Медреформа після виборів: Продовжити? Зупинити?
Ну що ж, вибори залишилося позаду, і тепер одне з питань, яке турбує українців – що буде далі з медичною реформою? Адже при тому, що «дітище Уляни Супрун» визнано життєздатним, реформу схвально зустріли багато медиків і пацієнтів, її подеколи нищівну критику відверто використовували під час передвиборчої боротьби деякі кандидати, незважаючи на те, що медицина аж ніяк не входить до сфери конституційних повноважень Президента України.
Відтоді, як у 2017 році Верховна Рада ухвалила закон “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” у нашій медичній системі (нехай не в усій одразу) розпочалися зміни. Уже позаду - реформа первинної ланки (27 млн українців уже підписали декларації), широка роз’яснювальна кампанія з вакцинації і нарешті 100-відсоткова наявність планових вакцин, стентування за державний кошт у екстрених «кардіологічних» випадках, програма “Доступні ліки” тощо. У планах – реформа вторинної (спеціалізована медична допомога) і третинної (високоспеціалізована медична допомога – складна діагностика, операції, трансплантологія тощо) ланки медичної допомоги. Але так уже у нас історично склалося, що зі зміною влади, призначення нового міністра – змінюється й курс у сфері охорони здоров’я. Тут варто відмітити, що той напрям, який задала Уляна Супрун, підтримала активна громадськість, яка очікує його реалізації і надалі. Як це буде – покаже тільки час, а поки що Укрінформ вирішив зібрати інформацію про те, наскільки підтримує цей курс команда переможця на виборах президента Володимира Зеленського.
Підтримати Уляну Супрун, але вдосконалити реформи
Варто відмітити, що попри велику кількість жартів “95 кварталу” у бік в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, Володимир Зеленський ще 19 березня на зустрічі з представниками бізнесу публічно її підтримав: “Я розумію одне: що якщо в нашій країні з усіх реформ, ця одна з небагатьох, яка хоч якось тримається, то треба за таких людей триматися. Я розумію, що це гостра тема, медицина пов'язана зі здоров'ям, зі смертністю тощо, але це той рідкісний випадок, коли треба дати можливість”. Примітно, що лише місяць по тому, у інтерв’ю РБК-Україна від 18 квітня, Зеленський висловлював такі претензії до проведеної реформи: “Приймають медичну реформу... Хто взагалі запитав у людей, а як ми з села доїдемо в цю лікарню? Тому що тепер швидка допомога не приїжджає, а у моєї дитини 39, а навіть якщо 37, і ця бабуся з цієї онукою, у неї серце стає, до неї не їде швидка допомога, тому що у нас така реформа”. Тут варто відмітити, що саме такі претензії до медреформи найчастіше висувають батьки, про що Укрінформ писав раніше.
Була й інша заява, тоді ще кандидата у президенти під час дебатів на Олімпійському щодо оцінки реформи: “Якщо ліків якісних немає, якщо цін доступних на ліки немає, якщо нормальних умов у лікарнях немає, якщо нормальних зарплат у лікарів немає — яка це нафіг реформа?”
Саме через цю заяву понад півсотні благодійних та громадських організацій і фондів висловили своє занепокоєння, надіславши листа з закликом все ж таки пояснити свою позицію щодо медреформи, про що йдеться на сторінці ГО “Пацієнти України”:
“Система охорони здоров’я, яка має бути впроваджена згідно з Законом, має на меті реалізацію принципу “гроші йдуть за пацієнтом”, забезпечення максимального фінансового покриття лікування українців за рахунок коштів платників податків, зміну якості медичної допомоги, забезпечення пацієнтів ліками в лікарнях та безкоштовними ліками для хронічних хворих, створення конкуренції серед медичних закладів всіх форм власності.
Система, яку українці вирішили розбудувати, отримала повну підтримку Всесвітньої організації охорони здоров’я та позитивну оцінку від експертів з європейських країн. Уже зараз лікарні по всій країні отримують іноді в декілька разів більше ліків, ніж раніше, завдяки ефективним державним закупівлям через міжнародні організації. Закупівельні ціни на деякі препарати до 67 разів нижчі, ніж у 2014 році”.
