В Уряді задоволені процесом індексації пенсій. Люди, здебільшого, теж

В Уряді задоволені процесом індексації пенсій. Люди, здебільшого, теж

Аналітика
Укрінформ
Українці почали витрачати кошти, отримані завдяки індексації пенсій і монетизації субсидій. Політики, як і раніше, сперечаються про “прив’язку” виплат до виборів

В Уряді звітують про успішне втілення соціальних ініціатив щодо індексації пенсій, виплати найбіднішим компенсацій за попередні роки та монетизації субсидій. І стверджують: жодних фінансових і технологічних проблем немає. Водночас критика нововведень з боку тих, хто вважав їх “передвиборчим кроком”, дещо вщухла. Економісти ж так і не дійшли єдиної думки: як додаткові грошові “вливання” можуть позначитись на інфляційних та девальваційних процесах в країні. І наскільки чесними будуть українці при розрахунках за “комуналку”...

Індексація пенсійних виплат: понад півтисячі “на руки”... в середньому

“Середній розмір індексації виплат українцям, пенсії яких підлягають перерахунку, – 514 гривень”, – повідомив віце-прем’єр-міністр Павло Розенко. Сума мінімального підвищення, як і обіцяли урядовці, – 100 гривень. Розмір індексації для 2,5 мільйонів людей склав від 100 до 400 гривень. Ще понад 1,5 мільйона пенсіонерів отримали “доважок” у 400-700 гривень. Півмільйона наших співвітчизників відтепер додатково отримуватимуть щомісяця від 700 до 1000. Пенсії іще 2,5 мільйонів українців індексували на суми, що перевищують 1000 гривень.

Тривають виплати “першого траншу” додаткової разової компенсації (за відсутність індексації у попередні роки) понад 2 мільйонам пенсіонерів, котрі мають великий трудовий стаж, але отримують пенсію, розмір якої не перевищує 1700 гривень на місяць. Нагадаю, загалом вони одержать по 2410 гривень (1205 у березні і стільки ж – у квітні). Щоправда, подекуди (зокрема, на Черкащині) частині пенсіонерів поки що виплатили лише по 1000 гривень. Сподіватимемося, у квітні людям компенсують недоплачені кошти...

Тим часом мільйони українців тішаться іще одним “грошовим дощем”: триває виплата готівки у рамках програми монетизації субсидій. За даними Уряду, в середньому українське домогосподарство отримуватиме за цією програмою 1676 гривень на місяць. При цьому на виплату від кількох сотень до кількох тисяч гривень можуть розраховувати 3,5 мільйони родин. 2,3 мільйона домогосподарств одержать виплати через Пенсійний Фонд України, і приблизно 1,2 мільйона – через «Ощадбанк». Павло Розенко пояснив, що загалом в Держбюджеті-2019 на субсидування населення передбачено 58 мільярдів гривень (до речі, в березні українцям нарахували майже 5,7 мільярда гривень готівкових субсидій). При цьому додаткові кошти для монетизації не потрібні: змінився лише механізм виплат. Раніше держава сама сплачувала за субсидіантів. Тепер же “довіряє” людям кошти, частину з яких вони мають сплатити як комірне, а решту можуть витрачати на інші потреби.

Політичні й експертні “ігри” довкола нових виплат

Як і фактично будь-який крок, до якого вдаються українські урядовці, рішення про індексацію пенсійних виплат та монетизацію субсидій мають і прибічників, і опонентів. Щоправда, звинувачення на адресу влади у “передвиборчому заграванні” з населенням нині лунають набагато рідше, аніж, приміром, кілька тижнів тому, коли рішення про додаткові виплати оприлюднили. Певно, частково – завдяки тому, що урядовцям, які відповідають за економічне становище держави та добробут її громадян, поки що вдається дистанціюватися від усіх учасників виборчих баталій. Сподіватимемося, такий статус-кво зберігатиметься і в останні тижні перед першим туром виборів, а також у період між першим і другим турами. Щоправда, опоненти влади нині продовжують при нагоді гостро критикували, на їхню думку “доволі доречну перед виборами” ініціативу щодо підтримки понад 2 мільйонів пенсіонерів, розмір щомісячних виплат яким не перевищує 1700 гривень. Розмови “про орієнтованість на вибори” автоматичної індексації пенсій швидко припинилися – оскільки люди розібралися, що насправді це – рішення, передбачене законодавчими змінами, які внесено до пенсійного законодавства ще у 2017 році. І такі індексації, відповідно, мають бути постійними – навіть, у “початкові роки” виборчого циклу – як-от, приміром, 2020-й і 2021-й. Натомість більше уваги критики (зокрема, й у соцмережах) нині присвячують розмірам індексації. Не дуже задоволені люди і суто арифметичним підходом до цього процесу: чим вища в людини пенсія – тим більшу доплату вона отримала. І навпаки – “доважок” до пенсій для людей із невеликими виплатами часто-густо ледь “дотягує” до мінімально визначних урядовцями 100 гривень... Для прикладу:

“Віддавши країні понад 40 років, “сподобився” заробити лише 2000 гривень пенсії. Багато років сподівався на краще, адже із вуст політиків (як чинних, та і опозиційних) постійно лунають мантри про те, що життя українців із мінімальними соцвиплатами ось-ось поліпшиться. Нарешті, дочекався цього поліпшення... Плюс 340 гривень. “Десятка” на день... Ну спасибі, хоч додаткову хлібину можу собі “дозволити”, – пише користувач мережі Фейсбук Іван Куделя.

