Відомі служителі РПЦ ДБ, баскетболісти, режисери...

Відомі служителі РПЦ ДБ, баскетболісти, режисери...

Укрінформ
Побіжний погляд на опубліковану картотеку агентів КДБ у Латвії

У 1991 році у столичній Ризі та Латвії в цілому вдалося взяти максимально повні для пострадянських країн картотеку та архів КДБ. Про обставини цього Укрінформу розповідав безпосередній учасник тих подій, а нині юрист, дослідник історії КДБ Лінард Муциньш...

Але інформація – це величезна сила. Тому суперечки про «чекістські мішки», «мішки КДБ», про те, чи публікувати ці матеріали, і якщо так, то в якому вигляді, затяглися більш ніж на чверть століття. Але, врешті-решт, рішення все ж таки було прийнято. І ось в четвер увечері, в День чекіста, який як і раніше пишно відзначається у Московії, на сайті kgb.arhivi.lv була викладена перша велика порція документів. Жителі Латвії, історики та дослідники інших країн почали вивчати опубліковані матеріали. Це відскановані журнали, картотеки, картки, написані, як правило, від руки. Перегляд матеріалу у такому вигляді – не швидка історія. Тому поки можна робити тільки перші висновки.

СТРУКТУРА «МІШКІВ КДБ» І СТАТИСТИКА КОПИРСАННЯ У НИХ

Насамперед, трохи статистики. Публікація документів КДБ викликала великий інтерес. Вже у четвер до півночі спеціально створений для цього сайт встигли відвідати близько 54 тисячі осіб. Наступного дня інтерес не слабшав. Найбільше відвідувачів було, зрозуміло, з Латвії, а також ще з шести країн. Це три пострадянські країни, в яких все, що пов'язано з КДБ, викликає підвищений інтерес – Росія та Білорусь (де доступ в архіви ускладнено, а в Білорусі навіть сама назва «КДБ» збереглаяся), а також Україна. Плюс три країни традиційних демократій – США і Канада (тут багато старої латвійської еміграції) і Британія (тут, переважно, нова еміграція – економічна).

Середній час відвідування - вісім хвилин. Сесії багатьох користувачів тривали багато годин. Враховуючи це, можна зрозуміти, що ще більша кількість відвідувань були зовсім швидкоплинними. Люди просто нашвидку переглядали викладені матеріали або ж, що, мабуть, частіше, – шукали в картотеках конкретні прізвища. Знайшовши або не знайшовши їх, залишали сайт.

Структура представлених матеріалів – тричастинна. По-перше, це телефонна книга КДБ Латвійської РСР. Завдяки їй можна побачити, з яких підрозділів складалося республіканське управління гебе (з іменами та прізвищами штатних співробітників). Цікава деталь чекає нас уже на четвертій сторінці довідника. Тут надано напрямки міжміського оперативного зв'язку (МОС). Зрозуміло, районні центри ЛССР. Також сусідні обласні центри РРФСР: Ленінград, Псков, Калінінград, столиці сусідніх союзних республік Вільнюс і Таллін (тоді з однією «н»). Зв'язок із всесоюзним центром Москвою здійснювався не за постійним двозначним кодом, як з іншими містами, а «на замовлення». Відповідно столичні розмови мали більш високий статус – були під особливим контролем.

Головне для нас – у перелік міст МОС входив і Київ (перший з номерів коду – 32, а вже далі йдуть Ленінград 33, Вільнюс 34, Таллін 35 і далі). Тобто контакти по лінії КДБ з другої за чисельністю республікою СРСР з Риги були досить частими. Показово також, що Мінська у переліку МОС немає, хоча Білорусь межує з Латвією, а латгальскі райони до революції входили у Вітебську губернію.

Друга група матеріалів – картотека позаштатних співробітників КДБ. Слово «позаштатний» тут орієнтує не зовсім точно. Насправді, позаштатні співробітники КДБ були фактично такими самими посадовими особами держбезпеки, тільки діяли під прикриттям зовсім інших установ. Якщо усвідомити цей факт, зрозумілішим стає такий радянський термін, як «зовнішня розвідка». На відміну від неї, позаштатні співробітники КДБ становили внутрішню розвідку. Вони займали офіційну посаду в установі, жодним чином не пов'язаній з КДБ, і там, окрім місцевої галузевої роботи, виконували оперативні завдання, поставлені перед ними держбезпекою. Найчастіше позаштатними оперативниками були офіцери запасу КДБ або Радянської Армії. В їхні обов'язки входив загальний моніторинг ситуації, підбір агентів, перевірка «сигналів з місць», реалізація різноманітних «превентивних» заходів, проведення інших оперативних заходів.

Дані агентів КДБ написані на таких самих картках, як і позаштатних оперативників. Але їх, звісно, було значно більше, і становили вони ширшу мережу. Загалом наразі опубліковано більше 10 621 картки агентури КДБ ЛССР.

Що ж там?

1
Митрополит Ризький і всієї Латвії Олександр (агент КДБ Читач) на екуменічній службі з папою Франциском

ВИДАТНІ «ОТЦЫ ЗВЕЗДОНИИ» РОДОМ З ЛАТВІЇ

Найбільша сенсація у списку агентів – сенсацією, по суті, не є.

Агентом КДБ виявився Митрополит Ризький і всієї Латвії (РПЦ) Олександр, він же Олександр Іванович Кудряшов, завербований із псевдонімом "Читач" у 1982 році співробітником 5-го відділу 4-го відділення КДБ Латвійської РСР Олександром Іщенком. Висвятили Кудряшова у тому самому році. Таким чином, його кар'єра в РПЦ і КДБ почалася одночасно і розвивалася паралельно. Що, повторюся, чимось особливим у СРСР не було. (Більш того, по-іншому і не могло бути в церковній структурі, заснованій у 1943 році товаришем Сталіним).

