Що буде, якщо б Супрун «пішли»?

Учора Окружний адміністративний суд Києва розглядав клопотання Кабінету Міністрів України про скасування тимчасової заборони Уляні Супрун виконувати обов’язки міністра охорони здоров’я. Рішення мали оголосити сьогодні, але у МОЗі повідомили, що станом на кінець дня суд так і не виніс свого вердикту. Відтак завтра команда міністерства збирається на брифінг під будівлею суду щодо наслідків блокування його роботи.

Нагадаємо, що це мало бути рішення про захід забезпечення позову на час розгляду справи, а не остаточне рішення суду. Слухання ж справи по суті заплановане на 15 лютого за позовом депутата «Радикальної партії Олега Ляшка» Ігоря Мосійчука щодо «некомпетентності Уляни Супрун на посаді в.о. міністра охорони здоров’я».

Як прихильники, так і противники тимчасово відстороненої очільниці МОЗу наразі завмерли в очікуванні – а що ж буде далі з медреформою, якщо Мосійчук зі своїми «натхненниками» таки доб’ються свого? Робити серйозні висновки щодо того, наскільки вдалою виявилася запропонована реформа, поки що не можна, адже щоб це зрозуміти – потрібно довести її до кінця. Тож Укрінформ вирішив нагадати, що вже було зроблено командою МОЗ, а також що може опинитися під загрозою в разі, якщо суд не стане на бік Уляни Супрун.

Які зміни вже відчули пацієнти?

Для початку нагадаємо, що закон “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення”, який запустив медреформу, запрацював наприкінці січня минулого року. Саме він означив етапи реалізації медичної реформи на всіх трьох ланках медичної допомоги. Це означає, що незалежно від кадрових перестановок в уряді, він рано чи пізно має бути реалізований. Але швидкість цих змін залежить від конкретного міністра, який задає відповідний темп. Наразі Уляна Супрун – це людина, як цей темп впевнено тримає. Серед медичної спільноти та громадськості обговорюється ефективність змін, які уже запрацювали з приходом нової команди МОЗ, які ми зібрали нижче.

1. Первинна ланка. Ми вже спостерігаємо явні зміни. Своїми сімейними лікарями задоволені понад 70% українців (декларації з сімейними лікарями підписали вже 25 мільйонів людей), зарплати лікарів, які набрали достатню кількість пацієнтів, зросли в 2-2,5 рази, а медичні установи, отримавши автономію, змогли покращити умови, закупити додаткове обладнання. Станом на початок лютого, за словами голови Національної служби здоров’я України Олега Петренка, до реформи приєдналися 97% комунальних закладів первинки.
2. Вакцинація. Після багатьох років безвідповідального ставлення до вакцинації за Уляни Супрун медичне відомство акцентувало увагу на цю проблему, проводячи активну роз’яснювальну кампанію. Звісно, епідемію кору, яка зараз гуляє Україною, це не зупинило, адже «антивакцинальна» кампанія у ЗМІ та в Мережі упродовж кількох років була дуже потужною. Утім, цього року у Кабміні заявили: уперше за 7 років Україна повністю забезпечена необхідними плановими вакцинами. Аналітична платформа VoxUkraine з посиланням на дані Рахункової палати, зазначала, що потреба в імунобіологічних препаратах для профілактики інфекцій жодного разу не була забезпечена на 100% у 2009-2014.
3. Невідкладна кардіологія. Завдяки тому, що МОЗом напряму через міжнародні організації закуплені стент-системи для лікування інфаркту міокарду, їхню загальну ціну вдалося зменшити мінімум в 2,5-3 рази. Це дозволило стовідсотково покрити потребу для безкоштовного лікування хворих з інфарктом міокарду в екстрених випадках. Детальніше про це можна прочитати в окремому матеріалі Укрінформу.
4. Ціна на ліки та забезпечення ними. У квітні 2017 року в Україні запрацювала урядова програма “Доступні ліки”, за якою пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, діабетом ІІ типу та бронхіальною астмою можуть отримати необхідні ліки безкоштовно або ж з невеликою співоплатою. За час дії програми було реалізовано понад 32 млн рецептів на суму понад 1,6 млрд грн. За словами Уляни Супрун, завдяки програмі реімбурсації у середньому ціни на ліки від згаданих захворювань впали на 30%, а по деяких найменуваннях - на 60-70%.
5. Реальна допомога тяжкохворим. Іще одним із досягнень команди МОЗ під керівництвом Уляни Супрун називають те, що вперше запрацювала програма безкоштовної терапії для онкохворих. Аби підтвердити чи спростувати цю інформацію, ми звернулися до директора інституту раку Олени Колеснік. Вона розповіла, що раніше закупки препаратів для онкохворих за державний кошт все таки проводилися, просто зараз завдяки міжнародним закупівлям за посередництвом МОЗ з’явилася можливість за ті ж самі кошти закупити більші обсяги препаратів, не платячи зайве дистриб'юторам.

