5 років - чверть терміну Сенцова, половина терміну Кольченка

5 років - чверть терміну Сенцова, половина терміну Кольченка

Укрінформ
Пам'ятаємо про наших політв'язнів і боремося за них

П'ять років тому в окупованому Криму був заарештований український кінорежисер Олег Сенцов. П'ять років... чверть з призначеного йому російськими агресорами терміну. Талановиту людину, режисера-самоучку зупинили на початку його творчого злету, в той момент, коли він зрозумів щось про своє життєве покликання і тільки-но відчув свою режисерську силу.

Ця дата - гарна можливість систематизувати розрізнені дані про нього. Зробити своєрідний інформаційний миттєвий знімок «Олег Сенцов сьогодні, 10 травня».

СЕНЦОВ: СИЛЬНА ЛЮДИНА В СКЛАДНИХ УМОВАХ

Важлива історія - психологічний стан. Сенцов - сильна людина. І в кожній ситуації для нього важливим є розуміння того, що він - вільна людина. Навіть при тому, що знаходиться в ув'язненні в полярній російський колонії. Внутрішньо вільний, сам вирішує свою долю, але так - з урахуванням обставин, що склалися.

Челябінські правозахисники Микола і Тетяна Щури - одні з тих, хто постійно переписуються з Олегом Сенцовим. Я запитав у них: як їм здається, як змінився за ці роки Олег Сенцов?

Татьяна и Николай Щур Фото: facebook
Тетяна і Микола Щури Фото: facebook

Розповідає Тетяна Щур: «Я мало бачила Олега Сенцова. Тільки кілька годин до початку його етапування в Якутію. Але за цей короткий час нам вдалося з'ясувати абсолютний збіг у всьому, чого торкнулося наше спілкування... І в листах, якими ми регулярно обмінюємося, це відчуття близькості не пропало. Чарівність його особистості - дуже велика. Мені важко судити, чи змінила його в'язниця. Може, став спокійнішим? Стриманішим? Але ж наше спілкування йде через багатошарову цензуру. Олег залишається, як і був, людиною величезної мужності і гідності. Він абсолютно чужий пафосу, у нього чудове почуття гумору. І як йому вдається в умовах повної ізоляції зберегти адекватне розуміння дійсності, залишається лише дивуватися. Тому, якщо повернуться до запитання «Чи змінила його в'язниця?». Думаю, ні. Можливо, гострота страждання від неволі дещо притупилася з втратою надії на швидке звільнення, до якого не привело його голодування. Вірніше, не притупилася, а перейшла в глибоку, приховану стадію. Але зі зміною влади в Україні народилася і нова обережна надія на зміни у долі в'язнів».

Мені здалося надзвичайно важливим це запитання: яких змін чекає Сенцов в умовах зміни Президента в Україні. І я попросив Тетяну Щур, якщо можна, навести повну цитату з листа Сенцова. Ось вона: «Большинство моих друзей в Украине почему-то не поддерживают Зеленского, тем более, когда стало понятно, что он победит. Мне трудно отсюда судить, но посмотрим по делам». І ще, з іншого листа: «Если выберут Зеленского, то, скорее всего, с обеих сторон конфликта будет предпринята попытка перезагрузить отношения. Посмотрим, как это отразится на украинских политзэках. Поживем, поглядим, как говорится».

Що хочеться відзначити в цих рядках. Найперше, їх спокійний, аналітичний оціночний тон (зрозуміло, що цензурування цьому також сприяє, але і за нього могли б бути більш експресивні судження, тут же - чиста аналітичність). Цікаво ось це, що більшість друзів «не поддерживают Зеленского, тем более, когда стало понятно, что он победит». Хороші друзі, принаймні - з чіткою громадянською політикою, без будь-якого прагнення встигнути вчасно перебігти на бік переможця.

Але знову ж таки, хочеться підкреслити, що сам Сенцов холодно аналітичний. Він розуміє, що в нинішній ситуації не володіє достатньою інформацією, щоб стає на чийсь бік, робити висновки щодо майбутньої президентської команди. І зі спокійною біблійною мудрістю закликає судити їх «по плодам их».

«НОМЕРИ» - ДАТА ВИХОДУ ПОКИ НЕВІДОМА

Але слід пам'ятати, що Сенцов - насамперед людина творча. Він якось писав, говорив, що його в ув'язненні буквально переповнюють сюжетні ходи, сценарії. І приємно дізнатися, що зараз Олег весь час працює.

