Дубневич, Мураєв, Тарута: НАЗК назвала топ-порушників лютого

Дубневич, Мураєв, Тарута: НАЗК назвала топ-порушників лютого

Інфографіка
Укрінформ
Національне агентство з питань запобігання корупції оприлюднило ТОП-порушення антикорупційного законодавства лютого 2019 року.

Про це повідомили у прес-службі НАЗК.

"Загалом у лютому 2019 року НАЗК зафіксувало 236 порушень антикорупційного законодавства", - зазначили у відомстві.

Так, на першому місці рейтингу, складеного прес-службою Національного агентства з питань запобігання корупції, обґрунтований висновок за результатами перевірки декларації за 2016 рік, поданої депутатом Хмельницької обласної ради Андрієм Гордійчуком. Національне агентство встановило декларування недостовірних відомостей на загальну суму понад 4 млн 64 тис. грн.

Друге місце рейтингу посідає обґрунтований висновок за декларування завідомо недостовірних відомостей, складений стосовно депутата Житомирської міської ради Сергія Пидюри. За результатами перевірки декларації, поданої депутатом за 2016 рік, встановлено недостовірні відомості на суму понад 2 млн 868 тис. грн.

У НАЗК повідомили, що третє та четверте місця займають два обґрунтовані висновки, складені за результатами з’ясування достовірності задекларованих відомостей народними депутатами України Богданом Дубневичем та Євгенієм Мураєвим відповідно.

"Національне агентство встановило декларування Богданом Дубневичем за 2016 рік недостовірних відомостей на загальну суму понад 2 млн 858 тис. грн. За результатами перевірки декларації, поданої Євгенієм Мураєвим за 2015 рік, встановлено недостовірні відомості на суму понад 980 тис. грн", - зазначили в НАЗК.

Про встановлені порушення повідомлені Національне антикорупційне бюро та Нацполіція.

Завершує першу п’ятірку адмінпротокол за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, складений стосовно народного депутата України Сергія Тарути.

Читайте також: НАЗК закликає суб’єктів декларування не надавати особисті дані у телефонному режимі

У відомстві зазначили, що затвердження обґрунтованого висновку, направлення його до правоохоронних органів, а також складення протоколу і направлення його до суду не означає визнання особи винною у вчиненні правопорушення, а є підставою для здійснення досудового розслідування або провадження у справі про адмінправопорушення у судовому порядку відповідно.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-