Програму “Безкоштовна діагностика” відклали, але не медреформу

Програму “Безкоштовна діагностика” відклали, але не медреформу

Аналітика
Укрінформ
Зміни на “вторинці” розпочнуться з 1 січня 2020 року. У команді президента обіцяють, що ламати систему не збираються

Із липня цього року планувався запуск одного з пілотних елементів медичної реформи «вторинки» (меддопомоги, яку надають лікарі-спеціалісти - кардіологи, ендокринологи тощо) — програми “Безкоштовна діагностика”. Вона передбачала безкоштовні діагностичні обстеження (УЗД, мамографію, рентгенографію, ехокардіографію серця тощо) за направленням сімейного лікаря у лікарнях, які підписали договори з Національною службою здоров’я (НСЗУ). Проте програму відклали до початку 2020 року через неготовність медичних закладів та недостатній рівень технологічного забезпечення (оплата медичних послуг на «вторинці» має відбуватися саме за електронним направленням). У результаті 1 мільярд гривень з цієї програми було направлено на забезпечення системи первинної медичної допомоги, яка потребувала додаткового фінансування. Укрінформ зібрав усю актуальну інформацію про те, як розвиватиметься медреформа надалі, коли з 1 січня 2020 року запрацює закон “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення”.

Що змінить реформа «вторинки» для пацієнтів?

Як і передбачалося, потрапити на прийом до профільного лікаря безкоштовно пацієнт зможе лише після того, як отримає відповідне направлення від свого сімейного лікаря, з яким підписав декларацію. Пацієнт не буде прив’язаний до конкретного медичного закладу, він зможе обрати “вузького” спеціаліста в будь-якому медичному закладі — державному, комунальному чи приватному, і не залежно від місця проживання. Головне, аби заклад мав договір з НСЗУ, про що він буде інформувати пацієнтів наліпками при вході, на власному сайті тощо. Важливо, що пацієнти зможуть звертатися безкоштовно за направленням для обстежень чи операцій навіть у спеціалізовані Інститути НАМН, як от у Інститут кардіології ім. Стражеско чи Інститут травматології та ортопедії. А отже і тут, як на «первинці», працюватиме здорова конкуренція, що має позначитися на якості обслуговування (і на зарплаті лікарів, до яких звертатиметься більша кількість пацієнтів).

Якщо ж пацієнт сам вирішить звернутися до вузького спеціаліста або зробити певне обстеження, то повинен буде оплатити цю послугу за тарифом, встановленим медичним закладом. Щоправда, якою буде вартість таких самостійних звернень — у МОЗі поки що не озвучують, поки тарифи не затвердять офіційно (хоча це мали вже зробити до липня цього року в межах підготовки до програми “Безкоштовна діагностика” - Ред.). Суть таких змін у тому, щоб люди якомога менше займалися самолікуванням, самостійним встановленням діагнозів і більше довіряли сімейним лікарям. Адже у деяких захворювань симптоми можуть бути схожими, і лише фахівець знає, на які нюанси треба звернути увагу.

Яких трансформацій чекають лікарні?

Із 2020 року має змінитися система фінансування медичних закладів. З цього часу виплати медзакладам за вилікуваних пацієнтів здійснюватимуться через НСЗУ, з якою за наступні півроку потрібно укласти договір. Але щоб отримати це фінансування, є певні умови: лікарням треба, по-перше, отримати автономію від місцевої влади — стати комунальним неприбутковим підприємством (КНП), а по-друге, комп'ютеризуватися та підключитися до електронної системи охорони здоров'я. Щоправда цей процес просувається не так швидко, як хотілося б. У НСЗУ відмічають, що у Львівській області статус КНП наразі отримали 75% медичних закладів, але все ще залишаються такі регіони, де автономію отримали усього 20% медзакладів.

Фінансування “вторинки” дещо відрізнятиметься від фінансування “первинки”. Вводиться поняття “історичного бюджету” — тобто фінансування, яке заклад отримував раніше. У перші три місяці 2020 року поліклініки (або ж діагностично-консультативні центри) отримають саме свій історичний бюджет. Після цього, за словами голови НСЗУ Олега Петренка, коли заклади почнуть звітувати в електронній формі про кількість наданих послуг, стане зрозуміло, в які поліклініки звертається більше пацієнтів, і вже відповідно до цього розподіляться кошти.

Голова НСЗУ Олег Петренко
Голова НСЗУ Олег Петренко

“Ми матимемо статистику медичних епізодів: хто, коли, до кого і з яким питанням звернувся. Наприклад, в районі три поліклініки. Історично вони отримують однакову кількість коштів. Але за три місяці стало зрозуміло, що одна поліклініка працює краще - туди звертається більше людей, вона надає більше послуг. І вже за результатами перших трьох місяців ми зробимо перерозподіл. А за рік отримаємо інформацію про реальний обсяг послуг, який надається в цих полікілініках, і тоді вже зможемо більш точно обрахувати бюджет на наступний рік”, - пояснив голова НСЗУ.

