Антибіотики за рецептами — це плани, а реальність яка?

Днями уряд затвердив розроблений фахівцями Міністерства охорони здоров’я та Центру громадського здоров’я Національний план дій боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів (антибіотиків). Йдеться про те, щоб зменшити зловживання антибіотиками у медицині, ветеринарній медицині та харчовій промисловості (переважно м’ясна та молочна продукція). При цьому особливий акцент буде зроблено на боротьбу із самолікуванням антибіотиками, тож передбачається, що до кінця 2020 року усі протимікробні препарати продаватимуться винятково за рецептами. Але головне питання, яке при цьому постає – а чи вдасться цього разу втілити цю ідею в реальність? Адже попередні спроби введення контролю за відпуском препаратів раніше були безрезультатними. Приміром, у 2010 році Міністерство охорони здоров’я, насторожене високим рівнем самолікування, взялося вивчати проблеми, пов’язані з рецептурним відпуском медичних препаратів. Відповідні зміни в досі чинний наказ від 19.07.2005 № 360 планували внести в середині 2011 року. Але як ми вже знаємо, плани так і залишилися планами. Те саме було і в 2006-му...

А між іншим Всесвітня організації охорони здоров’я вже кілька років поспіль б’є на сполох через те, що надмірне і неконтрольоване вживання антибіотиків призвело до їхньої неефективності. Тобто шкідливі мікроорганізми просто перестали на них реагувати, виробляючи стійкість (або ж резистентність). Навіть більше – швидкість формування цієї стійкості вражає: станом на 2017-й рік уже налічувалося 12 видів супербактерій, тобто таких, на які не діють більшість антибіотиків. Відтак у ВООЗ почали розробляти глобальний план дій щодо антимікробної резистентності, і Україна теж до нього долучається. Щоправда поки що йдеться лише про зальну стратегію, за якою Міністерство охорони здоров’я разом з іншими міністерствами до кінця 2020-го розробить низку нормативно-правових актів. Передбачається, що у результаті:

• Посилиться контроль за рецептурним відпуском антибіотиків в аптечній мережі.

• Буде обмежено застосування протимікробних препаратів в якості стимуляторів росту у тваринництві, птахівництві та рослинництві.

• Медики і ветеринари отримають чіткі інструкції, що допоможуть мінімізувати ризики невиправданого використання протимікробних препаратів.

• Впровадиться дієва системи епідеміологічного нагляду за антимікробною резистентністю, Україна долучиться до загальноєвропейської мережі.

• Будуть впроваджені заходи з інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я та підходи щодо підготовки фахівців в медичній та немедичній галузях з питань раціонального використання протимікробних препаратів.

• Здійснюватиметься моніторинг резистентності ВІЛ-інфекції/СНІД.

• Методи лабораторної діагностики і підходи до проведення досліджень з метою визначення стійкості до протимікробних препаратів відповідатимуть стандартам Європейського Союзу.

• Українські науковці разом з європейськими колегами проводитимуть дослідження аспектів протимікробної резистентності та новітніх методів діагностики.

Звісно, усі ці заходи нам вкрай потрібні, щоб ліки, які свого часу стали для людства спасінням, через безвідповідальне ставлення більшості врешті не нашкодили. Тим паче, що за даними ВООЗ, швидке підвищення стійкості мікроорганізмів до антибіотиків загрожує підірвати основи охорони здоров’я, вироблені медичною наукою упродовж останніх 50 років. І головне питання зараз – чи стануть наші аптеки на бік здорового глузду, почавши продавати антибіотики винятково за рецептами? Президент асоціації «Виробники ліків України» Петро Багрій відмічає, що сьогодні відповідно до нормативних документів МОЗу антибіотики й так належать до групи рецептурних препаратів.

“Інше питання – що відповідальності за відпуск антибіотиків без рецептів не існує, відтак ця норма просто не виконується аптеками (у чинному наказі МОЗ йдеться тільки про те, що “на рецептах при відпуску за ними лікарських засобів проставляється штамп "Відпущено" і повертаються хворому”. – Авт.). Водночас відсутній і контроль з боку Держлікслужби, яка уповноважена здійснювати нагляд за обігом лікарських засобів. Вирішити цю проблему просто – у аптек, які порушують це правило, потрібно відбирати ліцензії. На жаль, заклики до людей прислухатися до здорового глузду у нас поки не працюють. Тому потрібні радикальніші заходи: керівники аптек повинні знати, що в разі порушення можуть прийти відповідальні органи і просто відібрати у них ліцензію. Тому у ліцензійних умовах має бути прописана відповідальність за відпуск препаратів без рецепта. Тим паче, що скрізь у цивілізованому світі ви ніде не придбаєте рецептурні препарати просто так. Навіть більше – ви не побачите жодного рецептурного препарату на вітрині, бо вони всі знаходяться у закритих шафах, щоб це не виглядало як реклама і у виробників не було можливості вплинути на споживача яскравим пакуванням”, – наголошує пан Багрій.

Звісно, контролюючим органам навряд чи вдасться змусити одразу всі аптеки відпускати антибіотики лише за рецептами. Навіть у «глибоко європейській» Іспанії, де не лише діє ця норма, а й має контролюватися чітке дотримання призначених доз (“ні на одну таблетку більше чи менше”, про що заявляла ще в 2013-му тамтешній міністр охорони здоров’я), кожна п’ята аптека все одно відпускає антибіотики без рецепту лікаря, про що свідчить і нещодавнє дослідження експертів із університету Сантьяго-де-Компостела (University of Santiago de Compostela), і коментарі туристів на форумах. Але ж, як говорить Петро Багрій, коли порушує умови відпуску кожна п’ята аптека – це вже краща ситуація, ніж коли це роблять всі аптеки, як це зараз відбувається у нас.

Юлія Горбань, Київ