Про складну долю українського роду Вигівських
Сьогодні мені випала висока честь почути і побачити у світлинах фрагменти життя і подробиці складної долі українського роду Вигівських, а також взяти участь в акції з підтримки політичного бранця Кремля Валентина Вигівського, що досі перебуває у пазурах агресора і відбуває суворе покарання за сфабрикованою справою у виправній колонії № 11 Кіровської області біля селища Утробіно.
Історії чоловіків однієї родини упродовж століть крізь призму тоталітарного режиму розповіли нащадки і старійшини цієї славетної сім‘ї в Національному музеї історії України у Другій Світовій війні. Валентин Вигівський - український політичний бранець Кремля, ШОСТИЙ РІК поспіль відбуває незаконне покарання у вятському таборі для осіб, що скоїли тяжкі злочини. Перебуває у надскладних нелюдських умовах. Перебуває і гідно бореться. Його рідний дідусь, Степан Вигівський, пережив заслання в Сибіру як ворог народу у 1953-1956 роках. Його прадід, Франц Гарбовський, був репресований у 1937 році і вважається зниклим без вісті (рідні досі не знають, що з ним сталося після того, як його забрало НКВД). Його троюрідний брат, Ян Даманський, загинув у бою у сьогоднішній війні 13 серпня 2014 року.
Фактично, я був єдиний з присутніх у залі, хто бачив Валентина останнім. Це сталося у липні 2019 року, за півтора місяці до мого звільнення. Валентин – справжній герой, взірець спротиву, обдарована та розумна людина, дотепний та принциповий, відповідальний син, мудрий батько. Ми спілкувалися у колонії мало, лише через замкнуті двері, через огорожу двориків для прогулянки, міцні мури, сталевий, колючий дріт та металеві грати, похапцем та під верещання наглядачів «не положено!». Валентин завжди тримався і тримається гідно. З готовністю йшов на допомогу на межі своїх сил, інтелекту та досвіду. Він вистоїть і невдовзі повернеться до родини! Ми переконані у цьому. Усе це я розповів сьогодні у вщерть заповненій кінозалі Національного музею історії України у Другій Світовій війні дивлячись в очі його рідних та гостей заходу.
Дякую працівникам-науковцям музею, його директору Івану Петровичу Ковальчуку за організацію цього заходу.
Дякую Товариству українців Бельгії і особисто Анні Яворській (https://www.facebook.com/anna.yavorska), яка зібрала та передала символічні кошти на підтримку громадян України – політичним в‘язням Кремля. Усю суму, 40 євро, я передав мамі Валентина пані Галині для його сина Кирила.
Незабаром, 12 лютого ц.р. у Варшаві у приміщенні Сейму відбудеться акція на підтримку українських бранців Кремля. Зокрема, виставка репродукцій моїх робіт намальованих у СІЗО «Лефортово» та колонії №11 в Утробіно, акція «Підпиши листа політв‘язневі!». Польські депутати підпишуть листівки, створені на основі моїх робіт, та надішлють їх до російських буцегарень, де незаконно утримують громадян України. Кілька листівок буде підписано і надіслано Валентину Вигівському.
У межах акції відбудеться благочинний інтернет-аукціон оригіналу однієї з моїх робіт у якому візьмуть участь мешканці Польщі та іноземці. Ця ідея належить віцемаршалці Сейму Польщі Малгожаті Госєвській. Усі кошти, отримані на аукціоні, будуть перераховані на підтримку родин політв‘язнів Кремля.
Я надзвичайно вдячний пані Малгожаті Госєвській та послу України у РП Андрію Дещиці за організацію цієї акції, глибоке розуміння суті й наслідків війни та долі окремих людей у ній, а також за нестримне бажання допомогти простим людям. А Укрінформу - за можливість бути приутнім особисто під час цієї акції у Варшаві.
Тримайся друже Валентине! Світ з тобою!
Роман Сущенко
FB
реклама