Природа в шоці від такої зими

Природа в шоці від такої зими

Аналітика
Укрінформ
Ведмеді так і не заснули, зате троянди розцвіли. Але “розсинхронізація” життєвих циклів для деяких видів тварин і рослин може стати загрозливою

Нинішня зима, схоже, всерйоз вирішила запам’ятатися нам аномально теплою погодою. 2 лютого у Києві температура піднялася до рекордних +10,7 градусів, і цей день став найтеплішим за всю історію метеоспостережень, кажуть метеорологи. У Центральній геофізичній обсерваторії імені Бориса Срезнєвського кажуть, що середньодобова температура досягла +7,9°С, і за кліматичною нормою таке значення відповідає температурі кінця першої декади квітня. І якщо нас такі погодні вибрики просто дивують, то для природи це непередбачуване випробування.

Внаслідок теплої погоди у багатьох тварин збилися сезонні налаштування: просинаються ведмеді, їжаки, а птахи залишаються зимувати в Україні. Укрінформ вирішив детальніше дізнатися про те, як реагує природа на таку аномальну погоду.

Ведмеді вже не сплять, а птахи готуються до весільного сезону!

Не буде перебільшенням сказати, що для деяких тварин нинішня зима стала справжнім шоком. Чи не найбільше її відчули на собі ведмеді. Коли за вікном був уже кінець грудня, тваринам усе ніяк не вдавалося заснути. У національному природному парку «Синевир», що в Карпатах з 32 ведмедей заснули лише четверо. Днями в реабілітаційному центрі бурого ведмедя у Синевирі виклали милі фото, як тварини раділи снігу.

У природному парку «Синевир» з 32 ведмедей заснули лише четверо
У природному парку «Синевир» з 32 ведмедей заснули лише четверо

На Житомирщині ведмеді, які все ж таки спали у барлозі від листопада уже прокинулися. Власник притулку Олександр Леонов розповів кореспонденту Укрінформу, що тварини спокійно собі гуляють і гріються на сонечку. Щоб ведмеді добре перенесли весь цей форсмажор, їх годують овочами, фруктами, рибою, вареними яйцями, горіхами, медом.

А тим часом на іншому кінці Україні, на Херсонщині, у заповіднику Асканія-Нова стався бейбі-бум: в середині січня там народилося восьмеро маленьких бізонів, повідомляє НТН. Зазвичай малята в бізонів з’являються навесні або влітку, але через теплу погоду все змінилося. Тепер для них важливо, щоб і надалі погода протрималася теплою, без значних морозів.

Тепло позначилося і на поведінці птахів. Співробітник Дунайського біосферного заповідника України Максим Яковлєв розповів на своїй фейсбук-сторінці, що огляд заповідника приніс багато орнітологічних сюрпризів. “Замість хуртовин та хрещенських морозів нас зустрічали сонце, мухи, квітучі кульбаби та теплолюбові види птахів, що в цей час мають зимувати в екваторіальній Африці. Шлюбне воркотіння горлиць та пісні синиць говорили, що календар показує не вірно і на вулиці весна”, – пише Яковлєв.

Він додає, що під час обліку разом з колегами відмітив кілька видів птахів, які раніше не фіксувалися в заповіднику під час зимівлі – чапля жовта, горобець чорногрудий (іспанський), пелікан рожевий, косар. Деякі пернаті вже навіть підготувалися до шлюбного сезону: “Крячки білощокі, які також є дальніми мігрантами та більшість з яких зимує на півночі Африки, взагалі вже знаходилися на гніздовій території та вбралися в шлюбне вбрання. В дельті Дунаю також відмітили досить велике скупчення пелікану кучерявого – зникаючого в межах України та Європи виду. Ми відмітили одночасно 155 особин цього виду. А це близько 1,5% світової популяції виду. Зазвичай птахи цього виду тримаються поодиноко чи невеликими групками. Таких скупчень ми навіть влітку не бачили”, – каже науковець. Що ж буде з птахами, якщо зненацька настануть морози? За словами Яковлєва, птахи досить добре пристосовуються до змін погодних умов – їм більше загрожує нестача їжі, яку можуть спричинити холоди.

