Віртуози-виконавці чи знавці мистецтв: кого виховувати в мистецьких школах?

Віртуози-виконавці чи знавці мистецтв: кого виховувати в мистецьких школах?

Укрінформ
Комітет ВР на виїзному засіданні в Луцьку обговорив реформи в мистецькій освіті

Децентралізація не лише не зупинила роботу мистецьких освітніх закладів у регіонах, а й навпаки – надає більше можливостей для їх розвитку.

Про це йшлося під час виїзного засідання Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, проведеного у Луцьку Волинської області.

Засідання проходило за участі Міністерства культури, молоді та спорту України (МКМС). Депутати та фахівці обговорювали актуальні проблеми розвитку мистецької освіти, а також функціонування закладів культури в Україні. За два дні члени комітету мали змогу відвідати найвизначніші культурні місця Волині. Зокрема, Музей сучасного українського мистецтва Корсаків, Замок Любарта, а також літературно-меморіальний музей Лесі Українки.

"МИ ХОЧЕМО, ЩОБ В ОТГ БУЛИ МУЗЕЇ Й БІЛІОТЕКИ"

А розпочалося засідання комітету у Волинській обласній раді. Там члени комітету з інформполітики, заступник очільника МКМС Ірина Подоляк, представники Волинської облдержадміністрації, а також фахівці в культурній сфері обговорили ті виклики, які наразі стоять перед мистецькою освітою в Україні. Торкнулися й проблем, з якими стикаються  працівники культури у Волинській області.

Відтак, у 2019 році мережа мистецьких шкіл в Україні налічує 1317 закладів, в яких навчаються 312 тисяч дітей шкільного віку. Головні напрямки – музичне, хореографічне, художнє, театральне, вокальне, циркове мистецтва. У сільській місцевості працюють 254 мистецькі навчальні заклади, у яких навчаються трохи більше як 30 тисяч учнів. Усі школи перебувають у комунальній власності та фінансуються з місцевих бюджетів.

За інформацією МКМС, у 2018-2019 навчальному році відкрито 15 нових шкіл. Тож побоювання щодо закриття мистецьких шкіл у зв’язку з децентралізацією не підтвердилося.

Ірина Подоляк
Ірина Подоляк

“Моє звернення від новоствореного міністерства, і колег депутатів, з якими ми вже працюємо разом, полягає в тому, що не буде ні Волині, ні Полісся, ні Галичини, ні Слобожанщини, якщо у нас будуть тільки добрі дороги, хороша медицина, освіта і будуть задоволені наші людські базові потреби – адже вони є неповними без гуманітарного простору. Людям просто буде нецікаво жити. Коли людина не має можливості розвиватися, думати, дискутувати, тоді припиняється життя. А гуманітарна сфера – це все те, що ми називаємо культурою, бо культура – це не тільки театри, музеї, бібліотеки, танці й малюнки. Культура – це ідеологія, тому що дорога, яка веде в нікуди, вона, в принципі, не потрібна. Ми хочемо, аби в наших ОТГ, квітучих селах у майбутньому були музеї, бібліотеки, будинки культури, і вони були майданчиками для діалогів», – зазначила під час засідання Ірина Подоляк.

До слова: у Волинській області, за даними Державної служби статистики України, кількість мистецьких шкіл не змінюється з 2010 року – їх 37, з них лише 4 працює в сільській місцевості.

Голова комітету ВР Олександр Ткаченко у своїй доповіді зазначив, що крім додаткових прав, які отримують ОТГ під час децентралізації, вони повинні були б мати й відповідні зобов’язання, насамперед – перед майбутніми поколіннями.

Олександр Ткаченко
Олександр Ткаченко

“Місцеві органи влади вже зараз могли б сформувати частину доходів з місцевих бюджетів на розбудову інфраструктури культури, в тому числі на збільшення фонду оплати праці закладів культури, зокрема через запровадження грантових форматів підтримки проектів”, – підкреслив Ткаченко.

За його словами, культура повинна мати свої KPI (ключові показники ефективності), бо коли говорять про культуру, питання надання культурних послуг, власне оцінки того, що мають надавати заклади культури – постає в першу чергу.

“Без сильної, потужної культури немає сильної економіки”, – мабуть, найулюбленіша фраза Олександра Ткаченка, яку він постійно повторював протягом двох днів засідання.

Після засідання делегація відправилася знайомитися з культурним надбанням Луцька.

МУЗЕЇ "У ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ"

Першим місцем, яке відвідали народні депутати, був Музей волинської ікони. Це єдиний в Україні музей, який представляє самобутню регіональну школу волинського іконопису. Збірка музею нараховує більш як 1,5 тис. пам’яток сакрального мистецтва, серед них: понад 600 ікон XVI –XIX ст., предмети металопластики (шати ікон, церковне начиння, іконки), декоративної різьби (царські врата, кіоти ікон) та скульптури.

