П’ятий форум патріотичних справ “Ми — українці!” відкрився у Києві

П’ятий форум патріотичних справ “Ми — українці!” відкрився у Києві

Укрінформ
П’ятий форум українських патріотичних справ “Ми — Українці!” відкрився 6 грудня у Києві. Форум працюватиме два дні — 6-7 грудня — і зібрав понад сотню представників з різних регіонів держави.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Як наголосив директор Міжнародної благодійної установи “Центр національного відродження” Тарас Рондзістий, за час, що минув від попереднього форуму, з’явилася нова стратегія патріотичного виховання, вона була ухвалена 18 травня цього року. Він також зазначив, що Міністерство освіти, за наполяганням Форуму, створило сектор національно-патріотичного виховання, був оголошений конкурс на посаду його керівника.

“На жаль, конкурс був незавершений і не визначив переможця, тож справа з цим затримується. Я думаю, що після цього нашого форуму ми отримаємо певну підставу з’ясувати, чи питання національно-патріотичного виховання в системі освіти буде пріоритетом і матиме належну увагу, чи відійде на другий план”, - підкреслив Рондзістий.

Своєю чергою Тарас Гребеняк, голова Наглядової ради МБУ “Центр національного відродження”, зазначив, що Форум збирає людей, які не байдужі до теми різноманітних патріотичних проєктів, що розвивають Українську державу і громадянське суспільство адже тут можна поділитися досвідом, дізнатися щось нове.

“І якщо дотепер ми займалися лише темою патріотичного виховання, то на цьому форумі буде озвучено кілька цікавих проєктів, пов’язаних з економічною сферою, темою організації кооперативного руху — чи то у фінансовій сфері, чи в системі агробізнесу, що також дає можливість сформувати спільноту на локальному рівні, яка може представити нові ідеї, нові проєкти, стати самодостатньою і успішною. Тут буде представлено проєкти, які вже працюють і мають тривалий розвиток і успіхи”, - сказав Гребеняк.

З відкриттям Форуму розпочала роботу стратегічна сесія “Нові виклики і горизонти патріотичного виховання”.

Читайте також: У Литві відзначили річницю внесення «петриківки» до нематеріальної спадщини ЮНЕСКО

Відкриваючи сесію, Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам’яті, зазначив, що в Україні відчутно змінюються суспільні оцінки минулого, наприклад постійно зростає відсоток тих, хто визнає Голодомор геноцидом.

“За останніми опитуваннями Соціологічної групи “Рейтинг”, проведеними цього року, 82% громадян вважають, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом. За іншими опитуваннями тієї ж групи”Рейтинг” станом на 2018 рік 51% опитаних згодні з тезою про те, що під час Другої світової війни воїни ОУН та УПА захищали свою батьківщину, рівень підтримки цієї тези порівняно з 2012 роком зріс у півтора раза”, - сказав Тиліщак.

Він підкреслив, що сьогодні в Україні триває війна пам’яті із комуністичною, російсько-імперською пропагандою.

“Приклад, про який можна говорити, той, що в багатьох виданнях, матеріалах зустрічаються спогади про те, як фронтовики, що пройшли Другу світову війну, не бажали ділитися своїми спогадами. Це небажання показує, що їхня зокрема, пам’ять йшла врозріз з офіційною пропагандою і пропаганда змушувала їх замовкнути. Сьогодні ми не маємо права допустити, щоб пропаганда змусила замовкнути нашу пам’ять”, - наголосив Тиліщак.

За його словами, для цього треба більше дізнаватися про своє минуле.

“Знання про минуле повинне вийти поза межі шкільного підручника. Ми говоримо про децентралізацію, про розвиток місцевих громад. Очевидно, що формування національної, державної ідентичності повинне бути пов’язане із зміцненням своєї місцевої, локальної ідентичності. Для цього треба сприяти зацікавленню минулим - свого краю, міста, села, родини, - щоб люди не ставали жертвами пропаганди. Тому що знання цієї історії заперечуватиме ту пропаганду, яка нав’язується іззовні”, - підкреслив він.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-