Укрінформ: Так, якщо детально розбиратися у всіх цих перелічених пунктах, ми без сумніву «накопаємо» чимало випадків, коли працює все це з проблемами, коли хворі не отримують обіцяне, а дехто досі намагається якось «нагріти» руки. Але ж інакше і бути не могло. Інерція старого не долається одномоментно. Заслуга Улян Супрун полягає в тому, що вона зіштовхнула, нарешті, з місця «загрузлий віз» медичної реформи в Україні.

А що якщо?.. Зависне реформа “вторинки”, безкоштовна діагностика, електронний формат обслуговування

Попереду у медреформи ще два етапи – реформа вторинної (тобто, що стосується вузьких спеціалістів) та третинної (що стосується лікування у стаціонарах, спеціалізованих центрах) ланки меддопомоги. За словами заступника міністра МОЗ Павла Ковтонюка, це найскладніший процес. У коментарі Укрінформу він нещодавно заявив, що якщо суд винесе рішення не на користь Уляни Супрун, то всі майбутні зміни опиняться під загрозою. «Якщо суд прийме рішення, що Уляна Супрун займала свою посаду протягом кількох років незаконно, то всі рішення, які були прийняті нею, можна буде поставити під сумнів, рівно в такий же спосіб, як відсторонення Супрун можна скасувати інше рішення. Це фактично скасує всю медичну реформу та зупинить трансформацію системи охорони здоров’я в Україні», - каже Павло Ковтонюк.

Нижче ми перелічуємо ті зміни в системі охорони здоров’я, які мають розпочатися вже у цьому році, але на які ми можемо так і не дочекатися.

1. Спеціалісти будуть приймати по-новому? З 1 квітня у Полтаві має запрацювати пілотний проект за другим етапом медреформи, що стосуватиметься “вторинки”. Саме в цьому регіоні разом з Національної службою здоров’я (НСЗУ) буде відпрацьовуватися новий механізм надання послуг лікарями “вторинки”(кардіологами, офтальмологами) і розрахунок оплати за ці послуги. (Передбачається, що обслуговування пацієнтів лікарями “вторинки” буде безкоштовним за направленням від сімейного лікаря. Також пацієнту оплачуватимуться більша частина діагностичних обстежень, приміром, таких як УЗД, рентген, ехокардіографія тощо. Такі дослідження як КТ чи МРТ пацієнт, як і зараз, оплачуватиме самостійно). Після реалізації пілоту в Полтаві реформа “вторинки” з 2020 року має поширитися на всю країну.
2. Електронні рецепти, картки, направлення, лікарняні стануть реальністю? З 1 квітня також мають запрацювати електронні рецепти для програми “Доступні ліки”, що дасть змогу пацієнтам купувати ліки у будь-якій аптеці, незалежно від місця реєстрації. Також до кінця 2019 в електронний формат планується перевести електронні картки, направлення до інших лікарів та лікарняні листи. Все це має зменшити паперову тяганину, а також мінімізувати корупційні схеми.
3. Аптекам стане легше? З 1 квітня в підпорядкування НСЗУ переходить урядова програма реімбурсації «Доступні ліки». Тобто виплати за рецептами тепер відбуватимуться єдиним платником - Національною службою здоров'я України. Аптечному закладу не потрібно буде укладати договори з багатьма місцевими розпорядниками коштів.
4. Безкоштовна діагностика буде? З другої половини 2019-го має запрацювати програма “безкоштовна діагностика”. У лікарнях, які підписали договори з НСЗУ, за направленням сімейного лікаря чи вузького спеціаліста можна буде безкоштовно пройти чимало діагностичних обстежень – УЗД, мамографію, рентгенографію, ехокардіографію серця, ендоскопію тощо.

Укрінформ: Нагадуємо, тут йдеться про те, що мало б запрацювати уже цього року. То що, звільняємо Уляну Супрун?

Юлія Горбань, Київ