Холмська Чудотворна ікона Божої Матері
Холмська Чудотворна ікона Божої Матері

Члени комітету ознайомилися з унікальною колекцією ікон та творами сакрального живопису. Особливе зацікавлення викликала Холмська Чудотворна ікона Божої Матері, яка вважається перлиною музею.

Під час екскурсії музеєм депутати та фахівці обговорили питання збереження культурних цінностей в музеях України.

Музей волинської ікони
Музей волинської ікони

Відтак, за останніми даними Державної служби статистики, протягом 2017 року в Україні діяли 574 музейних заклади. Однією із проблем музеїв є оплата праці музейних працівників, яка є однією із найнижчих, навіть у порівнянні з іншими працівниками культури. У Волинській області налічується 16 музейних закладів, і зберігається 257 767 музейних предметів державної частини Музейного фонду України.

Ірина Констанкевич
Ірина Констанкевич та Олександр Ткаченко

Народна депутатка Ірина Констанкевич зазначила, що у плані фінансування українські музеї перебувають «у пострадянському просторі». Також вона наголосила на проблемі зношеності матеріально-технічної бази музеїв, і на необхідності проведення в них капітальних ремонтів.

ЧИСЛО БІБЛІОТЕК ЩОРІЧНО ЗМЕНШУЄТЬСЯ

Наступним місцем, куди завітали народні депутати, стала Центральна міська бібліотека для дітей і дорослих. Унікальна вона своєю сучасністю та модерновістю. Тут проходять різноманітні цікаві заходи, майстер-класи, екскурсії. Бібліотека регулярно запрошує до себе письменників – на зустрічі з усіма охочими.

У бібліотеці встановлено телевізори, які використовують, як носії рекламної інформації. За їх допомогою анонсуються різноманітні заходи, які проходять у Луцьку. Луцька міська адміністрація активно фінансово підтримує культурні проекти, які започатковує бібліотека.

Пишаються працівники Центральної бібліотеки і своєю «сенсорною кімнатою» для дітей з інвалідністю.

Загалом, станом на 1 січня 2019 року в Україні налічувалося 15656 публічних бібліотек (разом із філіями). Але кількість цих закладів щорічно зменшується. Загалом, за період 2008-2018 років 2687 бібліотек було закрито. Тож, як зазначила заступник міністра МКМС, людей потрібно заохочувати різноманітними методами читати книжки. На її переконання, треба влаштовувати в бібліотечних закладах таку атмосферу, щоб кожен захотів сюди прийти та дізнатися щось нове для себе.

“В Україні 60% людей за рік не прочитують жодної книги… Ви розумієте, з чим це пов’язано. Якщо людина читає, то у неї є потреба в книжці. Якщо є книжка, і її за рік в сільській громаді візьме одна людина, то це ж теж не показник”, – сказала Ірина Подоляк.

ЗАНЯТТЯ КУЛЬТУРОЮ МАЄ СТАТИ МОДНИМ

Центральним місцем для зустрічі та обговорення питань порядку денного була обрана одна із найкращих мистецьких шкіл Волині.

Як наголосила депутатка Ірина Констанкевич, це та школа, де впродовж десятиліть формується найкращі традиції мистецької освіти.

“Загалом, Луцьк був обраний не випадково. Бо, на жаль, децентралізація показує: є як негативний, так і позитивний досвід. Ми ж хотіли говорити не тільки про те, що ми маємо в негативі, а й про те, що є позитив, який потрібно через «пілот» переносити на інші регіони, і щоб цей позитив працював”, – пояснила вона.

До обговорення були запрошені представники Львівської, Тернопільської, Житомирської, Рівненської, Київської, Миколаївської та Волинської області.

Під час зустрічі радник Луцького міського голови Ігор Поліщук розповів про започатковану містом акцію, де відзначають найуспішніших учнів мистецьких шкіл. На одній з останніх було вручено 7 призів по 5 тисяч гривень, і 38 призів по тисячі гривень. Подібна ініціатива започаткована й для працівників культури.

Ігор Поліщук
Ігор Поліщук

“Ми прагнемо заохочувати дітей, ми хочемо показувати, що заняття культурою – це модно, це корисно, це те, що впливає на розвиток особистості, на розвиток характеру”, – наголосив Ігор Поліщук.

ОСВІТА ЯК БІБЛЕЙСЬКІ ЗАПОВІДІ?

