Чи доведеться Україні імпортувати питну воду? - круглий стіл в Укрінформі

Про це йтиметься на круглому столі “Чи доведеться Україні вже до 2050 року або й раніше імпортувати питну воду?”, під час якого провідні екологи України та представники громадськості проаналізують результати дослідження ГО “Чистий Дніпро” на цю тему.

Як зауважують організатори заходу, дослідники на основі праць провідних науковців України з водних ресурсів дійшли висновку, що головні причини загроз - у кліматогенних, техногенних, антропогенних та біологічних чинниках, що зараз зійшлися в одне русло проблем.

За даними науковців, найбільшу загрозу несуть кліматичні зміни, які безпосередньо впливають на поширення посух та несуть загрозу опустелювання. На підтвердження автори дослідження наводять статистичні дані з монографії академіка НАН України Вадима Лялька, який констатує дві принципово важливі тенденції. По-перше, з 1975 року в Україну дедалі швидшими темпами приходить потепління. По-друге, воно надто інтенсивне й поступово охопило уже всі природні зони України. До 2000 року його інтенсивність у степовій зоні була дещо меншою, ніж у мішаній, лісостеповій та широколистяній зонах. Однак починаючи з 2001 року вона вирівнюється з ними. Таким чином, сьогодні потепління відчутне на всіх широтах України та в усі сезони року.

Особливо, як наголошують дослідники, відзначився літній період 2015 року, коли спекотна, зі значним дефіцитом опадів погода, сприяла суттєвому зменшенню водності річок та припливу до водосховищ. Відтак стає зрозумілим занепокоєння науковців, які б’ють на сполох і заявляють про необхідність готуватися до посух на державному рівні.

Зокрема, директор Інституту водних проблем та меліорації Михайло Ромащенко ще у 2017 році зауважив, що Україна належить до категорії країн Європи із найнижчим рівнем забезпечення водними ресурсами. А за висновками Інституту водних проблем і меліорації (2018 року), із 31 млн га української ріллі близько 60% сьогодні належить до площ із дефіцитом вологого забезпечення, а близько 3 млн га угідь степових регіонів розташовані у зоні з критичним дефіцитом вологи.

За даними науковців, пригнічений кліматичний стан спостерігається і в Києві. Зокрема, річні температурні коливання протягом останніх трьох 10-річних періодів (1989-2018 роки) зростали порівняно з попереднім десятиріччям на 0,5-0,8 °С. Такий сценарій Ромащенко називає катастрофічним і повідомляє, що у столиці він триває вже 30 років.

У дослідженні наведено статистику, яка свідчить, що обсяг води, забраної з природних водних об’єктів, за 1990-2017 роки скоротився дуже сильно – у 3,86 раза.

За даними Держводагентства, найбільше українських водних ресурсів (1727 млн кубометрів) використовує для зрошення полів Херсонщина. Найгірша ситуація з питною водою склалася на Донеччині. Жахливим є і стан головної водної артерії країни – річки Дніпро. Головна причина такого становища – зневоднення річки через надмірне водокористування та викидання стоків, яких у 2017 році було скинуто близько 2 кубічних кілометрів.

“Разом усі ці чинники можуть призвести до зниження забезпеченості України водними ресурсами та дефіциту питної води, стверджують науковці. Укрінформ дає змогу висловитися з цього приводу всім зацікавленим сторонам цих неоднозначних природних процесів”, - повідомили організатори заходу.

Круглий стіл розпочнеться о 12.00 у прес-залі агентства №1. 

 Фото з відкритих джерел