Кодекс про банкрутство, або Коли прийде нова ера боротьби з боргами

Президент України Петро Порошенко підписав Кодекс з процедур банкрутства, який Верховна Рада ухвалила ще минулого року. Розробники цього масштабного документу радіють факту його підписання, адже це, по суті, переводить реформування сфери неплатоспроможності з теоретичної в практичну площину. Відтепер як юридичні, так і фізичні особи, матимуть можливість легально позбутися безнадійних боргів та почати нове життя. Очікується, що поступове цивілізоване вирішення проблем "безнадійних позик", зокрема й іпотечних, оздоровить банківську систему і дасть поштовх в її розвитку. А це в свою чергу дозволить Україні зробити ще кілька впевнених кроків на шляху до омріяної “тридцятки” у рейтингу Doing business.

За півроку до нової “антиборгової” ери

Однак, варто розуміти, що Кодекс запрацює лише через півроку, коли будуть прийняті усі необхідні підзаконні акти. Зокрема, стосовно інституту арбітражних керуючих, що стануть єдиними “кураторами” усього процесу банкрутства, та вибору майданчиків для аукціонної торгівлі майном боржників. А до того часу банківська система та боржники мають морально підготуватися до життя у нових умовах.

Коротко нагадаємо, що основними новелами кодексу є запровадження механізмів оздоровлення збанкрутілого бізнесу та процедури визнання неплатоспроможності фізособи (докладніше — читай “Звільнитися від валютно-іпотечних боргів, нарешті, можна!”).

“Кодекс по процедурах банкрутства — довгоочікуваний подарунок банкам і іншим кредитним організаціям, набере чинності через півроку після опублікування, тобто восени 2019-го. В цілому він детально прописує процедури, роз'яснює і спрощує механізм банкрутства, скорочує терміни розгляду справ про банкрутство. З найбільш яскравих ноу-хау кодексу — скасування мораторію на стягнення нерухомості у позичальників, які не виконали зобов'язання по іпотечних кредитах у валюті, який діяв з грудня 2014 року. Мораторій втратить силу також через півроку після опублікування Кодексу, тобто цієї осені”, - каже Тетяна Кузьмич, партнер K.A.C. Group Corporate Lawyers & Tax Advisers.

Але тепер у неплатоспроможного позичальника є можливість розв'язати питання з боргами. При цьому боржник звільняється від спілкування з кредиторами та колекторами. “Згідно з новим кодексом він подає на банкрутство і має справу тільки з судом та арбітражним керуючим. Арбітражний керуючий призначається господарським судом за клопотанням зборів кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання — призначається господарським судом. Керуючий представляє в суді інтереси кредитора, вживає заходів для збереження майна боржника, бере участь у розробці плану реструктуризації боргів боржника, забезпечує його розгляд зборами кредиторів та подання його на затвердження до господарського суду. Важливим моментом є максимальне розкриття інформації про майно боржника. У разі встановлення факту подачі неправдивої інформації, суд може закрити справу про банкрутство. Процедура банкрутства може проходити не частіше ніж один раз на 5 років”, - пояснює Тетяна Кузьмич.

Співавтори документу стверджують, що кодекс зачепить інтереси не тільки банкрутів, а й абсолютно живого і прибуткового бізнесу, який не любить своєчасно і в повному обсязі розраховуватися зі своїми контрагентами. "Для когось цей кодекс - нові можливості бізнесу, для когось - захист інвестицій, для когось - привід покритикувати владу. Але однозначно: це нова ера в одній з найбільш непрозорих до сьогоднішнього дня сфер ринку, і не тільки юридична", - вважає співрозробник Кодексу, член правління Асоціації правників України, старший партнер юридичної фірми Ario Law Firm Юліан Хорунжий.

За його словами, кодекс не ставить за мету переслідувати боржників банків, які не змогли вчасно виконати зобов'язання перед банками, насамперед, по валютній іпотеці, а надати їм можливість за їх власним бажанням оздоровити своє реальне фінансове становище. Це не так просто, як може здатися на перший погляд, адже на шляху до омріяного звільнення від боргів потенційному банкруту виставлено чимало “червоних прапорців”. Однак, така можливість краща — ніж ніякої.

Разом з тим кодекс також ліквідує більшість перевірених часом схем, які давали можливість уникати за допомогою “фіктивного” банкрутства фінансової відповідальності, “кидати” бізнес-партнерів, захоплювати активи тощо.

Перший заступник голови Київської обласної державної адміністрації Лев Парцхаладзе, у своєму дописі в мережі Facebook пояснив, чому вважає кодекс про банкрутство дуже важливою прогресивною нормою: “Документ передбачає, що фізична особа, яка є добросовісним позичальником, але з певних причин потрапила у фінансову скруту, може через суд визнати себе банкрутом, тоді як кредитор позбавлений права ініціювати процедуру банкрутства. Приховування ж доходів чи активів буде підставою для відмови у списанні боргу”.

