Медіафорум у Варшаві: гендиректор Укрінформу назвав три етапи просування фейків у соцмережах

Медіафорум у Варшаві: гендиректор Укрінформу назвав три етапи просування фейків у соцмережах

Фото
Укрінформ
В інформаційній війні, яку Кремль веде проти України у соцмережах, можна виділити три етапи.

Про це заявив генеральний директор Укрінформу Олександр Харченко на міжнародній конференції на тему “Медіа майбутнього” у Варшаві, виступаючи під час дискусійної панелі “Роль медіа у світі фейкньюзів”, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Для нашої країни колосальна проблема – це фейки, а основним виробником фейків є Росія. Вони (росіяни - ред.) постійно вчаться і вдосконалюються”, - сказав Харченко.

Він наголосив, що за останні роки можна виділити декілька етапів інформаційної активності Росії проти України в соцмережах. Зокрема, на першому етапі одним із головних каналів імпорту російської пропаганди в Україну були російські соцмережі “вКонтакте” та “Одноклассники”. Як зауважив гендиректор агентства, за часів президентства Петра Порошенка через соцмережі була зроблена спроба організації Майдану проти чинної української влади, в той час як на Донбасі відбувались активні бойові дії.

“В інтернеті було створено цілу мережу протестних груп, що чітко координувалася з Москви. Але спробу було зірвано”, - наголосив Харченко.

Читайте також: У законі щодо протидії фейкам будуть запобіжники тиску на медіа — МКМС

За його словами, на другому етапі у Youtube та Facebook активізувалися блогери з відверто проросійською орієнтацією. При цьому, під такого блогера створювалося квазімедіа, яке поширює російську пропаганду.

Третім етапом гендиректор Укрінформу назвав появу і активний розвиток в Україні месенджера Telegram, який спочатку з’явився в Росії і навіть нібито зазнав там переслідувань.

“Рік тому розпочалась операція з імпорту Telegram в Україну, була створена значна кількість анонімних сіток-каналів, вкладено колосальні кошти у виведення анонімного контенту з Telegram у мейнстрім-медіа”,- констатував Харченко.

Він додав, що головна особливість каналу полягає в повній анонімності та високій таргетованості аудиторії, що дало можливість вивести маніпуляції на новий рівень.

Харченко повідомив міжнародних колег про те, що з початком агресії Росії проти України проблема фейків та дезінформації стала для України настільки гострою, що це викликало природну потребу в спеціальних проєктах, найяскравішим з яких на сьогодні став Stopfake.

Як зауважив гендиректор агентства, Укрінформ починає свій проєкт боротьби з фейками.

“Ми плануємо втілити в життя інноваційне технологічне рішення: аби максимально обмежити деструктивний вплив таких циклічних фейків, та й усіх інших, створимо спеціальний додаток для смартфонів і комп’ютерів - Defake”, - повідомив гендиректор Укрінформу.

Він пояснив принцип дії Defake. Програма в автоматичному режимі зчитуватиме будь-який текст, який з’являється на екрані комп’ютера чи смартфона користувача, а при виявленні ключових слів, які вказують на можливий фейк, виділить ключове з цих слів окремим кольором, як активне посилання. Натискаючи на нього, користувач нікуди не переходить, а бачить на тій самій сторінці над виділеним словом маленьке напівпрозоре віконце, у якому викладені основні факти щодо цієї інформації.

Читайте також: Україні важливо не допустити повернення російських ЗМІ – співзасновник StopFake

Харченко також повідомив, що українська влада в рамках боротьби з дезінформацією на період ведення бойових дій та окупації частини території України планує законодавчо ввести поняття “дезінформації” і передбачити жорсткі санкції для медіа за її поширення. Також передбачається запровадити посаду омбудсмена з питань інформації, який протидіятиме дезінформації, посилити відповідальність за поширення журналістами фейків, а також створити самоврядну організацію, яка розробить для працівників ЗМІ рекомендації щодо професійних стандартів та етики і слідкуватиме за їх дотриманням, а також захищатиме медійників.

Інформація про можливість реагування державою на дезінформацію викликала жваве обговорення серед учасників конференції. Зокрема, виконавчий директор DPA, президент Європейського альянсу інформаційних агентств (EANA) Пітер Кропщ висловив сумнів в доцільності втручання держави в роботу ЗМІ у цьому контексті, зазначивши, що він кардинально проти існування “міністерства правди”.

Утім, позицію гендиректора Укрінформу рішуче підтримав президент Польського агентства преси (РАР) Войцєх Сурмач. Він звернув увагу колег-медійників, що Україна перебуває у стані реальної війни.

“Це повністю інша ситуація, ніж в інших країнах. Це дуже важлива справа для всіх нас, ми маємо усвідомлювати загрози, які є в Україні. У нас мир, а в Україні – перманентна ситуація війни, а тому ми маємо зрозуміти позицію України щодо регулювання медійного простору”, - наголосив Сурмач.

Виконавчий директор DPA усе ж погодився, що ситуація в Україні є іншою, ніж в інших країнах, а тому має свої особливості.

Кропщ також підкреслив, шо проблема появи великої кількості недостовірної інформації є загальносвітовою. Тому у DPA три роки тому з’явилися фахівці з верифікації новин.

Учасники дискусії зійшлися на тому, що основними завданнями ЗМІ, у тому числі провідних інформагентств, є навчання аудиторії медіаграмотності та здатності розпізнавати фейкові новини.

У свою чергу генеральний директор албанського інформагентства ATA Арнела Краснічі наголосила, що у професійних медіаоб’єднань, таких як EANA, є більше можливостей протидіяти дезінформації.

“Голос усієї команди звучатиме потужніше”, - підкреслила вона.

Укрінформ є членом EANA від України з 1995 року. Альянс об’єднує понад 30 інформагентств країн Європи. Разом з 12-ма іншими європейськими агентствами Укрінформ підписав у Тирані резолюцію “Інформаційні агентства проти фейкових новин”.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-