Стаціонарні ж заклади фінансуватимуться за принципом 60 на 40, де 60% складатиме історичний бюджет, а 40% - кошти, що надходять за кожен пролікований випадок (а не за кількість наявних ліжко-місць). Але щороку така пропорція буде змінюватися у сторону збільшення частки коштів, що надходять за лікування пацієнтів. Тобто у 2021 році співвідношення складе 50 на 50.

При цьому заробити додаткові кошти лікарні зможуть, розвиваючи пріоритетні напрямки — лікування серцево-судинних захворювань (особливо інфаркту та інсульту), медичну допомогу при пологах та новонародженим, а також ранню діагностику та лікування онкологічних захворювань. За кожну надану послугу з цього напрямку заклад отримуватиме додаткові кошти до історичного бюджету. Приміром, в переліку пріоритетних послуг є ендоскопічні дослідження для ранньої діагностики онкозахворювань за додатковим тарифом від 1000 до 2000 гривень. А за пологи, лікування інсультів, інфарктів тарифи будуть значно вищими.

Але щоб отримати додаткове фінансування за пріоритетними напрямками лікарням потрібно буде мати достатню матеріально-технічну базу — сучасні рентгенівські апарати, томографи тощо для лікування пацієнтів. Цим питанням мають активно зайнятися головні лікарі та місцева влада, про що сказав у інтерв’ю “Українській правді” заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк. “Лікувати інсульт без комп’ютерного томографа – крутити рулетку, лікувати наугад. Не зможе НСЗУ купити послуги з лікування інсульту у лікарні, яка не має томографа”, - говорить Ковтонюк.

Перші результати реформи «вторинки», відпрацьовані в пілотному проекті на Полтавщині

Аби відпрацювати цю модель, а також зібрати достовірні електронні дані, у Полтавській області реалізується пілотний проект трансформації спеціалізованої медичної допомоги. 56 медзакладів Полтавської області підписали договір з НСЗУ і почали фінансуватися за новою моделлю. Для того, щоб перехід відбувся поступово, 60% грошей вони отримують як історичний бюджет, тобто фіксованою сумою, а 40% - за фактично надані послуги. За новим принципом на Полтавщині лікарні працюють уже квартал, і вже можна говорити про перші підсумки. За інформацією НСЗУ, 27 медичних закладів із 45 перевищили свій план. Вони отримають більше коштів, аніж якби фінансувалися за старою системою.

Оновлене нейрохірургічне відділення Полтавської обласної клінічної лікарні імені М. В. Скліфосовського (ПОКЛ)
Оновлене нейрохірургічне відділення Полтавської обласної клінічної лікарні імені М. В. Скліфосовського (ПОКЛ)

Заклади, які надавали меншу кількість послуг - з різних причин - наприклад, якесь відділення було на ремонті, і не працювало відповідно, отримали і менший обсяг коштів. “Наше завдання - відпрацювати нові механізми оплати. А зміна моделей фінансування привела до змін у поведінці закладів. Наприклад, зменшується середня тривалість перебування пацієнта на ліжку (який, до речі, в Україні є один з найвищих у Європі). Росте частка госпіталізацій у стаціонар, яка включає хірургічне втручання. Отже, це свідчить про зменшення невиправданих госпіталізацій. Зростає середня складність пролікованого випадку. НСЗУ за договорами виплатила 309, 2 мільйони гривень. З них 94,4 млн - у вигляді оплати за випадок. Кількість зафіксованих випадків госпіталізації - понад 65 тисяч. Є зрушення, які дуже важливі для збору достовірної медичної статистики. Наприклад, термін введення інформації про пролікованого пацієнта скоротився з 30 днів у 2018 році до 1 дня - після старту пілотного проекту. Це означає, що інформація потрапляє до системи не пізніше наступного дня після виписки пацієнта”, - повідомили кореспонденту Укрінформу в прес-службі НСЗУ.

***

Почати підготовку до запуску реформи “вторинки” можна буде після прийняття бюджету і супровідних документів, які деталізують програму медичних гарантій. Це вже завдання нової Верховної Ради та майбутнього очільника профільного міністерства. Ним може стати засновник клініки “Борис” і депутат від партії “Слуга народу” Михайло Радуцький. З приводу подальшої долі медреформи він уже озвучив свою позицію, сказавши, що ламати напрацювання не збирається: “Ніхто нічого не планує ламати, щоб потім будувати з нуля. Буде проведений аудит, все позитивне залишиться”. Що ж, можливо, аудит і піде на користь українській медицині, адже будь-які трансформації мають виходити з точних підготовчих розрахунків. Але водночас існує імовірність того, що проведення аудиту може затягнутися і знову відтермінувати старт реформи «вторинки». А цього не хотілося б ні пацієнтам, які вже побачили позитивні зміни на “первинці”, ні лікарям вторинної ланки, які давно чекають, що зможуть отримувати такі ж, прив’язані до конкретних результатів зарплати, як зараз сімейні лікарі.

Юлія Горбань, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-