Задачка із життя, як позбутися страшних мільйонів

Що стосується фізичних осіб, то за кодексом є два варіанти вирішення проблеми безнадійних боргів.

Перший варіант полягає в тому, що боржник сам ініціює відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та через арбітражного керуючого продає “кредитну” квартиру на аукціоні. Кошти, отримані від реалізації майна, спрямовуються банку, залишок боргу вважається погашеним. Тобто фактично позичальник добровільно позбувається і квартири, і боргів.

Другий варіант — це механізм реструктуризації валютної іпотеки, прописаний в Прикінцевих положеннях спеціально для тих, хто брав кредити на житло, в якому вони наразі проживають. Застосування механізму реструктуризації дозволяється впродовж 5 років від моменту вступу Кодексу в дію.

Ось як за другим варіантом має виглядати рішення, припустимо, наступної ситуації.

Є сім'я із трьох осіб (чоловік, дружина, повнолітня дитина, батьки - офіційно працюють, дитина – студент). Квартира на далекій околиці Києва (єдине житло, 40 кв.м) куплена в кредит за валюту в 2008 році на піку ціни ($70 тис, 560 тис. грн на той час) в Дельта Банку. З 2013 року у зв'язку з стрибком валютного курсу та економічною кризою (втратою суттєвої долі доходів) сім'я не здатна обслуговувати кредит. Дельта-Банк банкрутує. Банки-правонаступники кредитних вимог Дельта Банку не погоджуються на реструктуризацію та переведення наявних боргових зобов'язань з іноземної валюту у національну і продовжують нараховувати відсотки та пеню. Боргові зобов'язання таким чином зросли до 3,2 млн грн. Виплатити його нереально навіть при високих зарплатах.

Якщо боржник у цьому випадку ініціює своє банкрутство, і з допомогою арбітражного керуючого ставитиме питання про реструктуризацію боргу, то нова заборгованість визначатиметься з ринкової вартості квартири, яка сьогодні коштує $35 тис. (близько 900 тис. грн). Ця сума буде зменшена на відсоток фактично повернутого кредиту і її виплата реструктуризована на термін до 15 років. Залишок загального боргу перед банком буде списано після останнього платежу по реструктуризованому боргу. Припустимо, якщо боржник за весь час погасив 50% кредиту, то сума боргу перед банком становитиме лише 450 тис грн із 3,2 млн грн.

Ще якихось три десятки підзаконних актів і банкрути “своє отримають”

Отже, наразі, Комітет з конкурсного права Асоціації правників України (АПУ), який був ключовим майданчиком для широкої професійної дискусії під час підготовки кодексу, наразі розпочинає серію онлайн-опитувань професійної та експертної спільноти з конкретними питаннями, пов’язаними з впровадженням Кодексу в життя. Зокрема, найактуальнішими є три питання:

- саморегулювання арбітражних керуючих,

- державне регулювання цієї професії

- реалізація майна у процедурах банкрутства.

Незабаром Комітет ініціює проведення низки відкритих засідань задля обговорення кожного з цих питань.

Юліан Хорунжий в коментарі Укрінформу зазначив, що в цілому нормативних документів буде прийматись багато - до 30, зокрема, п’ять – безпосередньо Кабміном. “Але базово всі вони стосуватимуться саме вказаних питань. Варто уточнити, що реалізація - це компетенція Кабміну. А питання діяльності арбітражних керуючих - Мінюст та майбутньої саморегульованої організації (СРО) арбітражних керуючих. АПУ зосередиться, в першу чергу, на підготовці спільно з іншими зацікавленими особами та організаціями саме нормативних документів для майбутньої СРО та відстоюванні перед Кабміном питання реалізації майна як одного з найголовніших”, - сказав Юліан Хорунжий.

Наразі обговорюються два можливі варіанти продажу майна боржника. Або модель покрокового збільшення ціни до «переможного кінця» (державне підприємство “СЕТАМ”), або модель трьох раундів торгів - перемагає той, хто поставив найбільшу ціну в третьому раунді (ДП “Прозорро. Продажі”).

“За попередніми оцінками, більшість експертів схиляється до системи “Прозорро. Продажі”, - каже Юліан Хорунжий. - Ця система повністю готова, як з точки зору ринку, так і з точки зору IT-платформи. А функціонал СЕТАМ необхідно ще “доводити” та просувати його серед клієнтів і торгових майданчиків, а це доволі значні кошти”.

Оксана Поліщук. Київ