострадянські країни)”, - пояснює кінопродюсер. На додачу законодавство ніяк не обмежує право на спільні з російськими продакшнами зйомки. Росіяни, за словами продюсера, вільно знаходять партнерів в Україні і дуже впливають на процес зйомок. “Визначають склад акторів, виконавців головних ролей і розмір гонорарів. Найчастіше за домовленістю головних грають російські актори, українців залучають дуже рідко, - розповідає Коляда. - Тобто продукт готується з урахуванням того, що кінокомпанії чи продюсери відразу шукають йому ринок збуту”. Чим він більший, тим кращі прибутки, тобто мова, якою говорять актори в серіалах, залежить від них.
Можна фільми й дублювати. Але це додаткові витрати, і серіал охочіше куплять, якщо їх не передбачається. “Щоб читати дубляж, треба напружуватись. Звуковий сприймається краще, психологічно напружує, глядачеві легше емоційно зануритися в суть фільму”, - говорить Коляда. Але знов таки — навіщо витрачати більше, якщо українці залюбки знімуть серіал російською? От і знімають.
Висловлювання Альони Єремєєвої ще більш образливе саме тому, що подібною логікою керуються більшість наших телеканалів, говорить Лариса Семирозуменко. Але чомусь вигадують маячню про, так би мовити, “російські щелепи” акторів. Просто шукають виправдання, переконана Любов Підлісна. “Багато комедій, зокрема, знятих “1+1”, побудовані на суржику, персонажах-селюках, і це, без сумніву, приниження нації, - говорить професор. - Але народ “хаває”, то й продовжують”. Так з’являється штучний розподіл, тавро: простонародні комедії — для української мови, а вища драматургія їй нібито невластива. “Абсолютна дурниця, їхнє примітивне виправдання, - безапеляційно заявляє пані Підлісна. - Але цю думку нам нав’язують”.
Тетяна Негода, Київ