І протилежне за змістом “послання”:

“Нарешті слова можновладців не розійшлися із ділом. Отримав на пенсійну картку “зайві” 700 гривень.... Мільйонером не стану, але дружину улюбленими бананами зможу “балувати” набагато частіше. Вона, до речі, теж отримала “надбавку” – щоправда, лише 300 гривень”, – інформує інший пенсіонер – Дмитро Куций.

А ось такий коментар знаходимо, з-поміж інших, на сторінці прес-служби віце-прем’єра Павла Розенка:

“Я пенсіонерка держслужби (головний бухгалтер управління). Отримую 2500 гривень пенсії з 2011 року. За 8 років виплати не підвищили ні на копійку. При цьому усе трудове життя ми сплачували більші внески до Пенсійного фонду, аніж пенсіонери інших категорій. Чому “простим” держслужбовцям не перераховують пенсії?”, – пише Тамара Прудка.

Зустрічаємо в соцмережах і, так би мовити, більш “фахові” коментарі:

“При індексації пенсій було порушено Закон України №1058-IV Ст. 42 частина 2. По-перше, згідно із формулою, відсоток нарахування має становити 19,29%, а не 17%. По-друге, де в Законі сказано, що індексації підлягає середня заробітна плата за 2014-2016 роки? Індексації має підлягати ПЕНСІЯ! Ви позбавили індексації пенсіонерів, які вийшли на пенсію у 2018 році! Ви обмежили індексацію для одних пенсіонерів і роздали іншим по 2400 гривень для піару!”, – пише Ксенія Стрельцова...

Ми уважно стежитимемо за тим, які відповіді на ці коментарі дадуть у прес-службі віце-прем’єра. Адже два останні дописи оприлюднені на її Фейсбук-сторінці.

Олексій Дорошенко
Олексій Дорошенко

Що ж до експертних оцінок, то вони також різні. Приміром, директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко прогнозує підвищення цін ледь не на всі продукти харчування – мовляв, через те, що люди почнуть витрачати додатково отримані кошти саме на харчі. «З одного боку, ми побачили падіння цін на всі види м’яса, а з іншого – зростання вартості хліба. Але так чи інакше, можна сказати, що в березні ціни на всі продукти почнуть зростати, оскільки підвищення пенсійних виплат призведе до того, що люди підуть витрачати ці кошти саме на продовольство”, – наголосив експерт. Утім, поки що суттєвого збільшення роздрібних цін у торговельній мережі ми не помічаємо: одні продукти дешевшають, інші дорожчають – але, це, здебільшого, відбувається у рамках так званих “сезонних коливань”.

Монетизація субсидій стартувала. Чи “спрацювала” – дізнаємося за кілька тижнів

А ось оцінювати вплив на економічну ситуацію в країні монетизованих субсидіальних виплат наразі зарано. Багато хто з експертів говорить про велику спокусу для українців використати ці кошти не за призначенням. Причому, не завжди – із власної вини: чимало втомлених безгрошів’ям родин можуть спрямувати додатково отримані кошти не на оплату послуг комунальників, а на якісь інші нагальні потреби. А тому ризики нових неплатежів у ЖКГ доволі високі.

Володимир Дубровський
Володимир Дубровський

“На жаль, уникнути ситуації, коли частину “субсидіальних” коштів люди витратять не за призначенням, справді важко, – погоджується старший економіст Центру соціально-економічних досліджень Кейс-Україна Володимир Дубровський, – і це небезпечно не з точки зору роздмухування інфляції, пов’язаної з потраплянням на споживчий ринок додаткових ресурсів. Навіть із урахуванням додаткових пенсійних виплат сплеск інфляції можливий тільки за рахунок очікувань або через маніпулятивні спроби спекулянтів або політиків дестабілізувати ситуацію. Бо насправді сума не настільки велика, щоб спровокувати суттєве збільшення попиту на споживчому ринку. Тим паче, що переважна більшість перерахованих людям коштів, упевнений, буде використана за призначенням – тобто, на оплату спожитих послуг. Адже про жодне зниження тарифів наразі не йдеться. Натомість ризик зростання сум заборгованості за послуги ЖКГ справді існує. Сподіватимемося, урядові (через систему запобіжників) та ЗМІ (завдяки роз’яснювальній роботі) вдасться мінімізувати ймовірні негативні наслідки”, – розраховує експерт.

Щодо запобіжників, то в Мінсоцполітики пропонують такий варіант: субсидіантів “перевірятимуть готівкою” упродовж трьох місяців. Тим, хто справді витрачатиме надані державою кошти на оплату комунальних послуг, такі виплати продовжать і у майбутньому. А недобросовісних отримувачів переведуть на безготівковий варіант надання субсидій. Щоправда, у цьому випадку незрозуміло – як бути із заборгованістю, яка виникне упродовж тих трьох місяців, кошти за які (до 5 тисяч гривень на родину) субсидіанти використовуватимуть не за призначенням? Держава сплатить їх повторно? Поки що відповідь на це запитання незрозуміла. Сподіватимемося, незабаром усі “нюанси” вдасться урахувати й узгодити.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-