Організації та фонди попросили Володимира Зеленського публічно оголосити про свою позицію з таких питань:
– Чи підтримує він принципи трансформації системи фінансування охорони здоров’я, яка зараз відбувається, і чи готовий допомогти прискорити реформу охорони здоров’я в лікарнях?
– Чи підтримує він команду реформаторів, яка зараз впроваджує медичну реформу?
– Чи зробить він усе від нього залежне, щоб забезпечити реалізацію норми закону України про фінансування системи охорони на рівні 5% ВВП?
При цьому благодійні фонди та організації наголосили, що за будь-яких спроб зупинки реформи системи охорони здоров’я будь-яким політиком, вони готові взяти на себе координаційну роль в організації всіх форм мирного спротиву.
21 квітня у штабі Володимира Зеленського відповіли: медреформа потрібна, але потребує доопрацювань, бо влаштовує не всіх. «Те, що реформи в Україні потрібно впроваджувати, – це однозначно правильно. Тут я не можу не погодитися з колегами, які підписали таке звернення. Але говорити про те, що сьогодні медична реформа завершена, і вона влаштовує всіх, я думаю, буде не зовсім коректно», – сказав під час брифінгу спікер штабу Володимира Зеленського Дмитро Разумков. Він додав, що «спочатку потрібно провести аудит тих реформ або дій, які ми сьогодні називаємо реформами, і потім вже ухвалювати рішення, де потрібно провести коригування, де необхідна допомога з боку президента».
Лікарі видихнули з полегшенням, почувши слова майбутнього радника доктора Комаровського
Водночас громадськість відмічає: те, що Володимир Зеленський представив радником відомого лікаря Євгена Комаровського, є позитивним знаком, оскільки він є прихильником реформування галузі. Доктор Комаровський і кілька років тому підтримував напрямок реформ, заданий Уляною Супрун (водночас із зауваженнями він говорив, що команда Супрун — краще, що було в українській медицині за останні 20 років), і зараз продовжує наполягати, що є прихильником сьогоднішнього стратегічного курсу з реформування галузі. Водночас він висловив свої претензії до реформи та команди МОЗ, які вважає за потрібне врахувати під час роботи над помилками — комунікація з медиками і суспільством; бажання ліквідувати погане старе, не збудувавши хороше нове; небажання шукати компроміси та чути конструктивну критику, через що відсутня підтримка у парламенті. Він також додає, що корупцію як головне гальмо реформи не можна подолати без підтримки президента і силових структур.
Також Комаровський відмічає, що якщо Володимир Зеленський скористається його порадами, відповіді на поставлені громадськими організаціями питання будуть такими:
- Чи підтримуєте Ви принципи трансформації системи фінансування охорони здоров'я, яка зараз відбувається, і чи готові Ви допомогти прискорити реформу охорони здоров'я в лікарнях?
- Однозначно ТАК.
- Чи підтримуєте Ви команду реформаторів, яка зараз впроваджує медичну реформу?
Два варіанти відповіді:
- ТАК, але ставлення до команди в цілому і окремим її членам може змінюватися в залежності від результатів діяльності, вміння робити висновки з помилок і швидкості виправлення цих помилок;
- «команда реформаторів» не має ніякого відношення до компетенції президента. Команду визначає міністр, міністра визначають парламентські вибори.
- Чи зробите ви все від Вас залежне, щоб забезпечити реалізацію норми Закону України про фінансування системи охорони здоров'я на рівні 5% ВВП?
- Однозначно ТАК.
Українські лікарі і активісти теж сподіваються на продовження реформ.
Тимофій Бадіков, член робочої групи щодо діяльності системи “Електронне здоров'я” у ВР, голова правління ГО “Батьки за вакцинацію” та член Громадської Ради при МОЗ висловлює надію, що розпочаті зміни у медичній системі продовжаться:
“Метою України залишається продовження розпочатих змін в охороні здоров’я, збереження та нарощування здобутків медформи. Зміні у владі завжди пов’язані з певними ризиками, і це природно. Тому зараз, які ніколи, важливо об’єднати зусилля. Важливо, щоб восени в Україні з’явилося якомога більше людей, які б були готові взяти на себе відповідальність за подальші зміни в охороні здоров’я. Щоб втілювати план змін в життя, потрібні професіонали своєї справи – потрібні кадри. Давайте разом створювати кадровий резерв охорони здоров’я. Від нас з вами залежить, чи триватиме медична реформа в Україні, і наскільки успішною вона стане”.