Співпраця вербувальника і того, кого вербували, була взаємовигідною. Офіцер держбезпеки Іщенко незабаром став уповноваженим у справах релігій при Раді міністрів ЛССР, тобто головним місцевим наглядачем за релігійними організаціями та їхніми лідерами. Не дивно, що його протеже за вісім років виріс до єпископа Олександра, у 1990 році очолив Православну церкву Латвії. Під час відновлення незалежності латвійської Олександр взяв чіткий курс на Московський патріархат.

Оскільки православних латишів було менше, ніж православних естонців у сусідній республіці, то відновити у 1990-ї роки православну церкву під омофором Константинопольського патріархату в Латвії не вдалося (а в Естонії вийшло). Також не вдалося створити і більш-менш регулярної мережі парафій Руської Зарубіжної Церкви (незалежної від радянської та пострадянської Москви).

Коли наприкінці 1991 року в Латвії почалася реституція власності, Московській патріархії привалило велике щастя. Церковне майно, нерухомість, отримані під час реституції, опинилися під контролем ЛПЦ, підпорядкованої МП (при тому, що під час відбору майна у 1940 році ЛПЦ була у віданні Константинополя, а з 1947 року Латвійська православна церква Константинопольського патріархату оформилася в еміграції як Латвійська православна церква у вигнанні).

І ось тут єпископ Ризький і всієї Латвії передає це майно – вгадайте, кому? Правильно, своєму вербувальнику – Олександр Іщенку. Для того, щоб впоратися з таким багатством, старий чекіст стає досвідченим бізнесменом. Вже у лютому 1992 року створюється фірма FONDS PC, за півтора роки, у жовтні 1993-го – FONDS LC...

І зараз ЛПЦ Московського патріархату (а іншої немає в принципі) так само залишається надійним захисником інтересів старого імперського центру.

У латвійському КДБ під псевдонімом «Анатолій» починалася кар'єра ще одного видного співробітника РПЦ, нині відомого як протоієрей Іоанн Миролюбов. А у 1981 році це був Іван Іванович Миролюбов, 25-річна молода людина з традиційної старообрядницької громади. У 1994 році він став доктором теології Латвійського університету. А з 1998 року з групою своїх прихильників взяв курс на зближення з «новообрядцами», тобто – з РПЦ. Сьогодні протоієрей Іоанн проживає у Підмосков'ї, є секретарем Синодальної комісії РПЦ зі старообрядництва та єдиновір'я. Але що більш важливо для України – він ще й співробітник ерпецешного МЗС, тобто Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського патріархату. Саме в такій якості він працює проти української автокефалії на «польському напрямку». (І за це Миролюбов вже внесений своїм практично однофамільцем, сайтом «Миротворець», до відповідної бази даних).

СПИСОК АГЕНТІВ ЯК ЗРІЗ СУСПІЛЬСТВА І ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ

Коли дивишся опубліковану картотеку агентів і позаштатників КДБ, з'являється розуміння того, наскільки всеосяжною і всеохоплюючою була та система стеження. Ці думки найкраще виразив один латвійський професор, який написав: "Порылся в “мешках”. Только сейчас понял, сколько же их было, «агентов»... преподы в институте, заведующий отделением в больнице, мужья коллег, отец коллеги, однокашник супруги, бывший сосед, покойный ныне приятель, пара знакомых, писатель, журналисты... и это только «пролистав»... в каком же ужасе мы жили! То есть я знал, что их много, но, только увидев конкретные имена, пришло осознание масштаба!».

Так, саме так. Тисячі й тисячі імен, люди різних національностей і спеціальностей. Цікаво, наприклад, бачити, що агентами КДБ наприкінці 80-х були начальники лінійних відділів МВС. Це зайвий раз показує, що до 1988 році держбезпека у СРСР повністю підім'яла під себе міліцію.

Але публіка насамперед, звичайно ж, звертає увагу на відомих людей: поети, письменники, актори, режисери, музиканти, художники, спортсмени, політики, юристи, вчені. Ці люди дуже відомі і популярні у Латвії. З тих, кого знають в Україні, можна згадати великого латвійського баскетболіста Валдіса Валтерса (завербований у 1985 році агент «Стівс») і знаменитого режисера, який зняв культовий фільм «Театр» Яніса Стрейча (завербований у 1984 році агент «Вікторс»). У січні 1991 року Стрейч був переведений у відділ ОС (громадських зв'язків)». ВГЗ (ООС) було створено вже у ліберальні часи при Горбачові як передовий загін інтелектуалів, туди включали переважно журналістів, кіношників.

Корисно було перегорнути у картотеках картки людей родом з України або з позначкою «українець/українка» у графі «національність». При швидкому перегляді картотеки КДБ ЛССР помітних українських персон, діячів української діаспори в Латвії помічено не було. Ну а далі – докладною роботою з даними гебешних архівів обіцяв зайнятися сайт «Миротворець».

Взагалі ж, саме собою попадання до картотеки залишає деяку двозначність. Багато хто говорить, що чекісти вписали їх туди для звітності – для більшої масовості. А в реальності вони, нібито, нічого не робили.

Що ж, оцифровка документів продовжується. І з травня 2019 року буде опублікована наступна їхня порція, в тому числі звіти та донесення. Тоді багато що стане більш зрозумілим.

Олег Кудрін, Рига

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-