Як не почуватися вимушеним переселенцем у своїй країні?

У гуртожиток Херсона, де живуть вимушені переселенці, завітала 23 жовтня у межах своєї робочої поїздки в область міністерка у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Оксана Коляда.

Тут, власне, поряд два гуртожитки, де на окремих поверхах живуть родини вимушених переселенців – ремонт у кімнатах зробили за кошти ЄС.

На четвертому поверсі гуртожитку на вулиці Комкова, просто у вузькому коридорі, Оксану Коляду зустріли зранку ті, хто не був на роботі, зокрема, молоді мами з дітьми. Відразу почали розповідати про те, що «болить»: доводиться тягати візочки нагору сходами, бо ліфта тут нема. Просили виділити місце на першому поверсі, де б їх лишати – відмовили. «Приміщень немає – кажуть, беріть як приватний підприємець кімнату в оренду», - скаржиться одна з жінок.

Інша розповідає, що її молодша сестра змушена платити за навчання в аграрному університеті, бо не вистачило бюджетного місця: «А в матері нас п’ятеро, крім того, моя сестра ще й донька атовця, він військовослужбовець». І міністр Коляда, і голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв, який її супроводжував, пообіцяли вирішити проблему. Оксана Коляда каже, що звернеться із цим питанням у Міносвіти. «Там проблема, що немає квоти для всіх пільгових категорій, тому доводиться звертатися за додатковими місцями», - пояснює вона.

Коляда цікавиться, чи мають лікарні необхідні потужності, щоб надавати медичні послуги вимушеним переселенцям. Жінки кажуть, що проблем у лікарнях щодо цього немає. Проте під час розмови виявилось, що не всі дорослі ще уклали угоди з лікарями.

Так само люди розповідають, що наразі вони працевлаштовані. Міністерці також передали звернення про проблеми від тих, хто на той момент на роботі і не має можливості розповісти про них особисто.

Далі гостей запросили на каву на спільну кухню. Голова ОДА Юрій Гусєв просить каву без цукру: «Я ж худну». Тут же всі починають обговорювати проблему зайвої ваги, діляться власним досвідом.

Люди розповідають про те, що ввечері обговорюють на цій кухні між собою.

«Увечері, коли їсти готуємо, черга біля електричних плит. Газові плити навіть завезли, проте не встановили, бо не отримали дозволів», - розповідають місцеві господині. Голова ОДА обіцяє вивчити питання з «Херсонгазом». Опалення взимку гарне, запевняють мешканці гуртожитку.

Люди цікавляться програмами придбання житла для внутрішньо переміщених осіб, чи зможуть вони приватизувати кімнати, у яких зараз проживають, чи не виселять їх звідси, яка є черга на житло для переселенців.

Мешканка сусіднього гуртожитку звертає увагу: на будівлі є тріщина. «Комісійно перевіримо», - запевнив голова ОДА.

«Ми зараз розглядаємо різні варіанти: і «Доступне житло», і пільгове кредитування, і тимчасове житло – є проєкти з міжнародними партнерами на реконструкцію гуртожитків у різних містах», - зазначила Коляда.

Вона каже, що були помилки, зокрема, на сході України, коли проводилася реконструкція гуртожитків, але зовсім не було роботи для тих, хто в них поселявся. Тоді люди покидали відремонтоване житло і їхали далі. Оксана Коляда каже, що на інвестиційному форумі у Маріуполі 29 жовтня буде розмова з керівниками областей, щоб комплексно підходити до цієї проблеми: як співпрацювати з великими підприємствами, що готові працевлаштовувати переміщених осіб, надавати просто житло чи під реконструкцію.

Звісно, люди цікавилися тим, що робить влада для повернення окупованих територій. Оксана Коляда розповідає про умови, яких усі мають дотримуватися, для того, щоб відбулося розведення військ, про безпеку тих, хто живе у прифронтовій зоні, як працює і обладнана КПВВ «Станиця Луганська».

Стурбовані люди розпитують: чи правда, що з них за два роки знімуть статус переселенців?

«Основне моє завдання, щоб ви себе не відчували переселенцем, щоб ви себе відчували повноцінними членами громад, де проживаєте, отримували всю належну вам медичну допомогу і освітні послуги. Я хочу, щоб ніколи не стояло питання потреби вашої в певних виплатах з огляду на те, щоб ви могли самі себе забезпечити. Наше завдання – дати вам таку підтримку, щоб той, хто працює, міг бути фінансово незалежним, той, хто потребує підтримки, хто на пенсії вже, хто, можливо, за станом здоров’я, - отримували необхідну гідну підтримку, аби ви мали своє власне житло – різними шляхами…», - наголошує міністерка.

Коляда не хоче, щоб повторювалася історія ветеранів–афганців, для яких уже тридцять років поспіль щороку виділяються кошти на забезпечення житлом. «Тридцять років – це говорить про те, що державна політика такого характеру була неефективною», - каже вона.

Громадський омбудсмен ОПОРИ з захисту виборчих прав громадян у Херсонській області В’ячеслав Гусаков, звертає увагу на ще одну проблему: вимушені переселенці можуть брати участь у президентських виборах, проте  вони не можуть обирати на місцевих виборах.

Міністерка каже: це якраз те, в чому вона вбачає свою місію: зробити так, щоб вимушені переселенці повністю інтегрувалися в громади, де проживають, і виборче право – право голосу на місцевих виборах – це один із ключових моментів законопроєкту над яким зараз працює, зокрема, і профільне міністерство.

«Зараз активно працюємо над тим, щоб діти, які живуть на окупованій території, мали змогу приїздити і навчатися у вишах. Там (на окупованих територіях - ред.) немає повноцінної української освіти, вони не є конкурентними тут при вступі у виші. Ми хочемо покращити ефективність дистанційної освіти, аби вони вивчали всі предмети, які потрібні для вступу. Власне, вони будуть провідниками всього українського», - каже Коляда.

Спілкуючись із міністеркою, люди діляться власними спостереження щодо питань освіти, адже вони підтримують зв’язки з тими, хто лишився на окупованій території. «Хочу навчатися у вас», - так сказала молода людина, яка лишилась у Луганську, коли їй ровесниця-переселенка розповіла про те, як вона навчається в одному з вишів Херсона.

У міністерки запитують, чому досі не позбавили почесних звань України колабораціоністів, тих, хто працює на окупантів? Оксана Коляда зазначила, що це одне з питань, яке розгляне міжвідомча урядова комісія, найближче засідання якої заплановане на п’ятницю.

Серед проблем вимушених переселенців – питання реєстрації місця проживання. «Ми зараз спільно з Державною міграційною службою розробляємо новий законопроєкт, який спростить ці всі механізми стосовно фактичної реєстрації, яка буде підставою для отримання всіх документів», - запевнила міністерка.

Хтось з вимушених переселенців думає, як придбати чи зберегти житло вже тут, у Херсоні, але частина тих, хто проживає у гуртожитках, таки мріє повернутися додому.

«Колись війна закінчиться, дай Боже, щоб ми назад повернулися, чи можна передбачити, щоб держава допомогла нам перевезти речі найнеобхідніші? Ми ж тут п’ять років живемо, щось же нажили», - просить на закінчення розмови один із чоловіків-переселенців.

Ірина Староселець, Херсон