Федір Лапій, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології у НМАПО імені П.Л. Шупика написав, що пост Євгена Комаровського розставляє крапки над “і”: “Поки єдиною втішною новиною результатів виборів президента для мене є та, що Доктор представлений як радник Президента. Сподіваюся, що новий Президент України прислухається до слів Доктора”.
Яких змін чекає наша медицина далі?
Водночас Укрінформ вирішив нагадати, які зміни у системі охорони здоров’я очікуються найближчим часом. Адже попереду ще два етапи медреформи — зміни на вторинній та третинній ланках, що буде іще складнішим процесом.
У 2019 році:
- З 1 квітня у Полтаві запрацював пілотний проект за другим етапом медреформи, що стосуватиметься “вторинки”. Саме в цьому регіоні разом з Національної службою здоров’я (НСЗУ) буде відпрацьовуватися новий механізм надання послуг лікарями “вторинки” (кардіологами, офтальмологами і рештою спеціалістів) і розрахунок оплати за ці послуги. (Передбачається, що обслуговування пацієнтів лікарями “вторинки” буде безкоштовним за направленням від сімейного лікаря. Також пацієнту оплачуватимуться більша частина діагностичних обстежень, приміром, таких як УЗД, рентген, ехокардіографія тощо. Такі дослідження як КТ чи МРТ пацієнт, як і зараз, оплачуватиме самостійно). Після реалізації пілоту в Полтаві реформа “вторинки” з 2020 року має поширитися на всю країну.
- Електронні рецепти, картки, направлення, лікарняні стануть реальністю? З 1 квітня запрацювали електронні рецепти для програми “Доступні ліки”, що дає змогу пацієнтам купувати ліки у будь-якій аптеці, незалежно від місця реєстрації. Також до кінця 2019 в електронний формат планується перевести електронні картки, направлення до інших лікарів та лікарняні листи. Все це має зменшити паперову тяганину, а також мінімізувати корупційні схеми.
- Також з 1 квітня в підпорядкування НСЗУ перейшла урядова програма реімбурсації «Доступні ліки». Тобто виплати за рецептами тепер відбуватимуться єдиним платником - Національною службою здоров'я України. Аптечному закладу не потрібно буде укладати договори з багатьма місцевими розпорядниками коштів.
- З другої половини 2019-го має запрацювати програма “безкоштовна діагностика”. У лікарнях, які підписали договори з НСЗУ, за направленням сімейного лікаря чи вузького спеціаліста можна буде безкоштовно пройти чимало діагностичних обстежень – УЗД, мамографію, рентгенографію, ехокардіографію серця, ендоскопію тощо.
У 2020 році:
- Планується проведення реформи третинної ланки допомоги, тобто високоспеціалізованої (йдеться про проведення діагностики, лікування хвороб, травм, отруєнь, патологічних станів, ведення фізіологічних станів із застосуванням високотехнологічного обладнання та/або високоспеціалізованих медичних процедур високої складності в амбулаторії чи стаціонарі). Необхідно розробити програму медичних гарантій з визначеним конкретним переліком безкоштовних послуг і ліків на всіх рівнях медичної допомоги.
- МОЗ України разом з Урядом, професійною спільнотою і громадськістю вже працює над запуском нової системи трансплантації, яка на повну силу запрацює з 2020 року.
У Міністерстві охорони здоров'я тим часом наголошують, що розпочаті реформи вже не зупинити. Поетапний план складних змін закріплений в Законі України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення”. Питання, що залишається відкритим — чи покличуть і чи погодиться Уляна Супрун продовжувати трансформацію в українській медицині й надалі. Відповідь, схоже, ми дізнаємося, не пізніше, ніж цієї осені.
Юлія Горбань. Київ