Через аномальну теплу зиму прокинулися і менш приємні створіння – кліщі. Тож у Держпродспоживслужбі закликають бути обережними тих, хто полюбляє гуляти в цю пору на природі, і наголошують, що особливо вразливими до кліщів є собаки, яким через укуси переноситься, передусім, небезпечна хвороба лептоспіроз.

Троянди, рододендрон та гриби досить непогано себе почувають

Про те, як тепла зима і відсутність снігу, може позначитися на врожаї, Укрінформ писав раніше. Якщо коротко, то через теплу погоду у деяких культур несвоєчасно розпочався період вегетації, а ще – в теплі надзвичайно активно почали розмножуватися гризуни, які шкодять врожаю. Але далі про більш приємні наслідки теплої погоди взимку. Користувачі фейсбук цими днями діляться своїми спостереженнями за природою в садах і лісах. Приміром, біолог Валерій Кеменов із Запоріжжя опублікував фото з острову Хортиця за 31.01.2020, де зараз цвiте пшiнка, ростуть гриби, мохи та лишайники.

Олександр Сергієнко, директор київського “Інституту міста” та завзятий садівник теж поділився у Facebook фотографіями свого саду, де ось-ось розцвіте морозник і рододендрон.

А тим часом у Ботанічному саду Одеського національного університету зацвіли підсніжники і троянди та вже пробиваються крокуси, про що повідомляє “Думська”. За словами провідної спеціалістки ботсаду Асі Голокоз, квітучі підсніжники у січні для Одеси це норма, а от що є дійсно аномальним – так це цвітіння троянд. «На початку зими троянди мали скинути листя і квіти, заснути, – зазначає Ася Голокоз. – Замість цього вони продовжують цвісти, вегетація йде повним ходом». Для троянд це не дуже добре, бо вони витратять зараз багато сил і погано цвістимуть наступного року, каже співробітниця ботсаду.

Про те, чи може мати аномальна зима негативні наслідки для природи в цілому, Укрінформ запитав у виконавчої директорки ГО “Екодія” Наталі Гозак:

“Такої теплої зими одні птахи залишаються у нас на зимівлю, а не летять на Південь. Наприклад, рожеві пелікани лишились на зимівлю на Одещині. Інші птахи зарано починають гніздування, очікується, що риба зарано піде на нерест цього року. Їм всім не просто загрожує нестача їжі чи занизька температура у випадку заморозку – погодна аномалія збиває звичні життєві цикли цих видів, і відповідно, всіх пов'язаних з процесів. Тож найбільш несприятливим є "розсинхронізація" річних життєвих циклів між різними залежними між собою видами. Наприклад, з появою квітів-першоцвітів мають з'явитися і комахи-запилювачі. Але життєві цикли одних налаштовані на зміну температури, а інших – на зміну довжини дня. Тож обидва види залишаться у програші й можуть мати серйозні проблеми. Чи вистачить їжі тим хижакам, що полювали на рожевих пеліканів на старих місцях їх зимівлі? Чи матимуть птахи достатньо їжі в ранній сезон, якщо їх пташенята теж з'являться зарано? Як сезонні коливання рівня води в Дунаї вплинуть на мальків, що зазвичай з'являлися пізніше?... Ми ще не знаємо точно, але скоріш за все – негативно. Якби зміна клімату відбувалася повільніше, ці види могли б адаптуватися. А із сучасними темпами, є всі шанси і надалі втрачати нашу флору і фауну, 60% якої вже втрачено за останні 50 років”.

Юлія Горбань, Київ

Перше фото: Patty Bauchman/Barcroft Images

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-