Людмила Сенцова
Мата і син Олега Сенцова

Розповідає Тетяна Щур: «Він постійно пише, активно і жорстко бере участь у зйомках фільму. Він намагається як і раніше керувати життям. Мені здається, він живе у своєму внутрішньому світі. І строго охороняє його межі. Творчість - основна частина цього світу. І, звичайно, сім'я: діти, мама. Знаю, що він регулярно телефонує мамі, думає про дітей...».

Ну, про сім'ю говорити не будемо, не хочеться втручатися в цей надто особистий простір. А про творчість - цікаво. Ось Щур говорить про те, що Сенцов «жорстко бере участь у зйомках фільму». Але, мабуть, потрібно уточнити, нагадати про це.

Влітку 2018 року фільм за сценарієм Олега Сенцова, написаному на основі його ж п'єси «Номери», пройшов конкурсний відбір Українського культурного фонду та отримав державну фінансову підтримку. Крім того, гроші на виробництво фільму виділив Польський кіноінститут. 16 жовтня 2018 року на брифінгу в Укрінформі було оголошено про початок виробництва фільму. При цьому продюсер уточнила, що кожен момент, пов'язаний з запуском фільму, узгоджується з автором Олегом Сенцовим. Йому також була надана можливість вибрати співрежисера проекту. І Сенцов вибрав Ахтема Сеітаблаєва. Яскравий харизматичний актор. Але також і прекрасний режисер, відомий нам за фільмами «Хайтарма», «Кіборги». Робота у розпалі. Хоча зрозуміло, як непросто працювати в таких умовах - значної інформаційної ізольованості одного зі співавторів.

Але ми з нетерпінням чекаємо завершення роботи над цим проектом. І готові чекати, скільки буде треба.

КОЛЬЧЕНКО - ДОРОСЛІШАННЯ В КОЛОНІЇ

Олександр Кольченко був заарештований трохи пізніше Сенцова - 16 травня. Але у фальсифікованому процесі «кримських терористів» їхні імена так часто згадуються разом, що правильним буде сказати дещо і про Кольченка.

Фото: Василий Дерюгин / «Коммерсантъ»
Фото: Василь Дерюгін / «Коммерсантъ»

Він знаходиться в колонії міста Копейська, що в Челябінській області. І тут правозахисники Микола і Тетяна Щури здійснюють моніторинг за умовами його утримання. Ну і також мають можливість побачити, як змінився за цей час український політв'язень в Росії.

Ось думка Тетяни Щур: «Якщо на початку ув'язнення це був усміхнений, відкритий світу хлопчик, то зараз це чоловік, що відбувся. Він лише зміцнився в своїх політичних поглядах, анітрохи не змінивши ні свого громадянства, ні своїх переконань. Не знаю, як це йому вдається в обстановці постійного оперативного спостереження. Відчувається, що у нього сформувалося своє коло спілкування. Одне слово, в'язниця його не зламала, але зробила сильнішим. Він тримається з великою гідністю. Ще: мене завжди дивувало, який він розумний, такий контраст з хлоп'ячою зовнішністю. І зараз це вже цілком органічне поєднання. Саша подорослішав».

Уточнення, пояснення з приводу «який він розумний». Раніше Щур розповідала, що Кольченко «дуже розумно відповідає на запитання (російських - ред.) провокаторів і журналістів». За її словами, він мріє жити у вільній країні. При цьому Саша «чітко розуміє, якою повинна бути ця країна». І він дуже шкодує, що його позбавили можливості продовжити навчання в українському Таврійському університеті...

Фото: facebook/ Николай Щюр
Фото: facebook/ Микола Щур

Так, 16 травня виповниться п'ять років з моменту арешту Кольченка. І якщо російське кривосуддя не почне щось «винаходити» щодо до нього, то виходить, він відсидів половину свого терміну (10 років колонії суворого режиму).

Які великі страшні терміни по надуманих справах! Як жахливо, що кремлівський диктатор привчив всіх до них. Як і до того, що українські політв'язні - заручники в його руках, живі люди - як предмет для торгу.

Ми зі свого боку повинні пам'ятати цих людей, не давати світові забувати про них. І продовжувати боротися за їхнє звільнення.

Олег Кудрін, Рига.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-