Під час відкритого засідання комітету ВР стало очевидно, що працівники культури скептично ставляться до реформування мистецької освіти, зокрема до запровадження нових стандартів та більш сучасної системи навчання. На їхню думку, потрібно насамперед міняти якість освіти, а не змінювати один формальний підхід до неї на інший.

За словами Ігоря Поліщука, та мистецька освіта, яка є у нас сьогодні в Україні, формувалася десятки років, вона виховала тисячі професійних музикантів, і, перш ніж її реформувати, потрібно дуже ретельно розібратися в цьому питанні.

Водночас заступниця очільника МКМС зауважила, що зміни в мистецькій освіти обов’язково мають бути. Зокрема, потрібно визначитися, чи в мистецьких школах мають виховувати лише високих професіоналів, чи також і людей, які просто хочуть розумітися в мистецтві.

«Нам треба дати відповідь: чи ми хочемо виховувати в мистецьких школах самих тільки віртуозів – тоді це зовсім інші методи та методики. Чи ми хочемо готувати віртуозів «у тому числі», але є й інші діти, учні, які йдуть вчитися в мистецькі школи, і, можливо, не хочуть бути віртуозами, а хочуть розумітися на мистецтві», – наголосила пані Ірина.

Викладачка мистецької школи, заслужений працівник культури України Ірина Циганкова порівняла зміни в мистецькій освіті зі змінами заповідей у Біблії, яким вже понад 1000 років. “Заповіді ніхто не хоче і не збирається міняти, хоча світ розвивається”, – резюмувала вона.

КУЛЯ З ТЕЛЕВІЗОРАМИ

Після тривалих дискусій про реформування мистецької освіти народні депутати вирушили на екскурсію до Музею сучасного українського мистецтва Корсаків. Тут організатори змогли поєднати музей з розважальною зоною, і це виявилося надзвичайно вдалим.

Музей сучасного українського мистецтва Корсаків
Музей сучасного українського мистецтва Корсаків

У музеї представлено роботи понад 100 видатних митців (більш як 800 арт-об’єктів) – живопис, графіка, скульптура, інсталяція, відеоарт. Тут зібрана колекція творів мистецтва найкращих українських авторів ХХ-ХХІ століття.

Наразі родзинкою музею стала незвична виставка: у центрі приміщення стоїть велетенська куля, сформована зі зв’язаного між собою текстилю та кількох телевізорів. Це – проект MEDIAHUMAN львівського митця Михайла Барабаша.

У музеї часто проходять виставки, майстер-класи та фестивалі.

Депутати були вражені, наскільки сучасним є музей, і наскільки вдало тут все розташовано та поєднано.

Замок Любарта
Замок Любарта

Наступного дня з самого ранку делегація вирушила до візитівки Луцька –Замка Любарта. Разом з іншими старовинними спорудами замок Любарта входить до державного заповідника «Старий Луцьк».

Нардепи мали змогу піднятися на В’їзну вежу Луцького замку, з даху якої відкривається чудовий вигляд на територію Луцька, а також подивитися кілька музейних експозицій. Найцікавіша з них – виставка дзвонів, де зібрано десятки дзвонів із різних куточків світу.

Має Луцький замок і підземелля, спустившись у яке можна побачити фундаменти церкви Івана Богослова, виставку цегли та давніх кахлів.

ЛЕСЯ УКРАЇНКА В КОМІКСАХ

Завершальним пунктом виїзного засідання став літературно-меморіальний музей Лесі Українки, що знаходиться у селі Колодяжне Волинської області. Там нардепи обговорили завдання по відзначенню ювілею Лесі Українки у 2021 році.

Заступниця міністра МКМС наголосила, що для того, щоб “повернути Лесю Українку в кожну хату”, мають бути зняті фільми та телепрограми, видані комікси про письменницю, які будуть цікавими, пізнавальними та корисними для дітей.

Ірина Констанкевич у свою чергу презентувала двомовні видання «Лісової пісні» (українсько-польське, українсько-німецьке та українсько-англійське), підготовлені науковцями СНУ імені Лесі Українки.

Під час відвідин музею нардепи мали змогу послухати фольклорні композиції та поезію у виконанні представників місцевих творчих колективів.

Культурних надбань в Україні не бракує, головне – вміти правильно ними розпорядитися. Ось головний підсумок виїзного засідання парламентського комітету.

Ініціатором засідання стала нардеп Ірина Констанкевич, яка сама родом із Луцька.

Народні депутати почули думки тих, хто найбільш наближений до культурної сфери. Тепер справа – за законодавцями, які мають визначитися: як надалі реформувати мистецьку освіту й культурну сферу в цілому.

Вікторія Шевченко. Луцьк-Київ

Фото: Володимир Тарасов, Укрінформ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-